Перегляд вихідного коду сторінки Кишинів

{{Місто
|назва = Кишинів
|місцева_назва = {{lang-ro|Chișinău}}
|зображення = {{Photomontage
 | photo1a = Мэрия, Кишинев, Республика Молдова Primaria, Chisinau, Republica Moldova City Hall, Chisinau, Republic of Moldova (50714726236).jpg{{!}}
 | photo1b = Monumentul a lui Stefan cel Mare, Chisinau Stefan the Great Monument, Chisinau, Moldova (49601054843).jpg{{!}}
 | photo2a = Monumentul a lui Grigore Kotovski, Chisinau, Republica Moldova Grigoriy Kotovskiy Monument, Chisinau, Republic of Moldova (50650169501).jpg{{!}}
 | photo2b = Chisinau, Judecatoria sectorului "Centru" Central Courthouse in Chisinau, Moldova (48085973838).jpg{{!}}
 | photo3a = MD.C.C - White Night Ride - aug 2013 (9475759248).jpg{{!}}
 | photo3b = Endava Tower, Кишинев, Республика Молдова Endava Tower, Chisinau, Republic Moldova Endava Tower, Chisinau, Republic of Moldova (51191814936).jpg{{!}}
 | photo4a = Chisinau Opera Teatr060709 1.jpg{{!}}
 | photo4b =Arc de Triomphe, Chişinău (4867173990 cropped).jpg{{!}}
 | photo5a =
 | photo5b =
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 266
 | foot_montage =
 }}
|зображення_розмір =
|зображення_підпис = [[Ратуша Кишинева|Ратуша міста]], [[Пам'ятник Штефану Великому]], Готель «Космос», [[Міністерство сільського господарства та продовольчої промисловості Молдови|Міністерство сільського господарства]], житлова забудова, Malldova, [[Національний театр опери та балету Республіки Молдова|Оперний театр]], [[Тріумфальна арка (Кишинів)|Тріумфальна арка]]
|герб = Coat_of_Arms_of_Chișinău.svg
|герб_підпис = Герб Кишинева
|прапор = Flag of Chișinău.svg
|прапор_підпис = Прапор Кишинева
|країна = {{MOL}}
|регіон = [[Муніципій Кишинів]]
|розташування =
|розташування_розмір =
|засноване = {{Дата з віком|1436}}
|статус = [[1818]]
|населення = 673 613 (01.01.2021)<ref name="pop">{{Cite web |url=https://statbank.statistica.md/PxWeb/pxweb/ro/20%20Populatia%20si%20procesele%20demografice/20%20Populatia%20si%20procesele%20demografice__POPrec__POP010/POP011100rclreg.px/table/tableViewLayout1/?rxid=b2ff27d7-0b96-43c9-934b-42e1a2a9a774 |title=Чисельність населення на 01.01.2021 |url-status=dead }}</ref>
|агломерація = 809 600 (01.01.2015)<ref name="pop" />
|площа = 571
|висота над рівнем моря = 85
|поштові індекси = MD-20xx
|код країни = 373
|код міста = 22
|координати =
|lat_dir = N
|lat_deg = 47
|lat_min = 00
|lat_sec = 00
|lon_dir = E
|lon_deg = 28
|lon_min = 55
|lon_sec = 00
|міста-побратими = {{Прапор|Румунія}} [[Бухарест]]<br/>{{Прапор|Франція}} [[Гренобль]]<br/>{{Прапор|Німеччина}} [[Мангейм]]<br/>{{Прапор|Україна}} [[Київ]]<br/>{{Прапор|Україна}} [[Одеса]]<br/>{{Прапор|Україна}} [[Чернівці]]<br/>{{Прапор|Італія}} [[Реджо-Емілія]]<br/>{{Прапор|США}} [[Сакраменто (Каліфорнія)|Сакраменто]]
|адреса =
|вебсторінка = [http://www.chisinau.md/ www.chisinau.md]
|мер = [[Йон Чебан]]
|країна карта = Молдова
}}
'''Кишині́в''' ({{lang-ro|Chișinău}}, {{Аудіо-МФА|Ro-Chișinău.ogg|/kiʃiˈnəu̯/}})&nbsp;— [[столиця]] [[Молдова|Республіки Молдова]]. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці [[Бик (притока Дністра)|Бик]]. Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдови&nbsp;— він є [[Муніципій|муніципієм]]. До складу муніципію Кишинів входять: власне [[Кишинів (муніципій)|муніципій Кишинів]], 6 міст ([[Синджера]], [[Дурлешти]], [[Ватра (місто)|Ватра]], [[Кодру]], [[Вадул-луй-Воде]], [[Криково]]) і 25 населених пунктів, об'єднаних у 13 комун (сіл).

Кишинів вперше згадується в грамоті 1436 року. Статус міста отримав у 1818 році незабаром після входження до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. Населення міста на 2018 рік становить 690 тис. мешканців<ref name="pop" />. Площа міста становить близько 120 км², а всього муніципію&nbsp;— 635 км².

== Назва ==
Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну ''Chișla Noua'' [кішла ноуе]&nbsp;— новий хутір. Саме слово ''chișla'' є запозичення [[турецька мова|турецького]] слова ''kışla'' зі значенням «барак» ([[кишлак]]). В [[Бессарабія|Бессарабії]] це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша&nbsp;— румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору<ref>{{стаття
|автор    = В.Г. Фоменко
|заголовок = Ещё о топониме Кишенёв
|видання  = [[Ономастика]]
|рік      = 1969
}}</ref>.

