Кримськотатарська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кримськотатарська мова
Qırımtatar tili, Qırım tili
Розповсюдження кримськотатарської мови
Розповсюдження кримськотатарської мови
Поширена в: Україна Україна, Туреччина Туреччина, Росія Росія, Узбекистан Узбекистан, Румунія Румунія, Болгарія Болгарія
Регіон: Східна Європа, Мала Азія, Середня Азія
Носії: 475 540[1]
Писемність: кирилиця і латинська абетка
Класифікація: Алтайські мови
Тюркські мови
Кипчацькі мови
Половецько-кипчацькі
Офіційна: АР Крим (Україна)
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 crh
ISO 639-3 crh
SIL crh

Кримськотата́рська мо́ва (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили) — тюркська мова, рідна мова кримських татар. Належить до кипчацько-половецької групи алтайської мовної сімї. Аглютинативна мова типу з елементами аналітизму. Поширена переважно в районах компактного проживання кримських татар — Туреччині, Узбекистані та Україні. З 1997 використовує латинську абетку, до цього — кирилицю (радянська доба) і арабське письмо. Сформувалася у ХIV—XVІІ на основі кипчацьких мов в Криму. Була однією з офіційних мов Кримського ханства. За радянської доби втратила багатьох носіїв внаслідок депортації та москвинізації кримських татар.

Назви[ред.ред. код]

  • Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили; лат. Crimean Tatar language) — сучасна наукова назва.
  • Кримська мова (Qırım tili, Къырым тили; лат. Crimean language) — сучасна кримськотатарська назва для підкреслення зв'язку кримських татар з Кримом.
  • Кримська тюркська мова (лат. Crimean Turkish language)
  • Татарська мова — традиційна українська назва.

Класифікація[ред.ред. код]

Кипчацькі мови:
   Кипчацько-булгарські мови
   Ногайські та киргизькі мови
   Кипчацько-половецькі мови
Кипчацько-половецькі мови:
   Кумицька мова
   Караїмська мова
   Карачаєво-балкарська мова
   Кримськотатарська мова
   Урумська мова
  1. Алтайські мови
    1. Тюркські мови
      1. Власне тюркські мови
        1. Огузькі мови (Південнозахідні тюркські мови)
          1. Турецькі мови
            1. узбережний діалект кримськотатарської
        2. Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
          1. Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови)
            1. степовий діалект кримськотатарської
          2. Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
            1. Вірмено-кипчацька мова
            2. Караїмська мова
            3. Карачаєво-балкарська мова
            4. Кримськотатарська мова (літературна; середній діалект кримськотатарської)
            5. Кримчацька мова
            6. Кумицька мова
            7. Мамлюцько-кипчацька мова
            8. Половецька мова
            9. Урумська мова

Діалекти[ред.ред. код]

Діалекти кримської мови:

Історія[ред.ред. код]

Розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мови:[2]

  • період давньої мови (eski qırımtatar tili) XIII—XV ст.
  • період середньої мови (orta qırımtatar tili) XV — пер. чверть XX ст.
  • період нової мови (yañı qırımtatar tili) з пер. чверті XX ст. і донині.

Три кримськотатарські діалекти сформувалися в основному в період Середньовіччя на основі кипчацьких і огузьких говорів тюркомовного населення Криму. Сильні відмінності між діалектами пояснюються тим, що процес етногенезу кримських татар — дуже складний, і в ньому брали участь як тюркські, так і нетюркські народи. Водночас офіційними письмовими мовами Кримського ханства були чагатайська і османська турецька мови. До XIX століття літературною мовою кримських татар був тюркі́ Криму (кримський тюркі).

Найдавніші пам'ятки кримськотатарської мови належать до XVII ст. («про похід Іслям Ґерая на Польщу» Джан-Мухаммеда, 1648-49 рр.)[3] і XVIII ст. («Ассеб-ус-сейяр» (Сім планет) Сеїда Мухаммеда Різи,[4] «Ель-мугіт-уль-бурхані» (Океан доказів))[5] і видають на собі впливи османської літературної мови тих часів.

