Рослини
| Зелені рослини | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Різноманіття рослин
| ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| ||||||||||||
|
- Термін росли́ни зазвичай посилається на представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), про них ведеться мова в цій статті. Також цей термін інколи посилається на наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta).
Зеле́ні росли́ни — царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981[1] році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta[2] або група Chlorophyta/Embryophyta.[3] Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.
Вивченням рослин займається ботаніка.
Зміст
Біологічна класифікація рослин[ред. | ред. код]
Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: Справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і Вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.
Раніше до нижчих рослин відносили також слизовики, гриби, всі водорості: діатомові, бурі, червоні та євгленові, але останні класифікації виділяють перші два до царства Гриби, а решта залишається некласифікованою (їх інколи відносять до царства Найпростіші).
- відділ Зелені водорості (Chlorophyta)
- клас Chlorophyceae (наприклад хламідомонада, вольвокс)
- клас Pedinophyceae
- клас Prasinophyceae
- клас Trebouxiophyceae (наприклад хлорела)
- клас Ulvophyceae
- відділ Вищі рослини (Streptophyta)
- клас Chlorokybophyceae
- клас Klebsormidiophyceae
- клас Mesostigmatophyceae
- клас Zygnemophyceae
- — Streptophytina
- клас Charophyceae[5]
- клас Coleochaetophyceae
- — Ембріофіти (Embryophyta) (наземні рослини)
- — Антоцеротофіти (Anthocerotophyta)
- — Мохи, Бріофіти (Bryophyta)
- — Печіночники, Маршанціофіти (Marchantiophyta)
- — Судинні рослини (Tracheophyta)
- — Плауноподібні, Лікоподіофіти (Lycopodiophyta)
- клас Ізоетопсиди (Isoetopsida)
- клас Плауноподібні, Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
- — Euphyllophyta
- — Moniliformopses
- — Насінні (Spermatophyta)
- — Хвойні (Coniferophyta)
- — Гінкгоподібні (Ginkgophyta)
- — Саговникоподібні (Cycadophyta)
- — Гнетоподібні (Gnetophyta)
- — Покритонасінні, Магноліофіти (Magnoliophyta)
- — Плауноподібні, Лікоподіофіти (Lycopodiophyta)
Філогенія[ред. | ред. код]
Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane[6] та Smith et al.[7]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філогенетична кладограма запропонована Leliaert et al. 2011[8], доповнена Silar 2016[9] та Novíkov & Barabaš-Krasni 2015[10]:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Різноманітність[ред. | ред. код]
Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) було описано близько 320 тисяч видів рослин, з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні)[11]. Однак, це число збільшується, оскільки постійно відкриваються нові види.
| Відділи | Українська назва |
Число видів | |
|---|---|---|---|
| Зелені водорості | Chlorophyta | Зелені водорості | 13 000 — 20 000[12] |
| Charophyta | Харові водорості | 4000—6000[13] | |
| Мохоподібні | Marchantiophyta | Печіночники | 6000—8000[14] |
| Anthocerotophyta | Антоцеротоподібні | 100—200[15] | |
| Bryophyta | Мохи | 13 000[16] | |
| Вищі спорові рослини | Lycopodiophyta | Плауноподібні | 1200[17] |
| Pteridophyta | Папоротеподібні | 11 000[17] | |
| Equisetophyta | Хвощеподібні | 15[18] | |
| Насінні рослини | Cycadophyta | Саговникоподібні | 160[19] |
| Ginkgophyta | Гінкгоподібні | 1[20] | |
| Pinophyta | Хвойні | 630[17] | |
| Gnetophyta | Гнетові | 70[17] | |
| Magnoliophyta | Квіткові рослини | 281 821[11] |
Галерея[ред. | ред. код]
Фрукти дерева Palmyra Palm, Borassus flabellifer (або місцевою мовою Thaati Munjelu) продається на базарі в Guntur, Індія.