Спочатку [[топонім]]и з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених [[тюрки|тюрками]] в XV&nbsp;столітті і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі племен, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від [[половецька мова|половецького]] слова ''Кишеня'' («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина ''кишенев'', наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання&nbsp;— мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати [[печеніги|печенігам]] і [[половці|половцям]], що мешкали в [[Північне Причорномор'я|Причорномор'ї]] на початку II століття н.&nbsp;е. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки<ref>{{стаття
|автор    = Т.М. Обалдуева
|заголовок = Курганы эпохи бронзы на р. Когильник
|видання  = Изв. Молдавск. филиала АН СССР
|рік      = Кишинёв, 1955, №5 (25), стр. 48
}}</ref>.

Інші версії назви пов'язують з [[угорська мова|угорським]] ''Kisjenő''&nbsp;— «маленький Йено» ([[Йено]]&nbsp;— одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній [[Румунія|Румунії]] на кордоні з [[Угорщина|Угорщиною]] є місто ''Kisjenő'', або ''Chişineu'', але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено. Зважаючи на те, що значну частину населення [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]] складали [[українці|русини]] і [[староукраїнська мова]] була мовою діловодства<ref>Золтан А. «Из истории русской лексики».&nbsp;— Будапешт, 1987.&nbsp;— С. 35. {{ref-ru}}</ref>, правомірним може бути також виведення назви Кишинів від українського слова «[[кишеня]]».

== Географія ==
Кишинів розташований в центральному районі [[Молдова|Молдови]] на висоті 85&nbsp;м над рівнем моря на [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейській рівнині]]. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки [[Бик (притока Дністра)|Бик]]&nbsp;— правої притоки [[Дністер|Дністра]]. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні [[Річкова тераса|тераси]], розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90&nbsp;м.

Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості [[Кодри|Кодр]]. У ґрунті переважає [[чорнозем]], який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений [[вапняк]], багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають [[Пісок|крейдяні піски]] і [[Мергель|мергелі]].

У межах Кишинева знаходиться [[Гідігіцьке водосховище]] та 23 озера.

Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя [[Штефан III|Штефана чел Маре]].

=== Клімат ===
Кишинів розташований в зоні з достатньо м'яким, [[континентальний клімат|помірно-континентальним кліматом]] з помірно жарким літом та помірно м'якою вітряною зимою.

Протягом року нараховується близько 2215 сонячних годин, з них 329 годин в липні і лише 54 години в грудні. Середньорічна температура становить 9,6&nbsp;°C, а рівень опадів&nbsp;— 547 мм/м². Літо починається на початку травня. Середня температура становить 20-25&nbsp;°C, а в центрі міста іноді досягає 35-40&nbsp;°C. Дощі рідкісні, але рясні. Середня температура січня близько −3,2&nbsp;°C, стовпчик термометра рідко опускається нижче позначки в −10&nbsp;°C. Навесні і восени температура коливається між 18-22&nbsp;°C, опади більш рясні ніж влітку.

Температурний мінімум був встановлений 20 лютого 1954 (- 28,9&nbsp;°C), а максимум 19 липня 2007 (+ 39,4&nbsp;°C).

{{Клімат міста
|Місто_род=Кишинева
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/33815.htm Погода i клімат]{{ref-ru}}</small>
| Січ_сер=-1.9 | Січ_сер_опади=36
| Лют_сер=-0.8 | Лют_сер_опади=31
| Бер_сер=3.7 | Бер_сер_опади=34
| Кві_сер=10.4 | Кві_сер_опади=39
| Тра_сер=16.5 | Тра_сер_опади=46
| Чер_сер=19.9 | Чер_сер_опади=65
| Лип_сер=22.1 | Лип_сер_опади=62
| Сер_сер=21.7 | Сер_сер_опади=56
| Вер_сер=16.3 | Вер_сер_опади=62
| Жов_сер=10.5 | Жов_сер_опади=36
| Лис_сер=4.1 | Лис_сер_опади=37
| Гру_сер=-0.6 | Гру_сер_опади=39
| Рік_сер=10.2 | Рік_сер_опади=543
| Січ_сер_мін=-4.3 | Січ_сер_макс=0.9
| Лют_сер_мін=-3.6 | Лют_сер_макс=2.6
| Бер_сер_мін=0.2 | Бер_сер_макс=8.1
| Кві_сер_мін=5.9 | Кві_сер_макс=15.4
| Тра_сер_мін=11.6 | Тра_сер_макс=22.0
| Чер_сер_мін=15.2 | Чер_сер_макс=25.2
| Лип_сер_мін=17.3 | Лип_сер_макс=27.5
| Сер_сер_мін=16.9 | Сер_сер_макс=27.2
| Вер_сер_мін=12.0 | Вер_сер_макс=21.5
| Жов_сер_мін=6.8 | Жов_сер_макс=15.1
| Лис_сер_мін=1.6 | Лис_сер_макс=7.5
| Гру_сер_мін=-2.8 | Гру_сер_макс=2.3
| Рік_сер_мін=6.4 | Рік_сер_макс=14.6
| Січ_а_макс=15.5 | Січ_а_мін=-28.4
| Лют_а_макс=20.7 | Лют_а_мін=-28.9
| Бер_а_макс=25.7 | Бер_а_мін=-21.1
| Кві_а_макс=31.6 | Кві_а_мін=-6.6
| Тра_а_макс=35.9 | Тра_а_мін=-1.1
| Чер_а_макс=37.5 | Чер_а_мін=3.6
| Лип_а_макс=39.4 | Лип_а_мін=7.8
| Сер_а_макс=39.2 | Сер_а_мін=5.5
| Вер_а_макс=37.3 | Вер_а_мін=-2.4
| Жов_а_макс=32.6 | Жов_а_мін=-10.8
| Лис_а_макс=23.6 | Лис_а_мін=-21.6
| Гру_а_макс=18.3 | Гру_а_мін=-22.4
| Рік_а_макс=39.4 | Рік_а_мін=-28.9
|}}