В пізніші часи письмово-літературна мова кримських татар не була однорідною. Мова частини літератури (преси, публіцистики, навчальної літератури) й надалі лишалася під впливом турецької (пор. мова газети «Терджиман», яку видавав пантюркізт Ісмаїл Гаспринський). Інша частина була одноріднішою, але й вона підпадала під зовнішній вплив (пор. мова газети «Ватан хадімі» (Слуга Батьківщини), яку видавала група Абдурешида Медієва, опозиційна щодо діяльності Гаспринського). При цьому мова Гаспринського, на відміну від сучасної, базувалася на південнобережному, огузькому діалекті.

Неоднорідність кримської літературної мови збереглася аж до 1920-их. 1928 року в Криму пройшла лінгвістична конференція, яка ухвалила рішення про створення нової літературної мови на основі середнього діалекту (бо саме цей діалект має найбільше носіїв і є однаково зрозумілим для носіїв двох інших). Саме цю, другу літературну мову, кодифікація якої почалася в 1920-ті роки, використовують загалом і досі.

Поширення[ред.ред. код]

Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001 р.
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Кількість носіїв[ред.ред. код]

Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР становить приблизно 350 тис. осіб, з яких майже 250 тис. — в Криму. В Болгарії та Румунії — близько 30 тис. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні через офіційну політику турецького уряду, що не визнає мов етнічних меншин. За різними оцінками, кількість «кримських турків» і їхніх нащадків складає від 50-150 тис. до 4-6 млн. Більш реалістичними є цифри між 150 тис. до 1 млн.[6]

Серед мов України кримськотатарська посідає четверте місце за чисельністю носіїв після української, російської та румунсько-молдавської. Найвищий відсоток носіїв мови у сільських районах Криму — Білогірському (28,9 %), Кіровському (24,0 %), Совєтському (21,2 %), Джанкойському (20,4 %), Бахчисарайському (20,1 %). Окрім Криму мова поширена на півдні Херсонської області.

Статус[ред.ред. код]

Згідно з Конституцією АР Крим, кримськотатарській мові (як і російській) забезпечено захист. Де-факто мова має офіційний статус на території Криму. Кожен громадян має право у відповідь на свій запит отримати урядові документи кримською мовою (паспорт, свідоцтво про народження тощо). Мову використовують на офіційних табличках (при чому спорадично використовують або кириличну, або латинську графіку). До депортації 1944 року кримськотатарська мала офіційний статус у Кримській АРСР.

В Україні кримськотатарська є однією з мов середньої освіти. Станом на 2011 рік, в Криму діяло 15 шкіл і 1 дошкільний навчальний заклад із кримськотатарською мовою.[7][8]

Лексика[ред.ред. код]

Лексика кримськотатарської мови, у своїй основі кипчацька, містить значну кількість елементів південно-західних мов, завдяки чому в мові виникло чимало синонімів. Окрім того потужними були впливи булгаро-хозарських та давньоогузьких говорів, а пізніше — турецької та ногайської мов.

Крім того кримськотатарські говори зазнали впливу багатьох місцевих нетюркських мов: ґотської, грецької, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монголської, калмицької, давньоукраїнської, а згодом української, російської, румунської, грузинської, черкеської та циганської. Під впливом місцевої грецької мови в Криму сформувалася особлива урумська мова (мова тюркомовних греків урумів, яких 1778 року було депортовано до Надазов'я і які живуть там дотепер у 30 заснованих ними селах та в місті Маріуполі).

Кількість арабських і перських запозичень, що потрапили до мови ще в епоху Золотої Орди, було суттєво скорочено в радянський період. На їх місце влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

ЗМІ кримськотатарською мовою:

Література[ред.ред. код]

Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський письменник і просвітитель.

Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха» Махмуда Киримли, написана в XIII ст. Середньовічна кримськотатарська література була представлена передовсім поезією. Це був період палацової літератури, тобто її авторами були хани та аристократи.

Ключовою постаттю кінця ХІХ — початку ХХ ст. був Ісмаїл Гаспринський, який працював над формуванням нової літературної мови і заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. У ХХ столітті Ешреф Шем'ї-заде докладав зусиль до створення новітньої кримськотатарської поезії.

