Йодатна кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йодатна кислота
Систематична назва йодатна кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 7782-68-5
PubChem 24345
Номер EINECS 231-962-1
ChEBI 24857
SMILES O=I(=O)O
InChI InChI=1S/HIO3/c2-1(3)4/h(H,2,3,4)
Номер Гмеліна 25646
Властивості
Молекулярна формула HIO3
Молярна маса 175,910 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали
Густина 4,63 г/см³[1]
Тпл 110 °C (розкл.)
Розчинність (вода) 308 г/100 г[1][2]
Розчинність (етанол) нерозчинна
Кислотність (pKa) 0,78
Структура
Кристалічна структура орторомбічна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-230,1 кДж/моль
Пов'язані речовини
Інші аніони йодидна кислота, перйодатна кислота
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йода́тна кислота́ — неорганічна сполука, кислота складу HIO3. Безводна речовина є безбарвними ромбічними кристалами із гіркувато-кислим присмаком. У розчині йодатна кислота проявляє сильні окисні властивості.

Кислота утворює ряд солей — йодатів.

Отримання

[ред. | ред. код]

Йодатну кислоту синтезують шляхом окиснення йоду — для цього найчастіше застосовують концентровану нітратну кислоту, пероксид водню, сполуки хлору:

Альтернативним методом є виділення кислоти з її солей, йодатів, при взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою:

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Вже за температури близько 110 °C йодатна кислота починає розкладатися та утворювати змішану ангідройодатну кислоту HIO3·I2O5 (або HI3O8). При нагріванні понад 200 °C відбувається повне розкладання:

Йодатна кислота проявляє сильні кислотні властивості, легко взаємодіє із лугами:

Проявляючи окисні властивості, йодатна кислота взаємодіє з галогенідними кислотами із утворенням вільних галогенів, із сульфітами, солями заліза(II) тощо:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б За тиску 101,3 кПа.
  2. CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — Vol. 1. — P. 316-318. (англ.)
  • Lauterbach A., Uber G. Iodine compounds // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 14. — P. 365. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0915040912012120.a01.pub3. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)