== Флора ==
[[Файл:Gradina botanica Chisinau (11).jpg|ліворуч|міні|Ботанічний сад Академії наук Республіки Молдова]]
Кишинів вважається одним із найзеленіших міст [[Європа|Європи]]. Майже на всіх вулицях міста ростуть дерева і влітку місто потопає в зелені. У Кишиневі безліч [[сквер]]ів і [[парк]]ів, у яких виростають понад 50 видів дерев, чагарників та ліан, як типових для Молдови ([[тополя]], [[Гіркокаштан|кінський каштан]], [[акація]], [[клен]], [[верба]], [[липа]], [[горобина]], [[катальпа]], [[береза]], [[ялина]], [[дуб]], [[бук]], [[Граб звичайний|граб]], [[Ялина сиза|ялина сиза (синя)]], [[ясен звичайний]], [[сосна звичайна]], [[модрина європейська]] та інші), так та рідкісних видів ([[кедр]], [[Бундук канадський (втрачена)|канадський бундук]], [[Ґліцинія|гліцинія]], [[Коркове дерево амурське|коркове дерево]], [[Ялівець віргінський|віргінський ялівець]]).

== Фауна ==
У парках міста мешкають близько 14 видів птахів та 14 видів земноводних. З ссавців у місті зустрічається [[Їжак європейський|їжак]], європейський [[Кріт європейський|кріт]], [[Тхір лісовий|тхір]], [[Куниця лісова|куниця]] та [[Кажани|кажан]]. Крім цього є [[Білка|білки]] та [[польові миші]], а також [[Бездомні пси|безпритульні пси]]. Відомі заходи до міста [[Лисиця звичайна|лисиць]] та [[Заєць сірий|зайців]]. Серед птахів поширено кілька видів [[голуб]]ів, а також [[Сорока звичайна|сороки]], [[Ворона сіра|ворони]], [[Сойка звичайна|сойки]], [[стриж]]і, [[Шпак звичайний|шпаки]], [[Ластівка міська|ластівки]], [[Синиця велика|синиці]], [[Дятел звичайний|дятли]] та [[Горобець хатній|горобці]]. У деяких районах міста було помічено на прольоті [[сапсан]]. Видовий склад плазунів та амфібій небагатий. Зустрічаються [[Вуж звичайний|звичайний вуж]], [[гадюка звичайна]] і [[гадюка Нікольського]], [[Ящірка прудка|прудка ящірка]], [[зелена жаба]], [[Жаба озерна|озерна жаба]], [[Тритон звичайний|звичайний тритон]] та інші. Зустрічаються шкідники дерев та чагарників: [[Попелиці|попелиця]], [[Щитівка тутова|щитівка]], [[павутинний кліщ]]ик, [[Шовкопряд сосновий|шовкопряд]]. Були повідомлення про невелику кількість [[Жук-олень|жуків-оленів]] та [[Вусач дубовий великий західний|жуків вусачів]] у деяких парках. Іноді з'являються в масовій кількості [[Сонечко семикрапкове|сонечко]], [[американський білий метелик]].

== Історія ==
{{Докладніше|Історія Кишинева}}
Вперше в історичних документах [[Історія Кишинева|Кишинів]], як монастирське село, згадується [[17 липня]] [[1436]] року в [[Грамота господарів Іллі I та Штефана II від 17 липня 1436 року|грамоті]] [[Список правителів Молдовського князівства|воєвод Молдови]] [[Ілля I|Іллі І]] та [[Штефан II|Штефана ІІ]]<ref name="moldovenii">{{Cite web |url=http://www.moldovenii.md/ru/city/details/id/67 |title=Інформація на сайті moldovenii.md |accessdate=22 Жовтня 2012 |archive-date=9 Січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130109011039/http://www.moldovenii.md/ru/city/details/id/67 }}</ref>. Поселення належало монастирям [[Галата]] та Фрумоаса аж до 1818. Згідно з радянською історіографією, перша згадка про місто датується [[1466]]<ref>{{Cite web |url=http://leksika.com.ua/15781013/ure/kishiniv |title=Архівована копія |accessdate=22 Жовтня 2012 |archive-date=26 Липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140726210057/http://leksika.com.ua/15781013/ure/kishiniv }}</ref>. За часів панування [[Османська імперія|Османської імперії]], починаючи із середини XVI сторіччя, внаслідок економічного гніту та постійних набігів турків та татар, місто розвивалось уповільненими темпами. Кишинів двічі спалювався під час російсько-турецьких війн у 1739 та 1788 році.

Внаслідок [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецької війни (1806—1812)]], місто, разом із [[Бессарабія|Бессарабією]], увійшло до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. 22 квітня 1818 року Кишинів, разом із прилеглими селами, був подарований державі єрусалимським патріархом. Цього ж року, Кишинів офіційно отримує статус міста і стає адміністративним центром Бессарабської області, а з 1873&nbsp;— [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]. У 1892 році було запущено міський водогін. А наприкінці XIX&nbsp;століття до складу міста включили навколишні села: [[Вестерничень]], Ришкановка (Гецеоань), [[Вовінцень]], [[Мунчешть]], [[Боюкань]].

=== ХХ—ХХІ століття ===
6—7 квітня 1903 року відбувся [[Кишинівський погром]] під час котрого загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 будинків (більше третини всіх будинків Кишинева). На початку XX століття було створено кілька металообробних підприємств (заводи Сербова, Ланге і Мокану та інші).
[[Файл:Триумфальная Арка, Кишинев, Республика Молдова Arcul de Triumf, Chisinau, Republica Moldova Arch of Triumph, Chisinau, Republic of Moldova (51161091844).jpg|міні|250пкс|[[Тріумфальна арка (Кишинів)|Тріумфальна арка в центрі Кишинева]] перед [[Собор Різдва Христового (Кишинів)|Православною церквою]]|ліворуч]]

Після [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту]], 21 листопада 1917 розпочав свою діяльність «[[Сфатул Церій]]» (Рада краю), який 2 грудня проголосив створення [[Молдовська Демократична Республіка|Молдовської Демократичної Республіки]]. 27 березня 1918 року «Сфатул Церій» проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.

