Варна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Варна
Варна
Герб Прапор
Варна-Колаж.
Варна-Колаж.
Основні дані

43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. / 43.217; 27.917

Країна Болгарія
Регіон Варненська область
Засноване I тис. до н.е.
Населення 352 770 (2010)
Площа міста 80 км²
Поштові індекси 9000
Телефонний код 359 052
Міста-побратими Ольборг (Данія), Дордрехт (Нідерланди), Харків (Україна), Акаба (Йорданія), Одеса (Україна), Мальмьо (Швеція), Турку (Фінляндія), Маямі (США), Росток (Німеччина), Новоросійськ (Росія), Пірей (Греція), Мемфіс (США), Амстердам (Нідерланди), Ліверпуль (Англія), Карлсруе (Німеччина)
Міська влада
Адреса м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43.
Веб-сторінка varna.bg
Мер міста Кирил Йорданов
Варна (Болгарія)
Варна
Варна

Commons-logo.svg Варна у Вікісховищі

Координати: 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. / 43.217; 27.917 Ва́рна (болг. Варна) — місто в Болгарії, центр Варненської області, третє за чисельністю населення після Софії і Пловдива. Розташоване в Східній Болгарії, на березі Чорного моря. Населення — 352 770 осіб (2010)[1]. Варна також є відомим портом.

Етимологія[ред.ред. код]

Феофан Сповідник вперше згадує ім'я Варна, а місто стали відоме зі слов'янського завоювання Балкан в 6-7 столітті. Ім'я може бути варязького походження, а варяги перетинали Чорне море протягом багатьох років, досягнувши Константинополя на початку середньовіччя. У шведській мові , слово 'VARN означає "щит", "захист" - значить Варна захистне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через прото-індо-європейський корінь we-r- (вода) (див також Варуна), або з праслов'янського кореня варн (чорний), або з іранського барі або Var (табор, фортеця). За словами Феофана, в 680 році Аспарух , засновник першого Болгарського царства, розгромив армію Костянтина IV недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця X-го століття, ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване в Північно-Східній частині Болгарії, на березі Варненської затоки. Навколо міста поступово утворюється агломерація.

На клімат значно впливає близьке розташування моря. Зима характерна постійними північними вітрами, проте загалом клімат м'який. В середньому від травня до червня становить 18-20°С. У періоді від червня до серпня — в середньому 22,8 °C.

Клімат Варни
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 22 23,1 27,6 29,2 34,3 40,8 41,4 40,7 36,6 33,4 26,8 23,2 41,4
Середній максимум, °C 6,9 8,1 12,1 16,2 22,1 27,0 29,8 30,2 24,6 19,4 14,1 8,2 18,2
Середня температура, °C 2,2 3,1 5,8 10,8 15,7 20,2 23,6 23,8 19,0 13,9 9,2 4,5 12,5
Середній мінімум, °C −1,1 −0,2 2,5 5,0 10,0 14,4 17,2 17,3 13,0 8,3 4,3 1,6 8,5
Абсолютний мінімум, °C −19 −24,2 −8,3 0,1 3,5 7,2 10,9 10,8 4,4 −3,6 −9,2 −12,8 −24,2
Норма опадів, мм 38 41 34 44 40 46 37 32 31 36 50 42 471
Температура води, °C 8 8 8 13 19 22 26 28 25 20 13 11 17
Джерело: Туристичний портал міста (рос.)

Історія[ред.ред. код]

Античність і завоювання булгарами[ред.ред. код]

Залишки стародавнього римського Одесоса
Римські терми

Ще до VI століття до н. е. на території поблизу сучасної Варни існувала відома фортеця Одесос. Це було місто-грецька колонія, заснована віхідцями із Мілета. На початку нашої ери ця територія була завойована римлянами. У 395 р. внаслідок поділу Римської імперії на Західну і Східну територія Болгарії залишається за останньою, також відомою як Візантійська імперія. Проте місто незважаючи на зміну гнобителів продовжує розвиватися.