На розвиток кримськотатарської літератури радянського післявоєнного періоду сильно вплинув факт депортації кримських татар в Узбекистан. Таким чином було перервано літературну традицію. Сам факт існування кримськотатарської літератури і найважливіших її авторів замовчувався до 1970-х років. У 1970-1980-х роках зазнала розвитку проза.

Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу (суфізм, етика Корану). Вплив європейскьго постмодернізму та авангарду обмежений.

Фонетика[ред.ред. код]

Голосні[ред.ред. код]

Система голосних у кримській мові є близькою до деяких інших тюркських мов. Оскільки високі голосні є короткими і зниженими, /i/ та /ɯ/ є близькими до [ɪ], навіть попри те, що вони є фонетично різними.[9]

Передні Задні
НО О НО О
+високі i y ɯ u
-високі e ø ɑ o

НО — неогублені, О — огублені.

Приголосні[ред.ред. код]

Губні Зубні/ясенні Заясенні Задньоязикові Увулярні
Носові m n ŋ
Проривні p b t d t͡ʃ d͡ʒ k ɡ q
Фрикативні f v s z ʃ x ɣ
Дрижачі r
Апроксиманти l j

Окрім цих фонем у кримській мові трапляються також маргінальні фонеми (наприклад, пом'якшені), особливо у запозичених словах.[9]

Закон сингармонізму[ред.ред. код]

Важливою особливістю кримськотатарської фонетики є закон сингармонізму.

  1. Якщо останній склад кореня слова містить м'яку голосну літеру (e, ö, i, ü), то і всі наступні додані афікси міститимуть м'які голосні літери. А якщо голосна в останньому складі кореня буде твердою (a/â, o, u, ı), то, відповідно, додані афікси міститимуть тверді голосні літери. Наприклад: pencere (вікно) — pencereler (вікна), bostan (город) — bostanlar (городи).
  2. Якщо в останньому складі слова є негубний голосний (a, e, ı, i), то і у всіх доданих афіксах будуть негубні голосні. Втім якщо слово односкладове і містить губну голосну (o, u, ü, ö), то доданий афікс теж матиме губну голосну, але тільки перший, а решта будуть негубними. Наприклад: tuz (сіль) — tuzlu (солоний); sürmek (вислати, надіслати) — sürgün (посильний) — sürgünlik (виселення, депортація).
  3. Якщо остання буква слова глухий приголосний (p, k, t, ş тощо), то доданий афікс буде починатися глухим приголосним (якщо цей афікс має варіант з глухим приголосним); а якщо остання літера — дзвінка (b, g, d тощо) чи сонорна (l, m, n, ñ, r тощо), то афікс починатиметься дзвінкою приголосною. Наприклад: ev (дім) — evde (вдома); sınıf (клас) — sınıfta (у класі); seyaat (подорож) — seyaaı (мандрівник); bal (мед) — balcı (пасічник).

Граматика і синтаксис[ред.ред. код]

В кримській мові виділяють 11 частин мов. Іменники, дієслова, займенники, дієприкметники і деякі вказівні слова змінюються за деякими категоріями.

Кримськотатарська мова є аглютинативною. Основний спосіб афіксації — суфіксація. Наприклад, слово evlerimizdendirlermi (чи з наших будинків) містить 7 морфем: ev-ler-imiz-den-dir-ler-mi. При цьому коренем є морфема ev — дім, а решта є афіксами: -ler- — афікс множини, -imiz- вказує на приналежність займеннику biz — ми, -den- — показник вихідного відмінка, -dir- — є аналогом дієслова-зв'язки «є», -ler- — показник множиничи афікса -dir-, афікс -mi- є аналогом української частики «чи». В кримськотатарській мові дуже багато різних афіксів, якими виражають приналежність одного іменника іншому (ізафет), словам надають різні відтінки тощо. Паралельні форми афіксів зумовлені законом сингармонізму.

Іменник[ред.ред. код]

Кримськотатарська мова не має категорії роду як серед іменників, так і серед займенників (українським займенникам він, вона, воно відповідає один займенник — o). Іменники мають граматичні категорії числа, відмінка, приналежності та предикативності. Розрізняють шість відмінків: називний, родовий, давально-напрямковий, знахідний, місцевий і вихідний відмінки. По-іншому відміняються іменники у формі ізафета.