Під час міжвоєнного періоду, у місті активно розвивалась промисловість, розпочали діяльність ряд закладів культури та освіти: гімназія ім. Міхая Емінеску, [[Національна консерваторія молдови|Національна консерваторія]], [[Національний театр молдови|Національний театр]], [[Національний музей молдови|Національний музей]], філіал Румунського інституту соціальних наук. Станом на 1940 рік, населення міста становило 110 тис. чоловік.

28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Кишинів, а 2 серпня сформована [[Молдовська Радянська Соціалістична Республіка]] зі столицею в Кишиневі. На початку [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], [[16 липня]] [[1941]] року, місто знову було зайнято румунськими військами, ставши центром [[губернаторство Бессарабія|губернаторства Бессарабія]]. [[24 серпня]] 1944 року, під час [[Друга Яссько-Кишинівська операція|Яссько-Кишинівської операції]], до міста увійшли радянські війська.
{{seealso|Кишинівське гетто}}
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-B12267, Kischinjow, festgenommene Juden.jpg|міні|[[Кишинівське гето]]]]
Після закінчення Другої світової війни розпочалась суттєва реконструкція міста, що сильно постраждало під час війни. Станом на 1944 рік, у місті проживало лише близько 25 тис. чоловік. У 1945—1947 роках затверджується генеральна схема реконструкції Кишинева, у розробці якої брав участь архітектор [[Щусєв Олексій Вікторович|О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв]]. У 1946 році відновився [[Кишинівський трамвай|трамвайний]] рух, а 1949 року&nbsp;— відкрилася перша [[Кишинівський тролейбус|тролейбусна]] лінія.

До 1950 року в місті було збудовано 85 фабрик та заводів, серед яких трикотажна фабрика «Стяуа рошие», меблевий комбінат, швейна фабрика №&nbsp;1, взуттєва фабрика, тютюновий комбінат. У 1950 році в Кишиневі населення становило 134 тисячі чоловік.

Вирішальним поштовхом для розвитку міста стала постанова Радміну СРСР [[1971]] року «Про заходи щодо подальшого розвитку міста Кишинева», у рамках котрої місту із союзних фондів було виділено близько мільярда рублів. Протягом 1960—1970-их років в місті було запущено такі промислові підприємства, як «[[Віброприбор]]», «[[Мікропровод]]», «Електромашина», «Волна», «[[Плодсельхозмаш]]», «Зоріле» тощо. Були введені в експлуатацію 1,6&nbsp;млн кв. метрів житла, 16 шкіл, 7 лікарень, 36 дитячих садків.

У 1990 році в місті була введена посада примара і першим обраним головою став Н.&nbsp;Костін. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності [[Молдова|Республіки Молдова]], у якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.

== Адміністративний поділ ==
Кишинів володіє особливим статусом в [[Адміністративний поділ Молдови|адміністративному поділі Молдови]]&nbsp;— він є [[муніципій|муніципієм]]. До складу муніципія Кишинів входять: власне місто Кишинів, 6 навколишніх міст ([[Синджера]], [[Дурлешти]], [[Ватра (місто)]], [[Кодру]], [[Вадул-луй-Воде]], [[Криково]]) та 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (села) ([[Бечой]], [[Бик (село)|Бик]], [[Бреїла (Молдова)|Бреїла]], [[Бубуєч]], [[Будешть (Молдова)|Будешть]], [[Бунець]], [[Ведулень]], [[Гідігіч]], [[Гоян (Кишинів)|Гоян]], [[Гоянул-Ноу (Кишинів)|Гоянул-Ноу]], [[Гретьєшть]], [[Гулбоака (Кишинів)|Гулбоака]], [[Гумулешть (Молдова)|Гумулешть]], [[Доброджа]], [[Думбрава (Молдова)|Думбрава]], [[Келтуйторі]], [[Колоніца]], [[Кондріца]], [[Крузешть]], [[Ревака]], [[Стеучень (Кишинів)|Стеучень]], [[Стрейстень]], [[Тогатін]], [[Трушень]], [[Феурешть (Молдова)|Феурешть]], [[Фрумушика (Кишинів)|Фрумушика]], [[Чероборта]], [[Чореску]]).

Кишинів поділений на 5 секторів (районів): [[Центр (Кишинів)|Центр]] ({{lang-ro|Centru}}); [[Чекани]] ({{lang-ro|Ciocana}}); [[Боюкани]] ({{lang-ro|Buiucani}}); [[Ботаніка (Кишинів)|Ботаніка]] ({{lang-ro|Botanica}}); [[Ришкановка]] ({{lang-ro|Râşcani}}). Кожен сектор управляється претурою, на чолі з претором.

== Органи влади ==
[[Файл:Clădirea primăriei municipiului Chișinău.jpg|міні|[[Ратуша Кишинева]]]]

=== Примар ===
1990 року в Молдові було відновлено інститут примарства. Першим примаром Кишинева став [[Ніколає Костін|Ніколае Костін]]. Потім&nbsp;— [[Серафим Урекян|Серафім Урекян]].

У 2005 році було 4 спроби провести вибори примари, проте вони провалилися через недостатню явку. З 2005 року по 2007 в. о. мера був [[Василе Урсу|Василь Урсу]]. 25 січня 2007 року Василя Урсу було призначено міністром транспорту, а виконувачем обов'язків мера став [[В'ячеслав Йордан]]. Після виборів у червні 2007 року примаром став [[Дорін Кіртоаке]], якого переобрали на виборах 2011 року та виборах 2015 року.