Turmeric rhizome
Pandanus amaryllifolius
Каліфорнійська папая
Cymbopogon citratus, lemon grass, oil grass
Pachyrhizus erosus bulb-root. Situgede, Bogor, West Java, Індонезія.
Яблука сорту Фуджі
Sprouting shoots of Sauropus androgynus
Cocos nucifera
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рослини |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рослини |
- ↑ а б Cavalier-Smith T. Eukaryote kingdoms: seven or nine? // Biosystems. — 1981. — Т. 14. — С. 461-481. — DOI:. — PMID:.
- ↑ Bremer, K. Summary of green plant phylogeny and classification. // Cladistics. — 1981. — Т. 1. — С. 369–385. — DOI:.
- ↑ Viridiplantae. NCBI taxonomy browser. Процитовано 2006-08-22.
- ↑ Green plants. Tree of life web project. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2006-08-22.
- ↑ Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (укр). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 399 с. ISBN ISBN 978-966-613-821-0.
- ↑ Kenrick, Paul & Peter R. Crane. 1997. The Origin and Early Diversification of Land Plants: A Cladistic Study. (Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.) ISBN 1-56098-730-8.
- ↑ Smith Alan R.; Pryer Kathleen M.; Schuettpelz E.; Korall P.; Schneider H.; Wolf Paul G. (2006). A classification for extant ferns (PDF). Taxon 55 (3): 705–731. doi:10.2307/25065646. Архів оригіналу за 26 February 2008.
- ↑ Leliaert, Frederik; Verbruggen, Heroen; Zechman, Frederick W. (2011). Into the deep: New discoveries at the base of the green plant phylogeny. BioEssays 33 (9): 683–692. ISSN 0265-9247. PMID 21744372. doi:10.1002/bies.201100035.
- ↑ Silar, Philippe (2016). Protistes Eucaryotes: Origine, Evolution et Biologie des Microbes Eucaryotes. HAL archives-ouvertes: 1–462.
- ↑ Novíkov & Barabaš-Krasni (2015). Modern plant systematics. Liga-Pres. с. 685. ISBN 978-966-397-276-3. doi:10.13140/RG.2.1.4745.6164.
- ↑ а б lnternational Union for Conservation of Nature and Natural Resources, 2010.1. IUCN Red List of Threatened Species: Summary Statistics (англ.) (Перевірено 20 травня 2010)
- ↑ Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 343, 350, 392, 413, 425, 439, & 448 (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
- ↑ Van den Hoek, C., D. G. Mann, & H. M. Jahns, 1995. Algae: An Introduction to Phycology. pages 457, 463, & 476. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-30419-9
- ↑ Crandall-Stotler, Barbara. & Stotler, Raymond E., 2000. «Morphology and classification of the Marchantiophyta». page 21 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
- ↑ Schuster, Rudolf M., The Hepaticae and Anthocerotae of North America, volume VI, pages 712–713. (Chicago: Field Museum of Natural History, 1992). ISBN 0-914868-21-7.
- ↑ Buck, William R. & Bernard Goffinet, 2000. «Morphology and classification of mosses», page 71 in A. Jonathan Shaw & Bernard Goffinet (Eds.), Bryophyte Biology. (Cambridge: Cambridge University Press). ISBN 0-521-66097-1
- ↑ а б в г Raven, Peter H., Ray F. Evert, & Susan E. Eichhorn, 2005. Biology of Plants, 7th edition. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1007-2.
- ↑ Шаблон:APWeb
- ↑ Gifford, Ernest M. & Adriance S. Foster, 1988. Morphology and Evolution of Vascular Plants, 3rd edition, page 358. (New York: W. H. Freeman and Company). ISBN 0-7167-1946-0.
- ↑ Taylor, Thomas N. & Edith L. Taylor, 1993. The Biology and Evolution of Fossil Plants, page 636. (New Jersey: Prentice-Hall). ISBN 0-13-651589-4.
Література[ред. | ред. код]
- Ріст і розвиток рослин : навч. посіб. / О. І. Терек, О. І. Пацула ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр.: с. 321-323 (54 назви).
| ||||||||||||||||||||
|
