Координати: 43°12′32″ пн. ш. 23°50′49″ сх. д. / 43.209° пн. ш. 23.847° сх. д. / 43.209; 23.847

Каменополське плато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каменополське плато
Каменополско плато

43°12′32″ пн. ш. 23°50′49″ сх. д. / 43.209° пн. ш. 23.847° сх. д. / 43.209; 23.847
Країна Болгарія
Регіон Врачанська область Ловецька область Плевенська область
Система Передбалкан
Тип плато
Висота 528 м
Каменополське плато. Карта розташування: Болгарія
Каменополське плато
Каменополське плато
Каменополське плато (Болгарія)
Мапа

Каменополське плато — платовидна область на північному заході Болгарії, в Західніому Передбалкані, у Врачанській, Плевенській і Ловецькій областях.[1]

Каменополське плато простягається між Карлуковською ущелиною річки Іскир на півдні і сході, а на півночі і північному — заході поступово збільшується, відповідно, до хребтів Дреновиця і Венеца. На південному заході крутосхиле, досягає долини річки Косматиця (ліва притока Іскиру), яка відокремлює його від кряжа Веслець. Його довжина з заходу на схід становить 18-20 км, а ширина — 9-10 км. Плато поступово зменшується із заходу на схід. Його найвища точка — (528 м) у західній частині, приблизно в 2 км на схід від села Горішня Бешовиця. З заходу на схід плато прорізається долиною річки Ручене (ліва притока Іскиру), що розділяє плато на дві майже рівні частини. Каменопольське плато формується з верхньої крейди деформованих глибоких карстових вапняків. Особливо виразними є карстові форми у східній частині, де поширені обриви, гроти та печери (Татарита, Самуїлиця, Гайдушка та інші).[1]

Посередині плато розташоване село Камено-Поле і на периферії села Долішня Бешовиця, Горішня Бешовиця, Цакониця, Драшан, Бресте, Реселець і Кунино.[1]

У південно-східній і східній частині підніжжя плато, через Карлуковську ущелину проходить ділянка маршруту залізничної лінії Софія-Горішня Оряховица-Варна.[1]

У північно-західній частині, уздовж 11,9-кілометрів між селами Драшан і Горішня Бешовиця, перетинає ділянку дорога третього класу № 134 Бяла Слатина-Габаре-Горішня Бешовиця.[1]

Топографічна карта

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 237. (болг.)