На дострокових виборах примари Кишинева 3 червня 2018 року перемогу у другому турі здобув голова партії «Гідність і правда» [[Андрей Нестасе|Андрій Нестасе]], проте 19 червня 2018 року міський суд Кишинева скасував результати виборів, що викликало протести. 21 червня рішення про відміну було підтверджено Апеляційною палатою Кишинева.

20 жовтня та 3 листопада 2019 року (у два тури) пройшли чергові вибори примари Кишинева, перемогу у другому турі здобув [[Йон Чебан]] (примара з 11 листопада 2019 року).

=== Муніципальна рада ===
Муніципальна рада Кишинева складається з 51 радника, обраних у результаті виборів, які проводяться за пропорційною системою. Останні вибори проводились у 2019 році, внаслідок яких сформувався наступний склад:
{| class="wikitable"
|+
!Партія
!Кількість радників
!Відсоток від загальної кількості радників %
|-
|Партія соціалістів
|22
|43,14&nbsp;%
|-
|Виборчий блок «ACUM Platforma DA și PAS»
|10
|19,61&nbsp;%
|-
|Партія «Дія та солідарність»
|9
|17,64&nbsp;%
|-
|Ліберальна партія
|3
|5,88&nbsp;%
|-
|Європейська соціал-демократична партія
|2
|4&nbsp;%
|-
|Шор
|2
|4&nbsp;%
|-
|Нова сила
|1
|1,97&nbsp;%
|-
|Партія комуністів
|1
|1,97&nbsp;%
|-
|Партія національної єдності
|1
|1,97&nbsp;%
|}

== Демографія ==
[[Файл:Shevchenko monument in Chisinau.jpg|thumb|right|200пкс|Погруддя [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] біля українсько-російської школи №&nbsp;8 в Кишиневі]]
{| class="standart" align="left" style="margin-right: 15px;"
|-
! align="center" | Рік || align="center" | Населення
|-
| 1812 || align="right" | 7 000
|-
| 1818 || align="right" | 18 595
|-
| 1835 || align="right" | 34 079
|-
| 1844 || align="right" | 52 196
|-
| 1865 || align="right" | 94 047
|-
| 1897 || align="right" | 108 000
|-
| 1912 || align="right" | 121 200
|-
| 1930 || align="right" | 114 800
|-
| 1950 || align="right" | 134 000
|-
| 1963 || align="right" | 253 500
|-
| 1980 || align="right" | 519 200
|-
| 1991 || align="right" | 676 700
|-
| 1996 || align="right" | 662 500
|-
| 2002 || align="right" | 662 200
|-
| 2010 || align="right" | 663 400
|-
| 2012 || align="right" | 723 500
|}
У 1944 році населення міста налічувало всього 25&nbsp;тисяч жителів, а до 1950 року&nbsp;— 134&nbsp;тисячі осіб. У 1960 році в місті проживало 215&nbsp;тисяч жителів. Інтенсивний економічний та соціальний розвиток міста сприяв міграційному притоку населення. Він поповнювався як за рахунок сільського населення республіки (60&nbsp;%), так і за рахунок фахівців, що прибули з інших регіонів СРСР. Приплив мігрантів у [[1980]] році зріс удвічі порівняно з 1950. Народження 500-тисячного мешканця місто відзначило у 1979 році.

Етнічний склад населення власне міста Кишинів (в рамках п'яти секторів), за переписом 2004: 68,62&nbsp;%&nbsp;— [[молдовани]], 15,72&nbsp;%&nbsp;— [[росіяни]], 9,17&nbsp;%&nbsp;— [[українці]], 1,01&nbsp;%&nbsp;— [[гагаузи]], 1,41&nbsp;%&nbsp;— [[болгари]], 0, 44&nbsp;%&nbsp;— [[євреї]], 0,13&nbsp;%&nbsp;— [[поляки]], 0,05&nbsp;%&nbsp;— [[цигани]], 3,44&nbsp;%&nbsp;— представники інших національностей.

Переважну більшість населення міста становлять [[Православна церква|православні християни]] (88&nbsp;%), також є [[Протестантизм|протестанти]] (1,3&nbsp;%) та [[Католицька церква|католики]] (0,4&nbsp;%).

{|class="wide"
|+ Національний склад муніципія Кишинів (за переписом 2004)
|-align=center
!|Всього||[[молдовани]]||%||[[українці]]||%||[[росіяни]]||%||[[гагаузи]]||%||[[румуни]]||%||[[болгари]]||%||ін нац-сті||%||не вказано||%
|-align=center
|712 218||481 626||67,6||58 945||8,3||99 149||13,9||6446||0,9||31 984||4,5||8868||1,2||11 605||1,6||13 595||1,9
|}

== Економіка ==
Муніципій Кишинів є основним економічним центром республіки [[Молдова]]. Кишинів забезпечує понад 45&nbsp;% ВВП країни і понад 60&nbsp;% податків та зборів до державного бюджету. Валовий регіональний продукт на одну особу в Кишиневі вдвічі вищий, ніж у середньому по країні.

Промисловий сектор муніципію формує понад 65&nbsp;% від загальнодержавного обсягу переробної промисловості, [[Харчова промисловість|харчової промисловості]]&nbsp;— 33,7&nbsp;%, [[Тютюнова промисловість|тютюнової індустрії&nbsp;]]— 88,1&nbsp;%, текстильної&nbsp;— 62,7&nbsp;%, швейно-галантерейної&nbsp;— 50,8&nbsp;%, шкіряної і взуттєвої&nbsp;— 94,6&nbsp;%, деревообробної&nbsp;— 67,1&nbsp;%, хімічної&nbsp;— 91,6&nbsp;%, меблевої&nbsp;— 98&nbsp;%, машинобудівної&nbsp;— 84,6&nbsp;%<ref name="moldovenii" />.

