Кале Четаунгнйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кале Четаунгнйо
Народився 10 жовтня 1385
Ава (місто), Kyaukse Districtd, Мандалай, М'янма
Помер 1 травня 1426 (40 років)
Shwesettaw Wildlife Reserved, М'янма
Країна  М'янма
Діяльність монарх
Батько Тараб'я (володар Ави)
Мати Min Hla Myat of Avad

Кале Четаунгнйо (*бірм. ကလေး ကျေးတောင် ညို; 10 жовтня 1385 — 1 травня 1426) — 7-й володар царства Ава у 14251426 роках. Панував 7 місяців.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Собва

[ред. | ред. код]

Онук Свасоке, володаря Ави. Старший син спадкоємця трону Ман Начє і Мін Гла М'ят. Народився 1385 в столиці держави, отримавши ім'я Нйо. 1400 року його батька став новим правителем, а Нйо претендував на статус спадкоємця трону. Але невдовзі його батька було вбито, а трон після нетривалої боротьби захопив стрийко Мінкгаунґ I. Оскільки Нйо не брав участь у цій боротьбі, то він зберіг статус принца. В свою чергу було влаштовано шлюб Нйо з Со Нанттха, донькою Мінкгаунґа I.

У 1406 році призначається намісником захопленого шанського князівства Кале Четаунг з титулом собва (князь), заміснивши там Анорату, який став правителем араканської держави Лемро. Доволі швидко більше дипломатією, а ніж силою придушив повстання шанів.

У 1408 році брав участь у війні проти Гантаваді. 1412 року відзначився у війні проти шанського князівства Сенві та мінської армії. 1415 року брав участь у запелій битві при Далі проти Гантаваді. Звитяжив у військовій кампанії 1417—1418 років, захопивши важливу фортецю Гмавбі, що відкрило шлях на Пеґу.

У листопаді 1422 року очолив 6-тисячне військо для наступу проти Гантаваді. Його підтримав Могньїнтадо з 8,5 тис. вояків. Діяв переважно на річці Іраваді. Вони спільно захопили ключові міста і порти гирла річки, що призвело до укладання міцного миру.

У серпні 1425 році внаслідок змови організованої Шін Боме проти свого чоловіка Тхіхатху, володаря Ави, той потрапив у засідку й загинув. Ймовірно Шін Боме на той час вже стала коханкою Нйо, тому що вона активно агітувала за обрання того правителем. Втім вибір ради міністрів впав на Мінглу, сина Тхіхатху.

У листопаді 1425 році на заклик Шін Боме рушив на столицю. В цей час остання отруїла Мінглу, внаслідок чого Нйо спокійно захопив трон.

Панування

[ред. | ред. код]

Він негайно спробував заручитися підтримкою своїх васалів, даруючи та обіцяючи щедрі подарунки (коштовності та жінок), внаслідок чого більшість васалів та намісників визнали його владу. Але Мін Мага (Манмага), намісник П'ї, і Могньїнтадо, собва одного з шанських князівств, відмовилися підкоритися.

У лютому 1426 році Могньїнтадо з загонами більшості шанських князів, рушив на Аву. В свою чергу володар держави біля Тіссейні зібрав військо, до якого доєднався Ле Тхан Бва, шанський собва Онбаунгу, що залишився вірним Нйо. В битві при Тіссейні царське військо зазнало поразки. В битві біля столиці в ключовий момент собва Ле Тхан Бва, підкуплений Могньїнтадо, залишив поле бою.. Це викликало загальну втечу війська.

Сам правитель вирішив перебратися до Лаунггьєту в Аракані. Під час подорожі він раптово захворів й помер в Араканських горах.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Htin Aung, Maung (1967). A History of Burma. New York and London: Cambridge University Press.
  • Lieberman, Victor B. (2014). Burmese Administrative Cycles: Anarchy and Conquest, c. 1580—1760. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-05407-0.
  • Aung-Thwin, Michael A. (2017). Myanmar in the Fifteenth Century. Honolulu: University of Hawai'i Press. ISBN 978-0-8248-6783-6.