Кавко Олексій Костянтинович
Кавко Олексій Костянтинович | |
---|---|
біл. Аляксей Канстанцінавіч Каўка | |
Народився | 20 вересня 1937 або 1937[1] Мощалино, Червенський район, Білоруська РСР, СРСР |
Помер | 21 березня 2024 Москва, Росія |
Країна | Білоруська РСР Росія |
Діяльність | літературознавець, історик, громадський діяч |
Alma mater | Білоруський державний університет |
Галузь | білоруська література, Історія Польщі і літературознавство |
Заклад | Інститут слов'янознавства РАНd |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] і кандидат історичних наук |
Членство | Q4330280? |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Олексій Костянтинович Кавко (біл. Аляксей Канстанцінавіч Каўка; 20 вересня 1937, с. Мощалино, Червенський район, Мінська область, Білоруська РСР — 21 березня 2024) — радянський та російський історик і літературознавець. Кандидат історичних наук, доктор філологічних наук. Головний редактор журналу «Советское славяноведение».
У 1961 році закінчив Білоруський державний університет.
Із 1965 року живе в Москві. Провідний науковий співробітник Інституту світової літератури ім. М. Горького АН СРСР.
У 1971 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
У 1976—1977 роках написав «Лист російському другу» — полемічний текст про становище білоруської мови і утиску лінгвістичних прав у СРСР. Твір поширювався в самвидаві, потрапив до Польщі, звідти — до Великої Британії, де надрукувався паралельно російською та англійською мовами у 1979 році[2][3].
Із 1987 року працює в Інституті слов'янознавства і балканістики. У 1987—1989 роках був головним редактором журналу «Советское славяноведение». У 1990 році нагороджений медаллю ім. Ф. Скорини.
У 1991 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.
Спочатку науковими інтересами були історія Польщі та польсько-білоруських відносини. Потім більше уваги приділив білоруській літературі та національній свідомості білорусів, а також дослідженню творчості Ф. Скорини, Я. Купали та інших білоруських письменників.
- Кавко А. К. От Скорины до Купалы. Белорусская литература в контексте национально-культурного возрождения. — М.: Институт мировой литературы им. М. Горького РАН, 2006. — 287 с.
- Кавко А. К. Францишек Скорина и белорусская литература XVI — начала XX в. Проблема преемственности. — Мн., 1991.
- Кавко А. К. «Слезами Родины пускай язвит мой стих…». Адам Мицкевич и Александр Пушкин: «литовский» аспект творческой полемики // Неман: Ежемесячный литературно-художественный журнал. — 2000. — № 2. — С. 239—247.
- Кавко А. К. Беларусь в творческой судьбе Евгения Ляцкого // Проблемы славяноведения. — Брянск: Брянский государственный университет; Ладомир, 2000. — Вып. 4. — С. 367—377.
- Кавко А. К. Белоросика в творчестве Евгения Ляцкого // Литературное зарубежье: Лица. Книги. Проблемы. — М.: Наследие, 2005. — Вып. 3. — С. 86—98.
- Кавко А. К. Белорус в Москве. Из эпистолярного наследия Н. Н. Улащика. 1943—1986 гг. // Исторический архив. — 2005. — № 6. — С. 121—147.
- Кавко А. К. Белорус в Москве. Из эпистолярного наследия Н. Н. Улащика. 1943—1986 гг. (окончание) // Исторический архив. — 2006. — № 1. — С. 95—112.
- Кавко А. К. Виленские встречи Валерия Брюсова: Янка Купала, братья Луцкевич // Проблемы славяноведения. — Брянск: Брянский государственный университет; Ладомир, 2000. — Вып. 2. — С. 215—218.
- Кавко А. К. Книги и судьбы: белорусская коллекция П. К. Пономаренко, К. Б. Езовитова в фондах «Исторички» // Неман: Ежемесячный литературно-художественный журнал. — 1999. — № 5. — С. 208—216.
- Кавко А. К. Мудрость смирения: Григор Нарекаци и Францишек Скорина // Григор Нарекаци и духовная культура Средневековья. «Книга скорбных песнопений». — М.: MEDIACRAT, 2010. — С. 250—255.
- Кавко А. К. Невостребованные тексты Антона Адамовича: (О периодизации истории белорусской литературы) // Литературное зарубежье: Лица. Книги. Проблемы. — М.: Наследие, 2002. — Вып. 2. — С. 148—161.
- Кавко А. К. О национальном мировоззрении Франциска Скорины // Способность к диалогу. — М., 1993. — Ч. 2. — С. 82—104.
- Кавко А. К. Сеятель хвалы Христовой: О просветительстве Скорины // Великою ласкою: Францишек Скорина в традициях славянского просветительства. — М., 1994. — С. 23—28.
- Кавко А. К. Татарская диаспора в культуре Беларуси // Литературное зарубежье: Лица. Книги. Проблемы. — М.: Наследие, 2000. — Вып. 1. — С. 54—66.
- Кавко А. К. Фигура Эпимаха-Шипилло в традициях белорусского просветительства // Неман: Ежемесячный литературно-художественный журнал. — 2000. — № 8. — С. 189—201.
- Кавко А. К. Франциск Скорина // Вопросы истории. — 1988. — № 10. — С. 60—83.
- Кавко А. К. Францишек Скорина в литературной жизни Беларуси. 20-е годы // Нация. Личность. Литература. — М.: Институт мировой литературы им. М. Горького РАН, 2003. — Вып. 2. — С. 146—166.
- Кавко А. К., Улащик А. Н. Мастера историографии: Николай Николаевич Улащик (1906—1986) // Исторический архив. — 2005. — № 6. — С. 105—120.
- Каўка А. К. Беларускае скарызнаўства ў 20-я годы XX ст. // Кніжная культура Беларусi: Да 500-годдзя з дня нарадж. Ф. Скарыны. — Мн., 1991. — С. 45—63.
- Институт славяноведения и балканистики 50 лет / Отв. ред. М. А. Робинсон. — М.: Индрик, 1996. — 424 с.
- Кавко Алексей Константинович // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический словарь-справочник. — М.: Наука, 1981. — С. 82.
- Кавко Алексей Константинович // Славяноведение в СССР: Изучение южных и западных славян. Биобиблиографический словарь. — New York: Norman Ross Pub., 1993. — С. 205.
- Как это было… Воспоминания сотрудников Института славяноведения. — М.: Институт славяноведения РАН, 2007. — 280 с.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1036555283 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Letter to a Russian friend: a 'samizdat' publication from Soviet Byelorussia. London: Association of Byelorussians in Great Britain. 1979.
- ↑ Сяргей Дубавец (17 серпня 2005). «Ліст да расейскага сябра». Радыё Свабода (біл.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
- Кавко Олексій Костянтинович // Зведений електронний каталог(рос.)
- Народились 20 вересня
- Народились 1937
- Уродженці Червенського району
- Померли 21 березня
- Померли 2024
- Померли в Москві
- Випускники Білоруського державного університету
- Доктори філологічних наук
- Кандидати історичних наук
- Нагороджені медаллю Франциска Скорини
- Нагороджені медаллю 100 років БНР
- Білоруські літературознавці
- Білоруські історики
- Російські літературознавці
- Російські історики