Множину виражає афікс -lar/-ler: ev — evler (будинки), duyğu — duyğular (почуття). Іменні основи без -lar позначають окремий предмет і весь його клас, а також парні органи: ayvan (тварина, тварини загалом), köz (око, очі). При незліченних предметах -lar означає їх надмірність: qarlar (сніги), yağmurlar (дощі). При іменах людей -lar означає їх оточення: Asanlar (Асан і його оточення), Ilyasalar (Ільяс і його оточення).

Категорія відмінків охоплює шість форм. Відмінювання відбувається додаванням афіксів.

Відмінювання іменника
 
Закінчення Приклади
Називний taş (камінь), töpe (вершина)
Родовий -nıñ / -niñ taşnıñ, töpeniñ
Давально-напрямковий -qa / -ke, -ğa / -ge taşqa, töpege
Знахідний -nı / -ni taş, töpeni
Місцевий -da / -de, -ta / -te taşta, töpede
Висхідний -dan / -den, -tan / -ten taştan, töpeden

За цією ж схемою відмінюються форми множини та інфінітив дієслова. Щоправда інфінітив має спрощення у давально-напрямковому відмінку: -mağa і -mege (замість -maqqa і -mekke). Наприклад: almaq (брати) — almağa (щоби взяти).

Приналежність
Однина Множина
Основа закінчується на голосний
1-ша особа -m odam
(моя кімната)
-mız / -miz odamız
(наша кімната)
2-га особа odañ
(твоя кімната)
-ñız / -ñiz odañız
(ваша кімната)
3-тя особа -sı / -si oda
(його/її кімната)
-sı / -si /
-ları / -leri
oda / odaları
(їхня кімната)
Основа закінчується на приголосний
1-ша особа -ım / im ım
(мій обід)
-ımız / -imiz ımız
(наш обід)
2-га особа -ıñ ıñ
(твій обід)
-ıñız / -iñiz ıñız
(ваш обід)
3-тя особа / -i ı
(його/її обід)
/ -i /
-ları / -leri
ı / ları
(їхній обід)

Числівник[ред.ред. код]

Основні кількісні числівники: 1 — bir, 2 — eki, 3 — üç, 4 — dört, 5 — beş, 6 — altı, 7 — yedi, 8 — sekiz, 9 — doquz, 10 — on, 20 — yigirmi, 30 — otuz, 40 — qırq, 50 — elli, 60 — altmış, 70 — yetmiş, 80 — seksen, 90 — doqsan, 100 — yüz, 1000 — biñ.

Числівники, некратні до 10, утворюються додаванням основних слів числівників: 41 — qırq bir, 52 — elli eki, 94 — doqsan dört, 178 — yüz yetmiş sekiz, 606 — altı yüz altı, 717 — yedi yüz on yedi, 1 989 — biñ doquz yüz seksen doquz, 8 001 — sekiz biñ bir, 30 022 — otuz biñ yigirmi eki, 200 104 — eki yüz biñ yüz dört, 3 030 003 — üç million otuz biñ üç, 9 600 040 055 — doquz milliard altı yüz million qırq biñ elli beş.

Порядкові числівники утворюються додаванням афіксів -ncı, -nci, -ıncı, -inci, -uncı, -ünci, відповідно до законів сингармонізму: 1-ий — birinci, 4-ий — dördünci, 6-ий — altıncı, 7-ий — yedinci, 9-ий — doquzıncı, 10-ий — onuncı, 40-ий — qırqıncı, 50-ий — ellinci, 83-ий — seksen üçünci, 100-ий — yüzünci, 1000-ий — biñinci, 5068-ий — beş biñ altmış sekizinci

Дієслово[ред.ред. код]

Дієслова мають 4 типи відмінювання, які розрізняють за твердістю або м'якості останнього складу основи (закон сингармонізму), а також за закінченням на голосний або приголосний звук. У дієсловах розрізняють категорії способу, а також є три форми часу: теперішній, минулий і майбутній час, в кожному із яких дієслово набуває різних особових закінчень. Є також інші часові форми, утворені за допомогою афіксів і допоміжних слів. Дієслово має й особливі форми — дієприкметник і дієприслівник.

