Закон України «Про статус суддів»
Про статус суддів | |
---|---|
Закон України | |
Загальна інформація | |
Номер: | 2862-XII |
Дати | |
Прийнятий: | 15 грудня 1992 |
Діє/діяв з: | 10 лютого 1993 |
Остання редакція: | 1 січня 2012 |
Статус: Втратив чинність |
Закон України «Про статус суддів» — Закон, що визначав статус суддів в Україні з 1993 по 2010 роки.
У своїй першій редакції Закон не містив поняття «професійний суддя». Встановлювалися такі кваліфікаційні вимоги для зайняття посади судді: досягнення на день обрання 25 років, вища юридична освіта «і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років».
Усі судді обиралися Радами народних депутатів різних рівнів, у залежності від рівня суду.
Прийняття Конституції України у 1996 році несуттєво позначилося на змісті Закону. Перші великі зміни були внесені до нього лише 2001 року[1].
Закон утратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону «Про судоустрій і статус суддів» 3 серпня 2010 року, крім двох статей. Остаточна втрата чинності відбулася 1 січня 2012 року.
- Судова система України
- Гавриш Степан Богданович
- Маляренко Василь Тимофійович
- Бойко Віталій Федорович
- Нечипоренко Юрій Аркадійович
- ↑ Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів»: Верховна Рада України; Закон від 21.06.2001 № 2534-III. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
- Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів»: Верховна Рада України; Постанова від 15.12.1992 № 2863-XII [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Рішення Конституційного Суду України, що стосуються Закону: [1] [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], [3] [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], [4] [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], [5] [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.], [6] [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.].