== Транспорт ==
{{main|Транспорт Кишинева}}
[[Файл:LOWA ET54.jpg|міні|Кишинівський трамвай]]
Внутрішньоміські перевезення в Кишиневі здійснюються [[автобус]]ами, [[тролейбус]]ами, [[Маршрутне таксі|маршрутними таксі]].

З кінця XIX століття Кишинів функціонував [[Кишинівський трамвай|трамвай]]. У 1913 році його було переведено на електричну тягу. До кінця 1950-х років мережа трамвайних ліній перевищила 17&nbsp;км, а кількість пасажирів, що щорічно перевозилися, перевищила 9&nbsp;млн осіб. На початку 1960-х тролейбус повністю витіснив трамвай.
[[Файл:Kišiněv, letiště, AKSM-321 (2019-03-17; 02).jpg|міні|Кишинівський тролейбус]]

=== Тролейбус ===
Тролейбус є головним видом міського пасажирського транспорту. Перший тролейбус було пущено [[1949]] року проспектом Леніна (нині [[Бульвар Штефан чел Маре ші Сфинт в Кишиневі|бульвар Штефана чел Маре]]) від залізничного вокзалу до медичного інституту. В даний час мережа охоплює всі райони Кишинева та деякі передмістя. Кількість тролейбусних маршрутів&nbsp;— 31. Частина маршрутів (насамперед виходять за межі міста) обслуговуються бездротовими тролейбусами. Оператором перевезень є [[RTEC|муніципальна компанія RTEC]]. У місті є 3 тролейбусні парки загальною чисельністю понад 400 одиниць. Загальна кількість машин, що виходить на лінію по робочих днях&nbsp;— понад 330.

=== Автобус ===
Автобусне сполучення у Кишиневі було введено у березні 1946 року. Спочатку містом курсували автобуси марки ЗІС-154. В даний час у муніципальному автобусному парку Кишинева на балансі знаходяться близько 200 автобусів марок ISUZU, MAN, VDL. У 2021—2022 роках. відбулося суттєве оновлення автобусного парку міста. Були закуплені 130 нових турецьких автобусів ISUZU Citiport 12. Також були закуплені вживані автобуси MAN та VDL, що дозволило списати застарілі автобуси Ikarus та підвищити якість автобусних перевезень у місті.
[[Файл:Кишинёв. Железнодорожный вокзал..JPG|міні|Залізничний вокзал Кишинева]]

=== Залізниця ===
{{main|Кишинів (станція)}}
Історія залізничного сполучення в [[Бессарабія|Бессарабії]] почалася з моменту, коли у 1844 році [[Микола I (російський імператор)|імператор Микола I]] схвалив будівництво кінної залізниці [[Одеса]]&nbsp;— [[Паркани (Слободзейський район)|Паркани]]. Будівництво було здійснено у 1863—1865 роках. Залізниця від Паркан до Кишинева була побудована у 1867—1870 роках. У 1870 році було збудовано перший (тимчасовий) залізничний вокзал Кишинева. У серпні 1871 року було відкрито рух поїздів Тираспольсько-Кишиневською залізницею, що започаткувало діяльність залізничної мережі Бессарабії. Наприкінці 1870-х років було збудовано основну будівлю кишинівського залізничного вокзалу (архітектор Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Лонський).

На початку XX століття залізнична мережа Бессарабії перевищила 850&nbsp;км, залізничний вокзал обслуговував велику кількість пасажирів.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] будівля залізничного вокзалу було неодноразово знищена. Після війни було ухвалено рішення стару будівлю не відновлювати. Будівництво нової будівлі вокзалу завершилося 1948 року (архітектор [[Чуприн Леонід Максимович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Чуприн]], головний консультант [[Щусєв Олексій Вікторович|О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв]]).
[[Файл:Chisinau Airport KIV.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кишинів (аеропорт)|Міжнародний аеропорт Кишинів]]]]
{{seealso|Кишинів (аеропорт)}}

== Культура ==

=== Музеї та бібліотеки ===
[[Музеї Кишинева]]:

* [[Національний музей історії Молдови]]
* [[Національний музей етнографії та природної історії]]
* [[Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови]]
* [[Музей румунської літератури «М. Когелнічану»]]

Бібліотеки Кишинева:

* [[Національна бібліотека Молдови]]
* Муніципальна бібліотека Б.П. Хашдєу
* [[Бібліотека імені Лесі Українки (Кишинів)]]

=== Театри ===
В місті розташовані театри:
[[Файл:Zimbru Stadium.JPG|thumb|200пкс|Стадіон Зімбру]]
* [[Національний театр опери та балету Республіки Молдова]]
* [[Кишинівський національний театр імені М. Емінеску]]
* [[Державний російський драматичний театр ім. А. П. Чехова]]
* [[Республіканський театр «Luceafarul»]]
* [[Державний молодіжний драматичний театр «З вулиці Роз»]]
* [[Муніципальний театр «Сатірікус І. Л. Караджіале»]]
* [[Театр «Eugene Ionesco»]]
* [[Театр «Ginta Latină»]]
* [[Театр «А. Матеевич»]]
* [[Театр «Гугуце»]]
* [[Республіканський театр ляльок «Licurici»]]
* [[Кишинівський державний цирк]]

=== Телебачення ===
30 квітня 1958 року в ефір виходить [[TVMI|молдовське телебачення (тепер «TVM»)]]. У березні 1988 року введено в експлуатацію Страшенський РТПЦ, звідки ведеться мовлення телеканалів для Кишинева та його околиць. В даний час прийом телепрограм можливий у радіусі понад 100—120&nbsp;км від Страшен.