Письмо[ред.ред. код]

Мітинг на честь «річниці визволення Криму», 1924 р. На транспаранті унизу надпис кримськотатарською мовою з використанням арабської абетки
Напис «Ласкаво просимо до Криму!» (Qırımğa hoş keldiñiz!) на перонному автобусі в Сімферополі.
Кримськотатарська латинка на табличці при вході в Ханський палац в Бахчисараї.

До 1928 року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з 1928 по 1939 — латинську (нову тюркську абетку, НТА), а з 1939 — кирилицю. З середини 1990-х років іде поступовий перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму 1997 року.

Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті використовують латинську абетку, тоді як переважна частина друкованої продукції (газети, книжки, зокрема шкільні підручники) виходить кирилицею.

Станом на 2015 рік на території Криму для державної кримськотатарської мови офіційно використовується кирилиця, оскільки Росії, яка анексувала Крим, фактично забороняє використання латиниці. Управління з питань освіти Меджлісу кримськотатарського народу досліджує можливості переходу на латиницю в таких умовах[10].

Латинська абетка[ред.ред. код]

A a* B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m
N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s
Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z
﹡Знак Ââ, використовується як показник м'якості приголосного і не є окремою літерою.

Кирилична абетка[ред.ред. код]

А а Б б В в Г г Гъ гъ* Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Къ къ* Л л М м
Н н Нъ нъ* О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Дж дж* Ш ш Щ щ Ъ ъ
Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
Гъ (ğ), къ (q), нъ (ñ) і дж (c) є окремими літерами.

Вимова літер[ред.ред. код]

  • Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
  • с читається як дж у слові джміль (а також крим. HacibeyХаджибей).
  • ç приблизно як українське ч.
  • e як е (на початку слова) і як є всередині та наприкінці слова.
  • g як пом'якшене ґ — ґь.
  • ğ приблизно як українське г (дзвінке [х]).
  • ı приблизно як українське и (голосний заднього ряду, неогублене [у]).
  • i щось середнє між українськими и та і.
  • j як українське ж.
  • k як м'яке к — кь.
  • l може позначати і тверде л, і м'яке ль.
  • ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
  • ö як німецьке ö (огублене російське [э]).
  • q залежить від діалекту, в літературній мові схоже на швидко вимовлене сполучення кх.
  • ş приблизно як українське ш.
  • ü як німецьке ü (огублене [і]).
  • y як українське й.

Особливості:

  1. випадання початкового та кінцевого «х» — ава замість хава (повітря), саба замість сабах (ранок)
    (а також зазвичай, нерідко (Х)Аджимушкай, (Х)Аджибей…)
  2. елізія вузького голосного на початку або всередині складу — (і)ляч (ліки (в однині)), (у)ста (майстер), (к(і)рерим (я ввійду)
  3. форми родового відмінка займенника 1-ї особи однини та множини
    menim/меним і bizim/бизим (замість menin/менин та bizin/бизин)
  4. заперечна форма майбутнього часу 1-ої особи однини на -мам/-мем — язмам (я не напишу)
МФА
а b c ç d e f g ğ h ı i j k l m n ñ o ö p q r s ş t u ü v y z
[a] [b] [ʤ] [ʧ] [d] [e] [f] [g] [ɣ] [x] [ɯ] [i], [ɪ] [ʒ] [k] [l] [m] [n] [ŋ] [o] [ø] [p] [q] [r] [s] [ʃ] [t] [u] [y] [v], [w] [j] [z]

Порівняння[ред.ред. код]

Серед сучасних мов найближчими до кримськотатарської є турецька та азербайджанська.

