Зигоморфна квітка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квітки всіх орхідей — зигоморфні

Зигоморфна квітка (грец. ζυγόν — «пара» і μορφή — «вид, форма») — квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії, що ділить її на дві частини. Симетричність встановлюють за оцвітиною без урахування розташування внутрішніх її частин.

Розрізняють:

  • типово-зигоморфні квітки — площина симетрії проходить через квітконіжки і вісь суцвіття, тобто збігається з медіанною площиною, наприклад у бобових, губоцвітих;
  • поперечно-зигоморфні квітки' — площина симетрії перпендикулярна медіанній, наприклад у рясту, рутки;
  • криво-зигоморфні квітки — площина симетрії розташована під гострим кутом до медіанної площини, наприклад у кінського каштана.

Поява зигоморфної квітки — результат пристосування рослин до запилення їх певними комахами, які проникають у квітку тільки з однієї позиції і при цьому обов’язково зачіпають тичинки і приймочки маточки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]