Бойко Віталій Федорович
| Бойко Віталій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Голова Верховного Суду України | |
| 21 грудня 1994 — 24 жовтня 2002 | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Попередник | Бутенко Георгій Андрійович |
| Наступник | Маляренко Василь Тимофійович |
| 1-й Міністр юстиції України | |
| 2 серпня 1990 — 20 березня 1992[1] | |
| Президент | Леонід Кравчук |
| Наступник | Кампо Володимир Михайлович |
| Народився | 30 вересня 1937 с. Кропивне, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 30 січня 2020 (82 роки) |
| Відомий як | адвокат, суддя, дипломат  |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Професія | юрист |
| Нагороди |      |
Бойко Віталій Федорович (30 вересня 1937, с. Кропивне, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — 30 січня 2020[2]) — український юрист і дипломат. Голова Верховного Суду України з 21 грудня 1994 по 24 жовтня 2002. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова у 1993–1994. Міністр юстиції України (1990—1992).
Народився 30 вересня 1937 р. у селі Кропивне (Ніжинський район), (Чернігівська область)[3]. Після закінчення у 1954 р. Ніжинського технікуму підготовки культурно-освітніх працівників завідував сільським клубом. З 1956 по 1959 р. проходив строкову військову службу.
У 1963 р. закінчив Харківський юридичний інститут і був обраний суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, а наступного року — призначений головою цього суду й очолював його упродовж десяти років[4]. З лютого 1973 р. по березень 1976 р. обіймав посаду заступника голови Дніпропетровського обласного суду, протягом наступних десяти років очолював Донецький обласний суд[5].
У січні 1986 року призначений першим заступником Міністра юстиції.
У період із 1990 р. по 1992 р. обіймав посаду Міністра юстиції України. Саме тоді міністерство розробило основні положення, що лягли в основу законів «Про власність», «Про економічну самостійність України» та інших нормативних актів. Це було непростим завданням, оскільки вносилися зміни в законодавчі акти у зв'язку з набуттям Україною незалежності, по-новому формулювалися окремі положення закону, починаючи з Кримінального кодексу, були внесені зміни до закону «Про судоустрій України», приймалися нові закони, зокрема, «Про статус суддів»[5].
Очолюючи Міністерство юстиції, одночасно виконував і обов'язки Голови Центральної виборчої комісії з виборів народних депутатів України (1989—1992 рр.). Займався також організацією виборів першого Президента України, проведенням Всеукраїнського референдуму з питань незалежності України. І ця робота була дуже відповідальною, оскільки рішення Центральної виборчої комісії тоді не можна було оскаржити до суду — вони були остаточними й оскарженню не підлягали.
З 1992 р. по 1993 р. працював завідувачем відділу оборони, національної безпеки, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України.
З березня 1993 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова[3].
З 21 грудня 1994 р. обраний Головою Верховного Суду України й очолював його до виходу у відставку 24 жовтня 2002 р. [6]Суддя вищого кваліфікаційного класу.
Ініціатор багатьох законопроєктів та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України, здійснення у державі судово-правової реформи. Входив до складу Ради при Президентові України з питань реформування судової системи України та до Вищої ради юстиції. Був одним з організаторів Спілки юристів України.
Нагороджений Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1987) та Верховної Ради України (2001, 2002), Почесною відзнакою Президента України (1996)[7], орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001)[8], Почесною відзнакою Ради суддів України (2002). Заслужений юрист України (1997)[9].
- ↑ Указ Президента України від 20 березня 1992 року № 173/92 «Про призначення Міністра юстиції України»
- ↑ Помер перший міністр юстиції України Віталій Бойко. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
- ↑ а б Бойко Віталій Федорович. logos-ukraine.com.ua. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Довідка: Бойко Віталій Федорович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ а б Бойко Віталій Федорович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 4 січня 2020.
- ↑ Бойко Віталій Федорович. hcj.gov.ua.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 752/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 27 листопада 2001 року № 1157/2001 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 1997 року № 1067/97 «Про присвоєння В. Бойку почесного звання "Заслужений юрист України"»
- В. М. Матвієнко. Бойко Віталій Федорович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Біографія Бойко Віталій Федорович [Архівовано 20 січня 2004 у Wayback Machine.]
| Попередник: | 1-й Міністр юстиції України Бойко Віталій Федорович 2 серпня 1990 — 20 березня 1992 |
Наступник: |
Міністр юстиції УРСР Зайчук Володимир Гнатович 1970 — 2 серпня 1990 |
Кампо Володимир Михайлович |
| Попередник: | Голова Верховного Суду України 21 грудня 1994 — 24 жовтня 2002 |
Наступник: |
Бутенко Георгій Андрійович |
Маляренко Василь Тимофійович |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| Прем'єр-міністр |  | |
|---|---|---|
| Віцепрем'єр-міністри | ||
| Міністри | Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак | |
|
| | |
| Віталій Бойко (1990–1992) • Володимир Кампо (1992) • Василь Онопенко (1992–1995) • Сергій Головатий (1995–1997) • Сюзанна Станік (1997–2002) • Олександр Лавринович (2002–2005) • Роман Зварич (2005) • Сергій Головатий (2005–2006) • Роман Зварич (2006) • Олександр Лавринович (2006–2007) • Микола Оніщук (2007–2010) • Олександр Лавринович (2010–2013) • Олена Лукаш (2013–2014) • Павло Петренко (2014–2019) • Денис Малюська (2019–2024) • Ольга Стефанішина (з 2024) | | |
Віталій Бойко (1989—1993) • Іван Ємець (1993—1997) • Михайло Рябець (1997—2004) • Сергій Ківалов (2004) • Ярослав Давидович (2004—2007) • Володимир Шаповал (2007—2013) • Михайло Охендовський (2013—2018) • Тетяна Сліпачук (2018—2019) • Олег Діденко (2019—) |  | |
| Населення та кордон |   | |
|---|---|---|
в Україні | Іон Боршевич (1993—1994) • Іон Руссу (1994—1998) • Олексій Андрієвські (1998—2003) • Ніколає Черномаз (2003—2005) • Михаїл Лаур (2006) • Сержіу Статі (2006—2009) • Ніколає Гуменний (2009—2010) • Іон Стевіле (2010—2015) • Руслан Болбочан (2015—2021) • Валеріу Ківерь (2021—) | |
в Молдові | Силуян Мужиловський1 (1649) • Филон Джалалій1 (1650) • Віталій Бойко (1993—1994) • Євген Левицький2 (1994—1996) • Іван Гнатишин (1996—2000) • Теофіл Рендюк2 (2000) • Петро Чалий (2000—2007) • Сергій Пирожков (2007—2014) • Геннадій Алтухов2 (2014—2015) • Іван Гнатишин (2015—2019) • Марко Шевченко (2019—2024) | |
(1) посол Гетьманщини в Молдавському князівстві; (2) тимчасово повірений | ||
- Народились 30 вересня
- Народились 1937
- Померли 30 січня
- Померли 2020
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Заслужені юристи України
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Кавалери ордена «За заслуги» (Почесна відзнака Президента України)
- Уряд Вітольда Фокіна
- Голови Верховного Суду України
- Міністри юстиції України
- Голови ЦВК
- Українські правники
- Уродженці Ніжинського району
- Українські дипломати
- Посли України в Молдові
- Міністри юстиції УРСР