Кримською Турецькою Азербайджанською Українською
Meclis Haberleri 10.09.2003// Qırımtatar Milliy Meclisiniñ 120-cı toplaşuvı olıp keçti

2003 senesi sentâbr 7 künü Aqmescitteki İslâm Merkeziniñ binasında Qırımtatar Milliy Meclisiniñ 120-cı toplaşuvı olıp keçti. Toplaşuvda…

Meclis Haberleri 10.09.2003// Kırım Tatar Millî Meclisi'nin 120. toplantısı gerçekleşti

7 Eylül 2003 günü Akmescit'teki İslam Merkezi'nin binasında Kırım Tatar Millî Meclisi'nin 120. toplantısı gerçekleşti. Toplantıda…

Məclis Xəbərləri 10.09.2003// Kırım Tatar Milli Məclisinin 120-ci toplantısı keçirildi

2003-cü il sentyabrın 7-si günü Ağməsciddəki İslam Mərkəzinin binasına Kırım Tatar Milli Məclisinin 120-ci toplantısı keçirildi. Toplantıda…

Новини Меджлісу 10.09.2003// 120-ті збори Меджлісу кримськотатарського народу відбулися

7 вересня 2003, 120-ті збори Меджлісу кримськотатарського народу відбулися в приміщенні Ісламського центру в Сімферополі. На зборах…

Водночас кримськотатарська мова суттєво відрізняється від мови казанських татар. По суті, близькість цих мов полягає тільки в тому, що обоє належать до тюркської групи. Загальноприйнята класифікація кримськотатарської мови відносить її до перехідних огузо-кипчацьких мов, а мова казанських татар належить до поволзько-кипчацької підгрупи. Кримськотатарська мова не містить жодної із відмінних рис мови казанських татар, чи то у фонетиці (специфічний розвиток вокалізму (*o/ö -> u/ü, *u/ü -> o/ö, огублений å), палатальні щілинні с/ç замість африкатів), чи то в граматиці, чи в лексиці.

Українська Татарська Кримська Турецька
тато әти baba baba
мама әни ana anna
брат (старший) абый ağa kardeş; birader
сестра (старша) апа apte, tata, abla kızkardeş, kardeş
голова баш baş, qafa baş, kafa
рука (кість) кул qol, el kol, el
нога аяк bacaq, ayaq bacak, ayak
небо күк kök, sema gökyüzü
земля җир topraq, yer toprak, yer, kara
вогонь ут ateş, nar, alev ateş, ışık, alev
вода су suv su

Джерела:[11][12][13]

Приклад[ред.ред. код]

Вигляд[ред.ред. код]

«Заповіт» Тараса Шевченка кримськотатарською мовою. Переклав кримськотатарскький поет Ешреф Шем'ї-заде.

латинською абеткою кириличною абеткою арабською абеткою

Vasiyet

Ölsem, meni kömüñiz

Ukraynamnıñ bağrına, Mezarımnı qazıñız

Qulan çöl toprağına.

Bileyim men qurğannıñ

Köksünde yatqanımnı,

Diñleyim Dneprniñ

Quturıp aqqanını.

Ne vaqıt o duşman qanın

Ukrayna üzerinden

Yuvıp keter… tek o zaman

Turarım men qabrimden —

Dua etip tek o zaman

Çıqarım arş-alâğa, Oña qadar mende yoqtır

İşanç Alla-Taalâğa.

Meni cıyıp, qalqıñız ve

Üzüñiz buğavlarnı,

Zalım duşman qanı ile

Yuvuñız diyarlarnı,

Ulu, ür bir ailege

Birleşilgen künlerde.

Unutmayıp — eyi söznen

Hatırlañız meni de.

Васиет

Ольсем, мени комюнъиз

Украйнамнынъ багърына, Мезарымны къазынъыз

Къулан чёль топрагъына.

Билейим мен къургъаннынъ

Коксюнде яткъанымны, Динълейим Днепрнинъ

Къутурып акъкъаныны.

Не вакъыт о душман къанын

Украйна узеринден

Ювып кетер… тек о заман

Турарым мен къабримден —

Дуа этип тек о заман

Чыкъарым арш-алягъа, Онъа къадар менде ёкътыр

Ишанч Алла-Таалягъа.

Мени джыйып, къалкъынъыз ве

Узюнъиз бугъавларны, Залым душман къаны иле

Ювунъыз диярларны, Улу, урь бир аилеге

Бирлешильген куньлерде.

Унутмайып — эйи сёзнен

Хатырланъыз мени де.

وصيت

اولسەم، مەني كوميڭز

اوكراينامنڭ باغرينه،

مزارمني قازيڭز

قولان چول طوپراغينه.