З жовтня 1990 року в Кишиневі розпочато ретрансляцію першої програми румунського телебачення «TVR-1». 1 січня 1992 року припинено ретрансляцію Російського телебачення (колишня друга Загальносоюзна програма ТБ СРСР). 1 лютого 1992 року [[Канал TVR-1|румунський канал TVR-1]] був переміщений на канал Останкіно-1, а Останкіно-1 на канал колишньої другої програми. У березні 1993 року в Кишиневі розпочинається ретрансляція французького телеканалу «[[ТВі|TV5-Europe]]».

1994 року в Кишиневі розпочинає роботу кабельна мережа «Єврокабель», власником якої є молдово-румунське спільне підприємство. Спочатку було доступно 8 телевізійних каналів, потім їх число було збільшено до 20 з лишком. До 2000 кабельна мережа покрила практично всю територію міста.

У 1995 році засновано [[SunTV|молдо-американську компанію «SunTV»]], яка здійснює ефірне мовлення за системою MMDS. У грудні 1996 року «SunTV» поглинає свого основного конкурента&nbsp;— «Єврокабель».

У травні 1995 року в Кишиневі розпочалося технічне мовлення каналу ВТВ, а у вересні ВТВ починає ретрансляцію програми ТВ6-Москва. 14 жовтня 1997 року&nbsp;— ретрансляція програм «ТВ6-Москва» та виробництво власних програм розпочинає телекомпанія «NIT».

Торішнього серпня 1995 року починає роботу [[Каталан ТВ|телекомпанія «Каталан ТВ»]].

У липні 1999 року в Кишиневі починає мовлення румунський телеканал PRO TV. Передаюча антена студії була встановлена на вежі Кишинівського телецентру. Власником студії є спільне молдавсько-румунське підприємство MEDIAPRO.

Торішнього серпня 1999 року з передавача на висотному будинку у районі [[Ботаніка (Кишинів)|Ботаніка]] починає мовлення «Телеканал 26». Наприкінці грудня 2000 року у Кишиневі та трьох інших містах Молдови розпочав мовлення [[Муз-ТВ|російський музичний канал «Муз-ТВ»]]. 21 лютого 2001 року [[Catalan TV|канал Catalan TV]] припинив мовлення.

=== Цифрове телебачення ===
На початку грудня 2007 року телекомунікаційний оператор Arax запустив першу в Кишиневі мережу цифрового кабельного телебачення ZEBRA, ознаменувавши початок переходу кабельних операторів на цифровий формат мовлення. Майже одночасно з Arax найбільший оператор кабельного телебачення SUN TV також запустив цифрове мовлення.

=== Кінотеатри ===
Перші кінопокази в Кишиневі пройшли в 1897 в Дворянському клубі, що розташовувався на місці нинішнього кінотеатру «Патрія-Чентру».

З листопада 1906 року у Кишиневі почали проводитися регулярні кінопокази у звичайних приміщеннях, а 1912 року було відкрито перший спеціально обладнаний кінотеатр «Орфеум». Після створення МРСР мережа кінотеатрів значно розширилася. До 1980-х років у місті працювали кінотеатри:

* «[[Патрия (кінотеатр)|Патрия]]»,
* «[[Флакэра (кінотеатр)|Флакэра]]»,
* «[[Дневной (кінотеатр)|Дневной]]»,
* «[[Бируинца (кінотеатр)|Бируинца]]»,
* «[[Андриеш (кінотеатр)|Андриеш]]»,
* «[[Искра (кінотеатр)|Искра]]»,
* «[[40 лет ВЛКСМ]]»,
* «[[Шипка (кінотеатр)|Шипка]]»,
* кінотеатр імені Ткаченко,
* «Москова».

=== Музика ===
Одним із найстаріших музичних творів, присвячених Кишиневу, є концерт для фортепіано з оркестром «Кишинівський карнавал», написаний композитором А. Хлєбовським у середині ХІХ століття.

Найвідоміша пісня про Кишинева&nbsp;— «Моє біле місто» на музику композитора [[Дога Євгеній Дмитрович|Є.&nbsp;Д.&nbsp;Доги]] та слова Г. Воде з фільму «Дністровські мелодії» (мелодію цієї пісні грають куранти годинника на будівлі Примарії Кишинева)[43]. Крім цього [[Євген Дога]] склав збірку пісень про Кишинів «Місто співає» (1967) і присвятив Кишиневу музичну п'єсу для естрадного оркестру «Ритми міста» (1970).

=== Некрополі ===
На території комуни [[Гратієшти (Кишинів)|Гратієшти]] в Кишиневі знаходиться [[Цвинтар Святого Лазаря (Кишинів)|цвинтар Святого Лазаря]]&nbsp;— один з найбільших у [[Європа|Європі]].

== Архітектура ==
[[Файл:Biserica de lemn din Hirișeni 3.jpg|міні|[[Музей села (Кишинів)|Музей села]]]]
[[Файл:Собор Рождества Христова, Кишинев, Республика Молдова Catedrala Nașterea Domnului, Chisinau, Republica Modova Cathedral of Christ's Navity, Chisinau, Republic of Moldova (51050512547).jpg|міні|Храм Різдва Христового у Кишиневі.]]
Найстаріші будівлі Кишинева: [[Мазаракіївська церква]] (1752), [[Церква Костянтина та Олени (Кишинів)|Церква Костянтина та Олени]] (1777), [[Церква Святої Богородиці (Кишинів)|Вірменська церква]] (1803), [[Благовіщенська церква (Кишинів)|Благовіщенська церква]] (1807—1810), [[Харлампіївська церква (Кишинів)|Харлампіївська церква]] (1812), [[Римо-католицький собор (Кишинів)|Собор Божого Провидіння]] (1843).

