Закон України «Про статус суддів»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про статус суддів
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер:2862-XII
Дати
Прийнятий:15 грудня 1992
Діє/діяв з:10 лютого 1993
Остання редакція:1 січня 2012
Статус: Втратив чинність

Закон України «Про статус суддів» — Закон, що визначав статус суддів в Україні з 1993 по 2010 роки.

У своїй першій редакції Закон не містив поняття «професійний суддя». Встановлювалися такі кваліфікаційні вимоги для зайняття посади судді: досягнення на день обрання 25 років, вища юридична освіта «і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років».

Усі судді обиралися Радами народних депутатів різних рівнів, у залежності від рівня суду.

Прийняття Конституції України у 1996 році несуттєво позначилося на змісті Закону. Перші великі зміни були внесені до нього лише 2001 року[1].

Закон утратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону «Про судоустрій і статус суддів» 3 серпня 2010 року, крім двох статей. Остаточна втрата чинності відбулася 1 січня 2012 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів»: Верховна Рада України; Закон від 21.06.2001 № 2534-III. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]