Напад готів з півночі мав негативні наслідки. Проте у 447 р. імператор Феодосій II уклав перемир'я в Одесосі і вже за правління Юстиніана місто відчуло значне економічне пожвавлення.

Переламною подією в ході історії сталася навала аварів та слов'ян із півночі, які вкрай спустошили місто. Відтоді для назви Одесоса вживають нову назву міста — Варна.

З VIII століття Варна входить до складу Болгарської Держави, а після її охрещення в 864 році Борисом І місто стає важливим християнським осередком. У X—XII столітті Варна перебуває у складі Візантійської імперії. В липні 1043 під Варною відбувається битва візантійського війська під командуванням стратига Катакалона Кекавмена з руським військом на чолі з воєводою Вишатою Остромировичем, що закінчилась поразкою русів. 800 полонених (серед них і Вишата) були осліплені і тільки у 1046 відпущені на волю.

Середньовіччя та Битва під Варною[ред.ред. код]

Меморіал битві під Варною 1444 року висічений в стародавньому фракійському кургані

В XIV-му століття італійські карти портолани показали, як Варна, можливо, найважливіший морський порт між Константинополем і дельтою Дунаю; вони, як правило, позначяють регіон Загора. Місто було безуспішно осаджено Амадеєм VI Савойського, який захопив все болгарські фортеці на південь від нього, в тому числі Галата, 1366 року. У 1386 році на короткий час Варна стала столицею князівства Карвуна, потім перейшло до османів в 1389 (і знову в 1444 році), належало тимчасово Мануїлу II Палеологу з 1413 (можливо, до 1444), і розграбовано татарами в 1414 році.

У XIII—XIV століттях Варна стає важливим центром ремесла і торгівлі. У 1391—1878-их рр. Варна перебувала під владою турків. 10 листопада 1444 року під Варною між об’єднаною армією хрестоносців та Османською імперією відбулась битва, яка стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава.

Наприкінці Османської правління[ред.ред. код]

У 1606 році Варну, що перебувала під владою Османської імперії, здобули українські козаки. Вони забрали у турків більш як на 180 тисяч золотих здобичі[2]. Цей козацький похід оспівувася в українській народній пісні[2].

У XVIII ст. під час Російсько-турецької війни 1768 – 1774 Варну намагалися захопити російські війська на чолі із генерал-поручиком К.К. бароном Унгерн-Штернбергом (17301799) та полковником В.А. Ангальт-Бернбурзьким (17441791). Російські війська складалися головним чином з українців. При відступі до 700 вояків виявилося вбитими та пораненими, було втрачено шість легких гармат. Відбитий від фортеці Варна загін українців та росіян відступив до села Аджимлєр.

У XIX столітті Варна зазнала багатьох лихоліть Турецько-Російських війн.

У 1949—1956 рр. місто називалось Сталін, на честь диктатора Йосифа Сталіна.

Православний собор.
Вид на місто з морського порту.

Економіка та інфраструктура[ред.ред. код]

Варна — це важливий промисловий центр Болгарії. У місті працюють текстильний, кораблебудівний і кораблеремонтний заводи.

Транспорт[ред.ред. код]

В місті є чотири види транспорту: залізничний, сухопутний, повітряний і морський. Варнський аеропорт відправляє людей у різні 35 країн світу. Варнський морський порт за 2006-ий рік обслужив близько 16 тис. пасажирів.

У місті є також декілька тролейбусних ліній.

За 40 кілометрів від Варни є порт і морський курорт Балчик.

Населення і адміністративний устрій[ред.ред. код]

За даними перепису 2006-ого року в місті проживало 347 тисяч осіб. Місто адміністративно поділене на 5 міських районів («Одесос», «Приморський», «Младость», «Владислав Варненчик» і «Аспарухово») і 5 кметств.

Культура[ред.ред. код]

Іноземні консульства[ред.ред. код]

  • Російське
  • Українське
  • Британське
  • Німецьке
  • Мальтійське
  • Норвезьке
  • Угорське
  • Фінське
  • Французьке
  • Чеське
  • Шведське

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]