بيلەيم مەن قورغاننڭ

كوكسونده ياطقانمني،

ديڭلەيم دنەپرنڭ

قوتوريب آققانيني.

نە وقت او دشمن قانين

اوكراينا اوزەريندن

يوب كەتەر… تەك او زمان

طوراريم مەن قابرمدن

دوا اتيب تەك او زمان

چيقاريم آرش آلاغا،

اوڭا قادار مەنده يوقدر

ايشانچ الله تعالی غا.

مەني جيييب، قالقيڭز و

اوزوڭز بوغاولرني،

ظالم دشمن قاني يله

يووڭز ديارلرني،

اولو، اور بير ايلەگه

بيرلەشيلگن كونلرده.

اونوتمايب ايي سوزنەن

خاترلاڭز مهني ده.

Фрази[ред.ред. код]

Наголос показано жирними літерами.

  • Українська [мова] — Ukrain tili
  • Так — Ebet
  • Ні — Yoq
  • Привіт! — Selâm! / Meraba!
  • Як справи? — İşler nasıl?
  • Ласкаво просимо! — Hoş keldiñiz!
  • До побачення! — Sağlıqnen qalıñız! (кажуть тому, хто залишається), Sağlıqnen barıñız! (кажуть тому, хто йде геть)
  • Будь ласка — Lütfen, Rica ete
  • Дякую — Sağ oluñız
  • Даруйте — Bağışlañız
  • Пробачте — Afu etiñiz
  • Як вас звати? — Adıñız ne?
  • Скільки? — Qaç?, Ne qadar?
  • Я (вас) не розумію. — Men (sizni) añlamayım.
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Siz ukraince laf etesiñizmi?
  • Я не знаю. — Men bilmeyim.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Crimean Tatar // Ethnologue (18th ed., 2015)
  2. Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка
  3. Не беручи до уваги ханських ярликів, мову яких важко однозначно вважати кримськотатарською, а також досі не знайденого твору Абу-Хайяна, про який згадує Мухаммед Саліх (пор. П. М. Меліоранський, «Араб филолог о турецком языке» (СПб., 1900, стр. X, сноска 1)).
  4. М. А. Казем-бек. Ассеб о-ссейяр, или семь планет… Казань, 1832.
  5. Чотиритомний рукопис великого формату, автором якого є Абдул Лютфулла Ільхак. 1735 року хан Селямет II Ґерай подарував рукопис Бахчисарайській духовній академії «Зенджирли».
  6. Про кримських татар на vokrugsveta.ru
  7. Задоволення освітніх потреб представників національних меншин України станом на 2010-11 н.р.
  8. Рефат Чубаров: Україна зобов'язана знайти форму самовизначення кримських татар
  9. а б Kavitskaya, Darya (2010). Crimean Tatar. Munich: Lincom Europa.
  10. Крим. Реалії: Чи перейде кримськотатарська мова на латинську графіку?
  11. http://www.maturtel.ru/
  12. http://medeniye.org/ru/lugat
  13. http://translate.academic.ru/?q=&f=ru&t=tr&stype=1

Література[ред.ред. код]

  • Тимур Кандимов, Сабріє Кандимова. Українсько-кримськотатарський розмовник. Київ: Видавництво «Школа», 2006 ISBN 966-661-512-6 («Школа»), ISBN 966-339-327-0 (НКП)
  • Усеинов, Миреев, Сахаджиев. Изучайте крымскотатарский язык. Симферополь: Оджакъ, 2005 ISBN 966-8535-15-4
  • Исаак Кай. Руководство для обучения крымскотатарскому языку по новому алфавиту. Симферополь, 1928
  • Эрванд Севортян. Крымско-татарский язык
  • Миреев В. А., Горяинов А. В. Современный русско-крымскотатарский словарь / Zemaneviy rusça-qırımtatarca luğat. Симферополь — Сакы. 2013. ISBN 978-617-671-035-6
  • Гаркавец А. Н., Усеинов С. М. Крымскотатарско-русско-украинский словарь. Симферполь, 2002.
  • Сейран Усеїнов, Вадим Миреєв. Українсько-кримськотатарський словник. 10 тис. слів. 2002.

Посилання[ред.ред. код]