Після приєднання в 1812 Бессарабії до Росії в 1817 визначився [[Історичний центр Кишинева|центр міста]], з'явилися перші прямі і широкі вулиці. У 1834 році було затверджено генеральний план Кишинева. Прямокутна сітка широких вулиць відповідала принципам забудови південних міст Російської імперії. У 1831—1836 роках тут зводяться Кафедральний собор та дзвіниця. Потім поблизу собору споруджується [[Тріумфальна арка (Кишинів)|тріумфальна арка.]]

У другій половині ХІХ століття будувалися навчальні та адміністративні будівлі, застосовувалися елементи [[Візантійська архітектура|візантійської]], [[Романська архітектура|романської]] та [[Готична архітектура|готичної архітектури]], а також [[Молдавська архітектура|молдавської архітектури]]. Більшість будинків, як і раніше, залишалася одноповерховою. У 1862 році розпочали мощення вулиць. Благоустрою Кишинева сприяв А.&nbsp;О.&nbsp;Бернардацці. Наприкінці XIX століття Кишинів займав простір понад 660 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]], що має неправильну фігуру в 5? [[Верста|верст]] довжини і 4 версти ширини. На початку XIX століття будуються будівлі міської думи (нині Примерія), окружного суду (управління залізниці), міського банку (органний зал), краєзнавчого музею.

У 1919—1940 роках Кишинів забудовувався невеликими [[особняк]]ами з [[Цегла|цегли]] та [[вапняк]]у (котельця). У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто втратило житловий фонд більш ніж на 70&nbsp;%.

== Поріднені міста ==
Станом на 2021 рік, Кишинів поріднився з 17 містами:<ref>{{cite web|title=Oraşe înfrăţite|url=https://www.chisinau.md/tabview.php?l=ro&idc=526|website=chisinau.md|publisher=Chişinău|language=ro|access-date=2021-11-29|archive-date=3 вересня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120903122220/http://www.chisinau.md/tabview.php?l=ro&idc=526}}</ref>
{{colbegin|colwidth=20em}}
* {{Прапорець|FRA}} [[Ґренобль]] (1977)
* {{Прапорець|GER}} [[Мангайм]] (1989)
* {{Прапорець|ITA}} [[Реджо-нель-Емілія]] (1989)
* {{Прапорець|USA}} [[Сакраменто]] (1990)
* {{Прапорець|UKR}} [[Одеса]] (1994)
* {{Прапорець|ROU}} [[Бухарест]] (1999)
* {{Прапорець|UKR}} [[Київ]] (1999)
* {{Прапорець|ARM}} [[Єреван]] (2000)
* {{Прапорець|BLR|1991}} [[Мінськ]] (2000)
* {{Прапорець|ISR}} [[Тель-Авів]] (2000)
* {{Прапорець|TUR}} [[Анкара]] (2004)
* {{Прапорець|ROU}} [[Ясси|Яси]] (2008)
* {{Прапорець|SWE}} [[Бурленге (комуна)|Бурленґе]] (громада) (2009)
* {{Прапорець|ROU}} [[Алба-Юлія]] (2011)
* {{Прапорець|GEO}} [[Тбілісі]] (2011)
* {{Прапорець|UKR}} [[Чернівці]] (2014)
* {{Прапорець|ROU}} [[Сучава]] (2021)<ref>{{cite web|title=Chișinău și Suceava – orașe înfrățite. Consiliul Municipal Chișinău a votat, cu majoritatea voturilor, acordul de înfrăți între cele două municipii|url=https://tv8.md/2021/11/23/chisinau-si-suceava-orase-infratite-consiliul-municipal-chisinau-a-votat-cu-majoritatea-voturilor-acordul-de-infrati-intre-cele-doua-municipii/|website=tv8.md|publisher=[[TV8 (Moldova)|TV8]]|language=ro|date=2021-11-23|access-date=2021-11-29|archive-date=29 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129102801/https://tv8.md/2021/11/23/chisinau-si-suceava-orase-infratite-consiliul-municipal-chisinau-a-votat-cu-majoritatea-voturilor-acordul-de-infrati-intre-cele-doua-municipii/}}</ref>
{{colend}}

== Галерея ==
<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Image:Chisinau Center4.jpg|Центр міста
Image:Органный зал, Кишинев, Республика Молдова Sala cu orga, Chisinau, Republica Moldova Organ Hall, Chisinau, Republic of Moldova (50698329527).jpg|Фасад органного залу
Image:Wooden Orthodox Church - Moldova (by David Stanley).jpg|[[Музей села (Кишинів)|Музей села]]
Image:Chisinau Winter.jpg|Зима в Кишиневі 
Image:19-01-19-Chișinău RRK0176.jpg|[[Кишинів (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Кишинів»]]
Image:Gradina botanica Chisinau (21).jpg|[[Кишинівський ботанічний сад|Ботанічний сад Академії наук Республіки Молдова]]
Image:Vorota kishineva.jpg|«Ворота міста», в'їзд до міста зі сторони Ботаніки
Image:Chisinau train station.JPG|Залізничний вокзал станції [[Кишинів (станція)|Кишинів]]
</gallery>

== Відомі люди ==

=== Народилися ===
* [[Бірман Серафима Германівна]] (1890—1976)&nbsp;— російська та радянська актриса театру та кіно, театральний режисер, педагог, мемуарист, теоретик
* [[Кобизєва Клавдія Семенівна]] ([[1905]]-1995)&nbsp;— [[Молдова|молдавська]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] скульпторка, народний художник Молдавської РСР
* [[Тутишкін Андрій Петрович]] (1910—1971)&nbsp;— російський радянський актор театру і кіно, режисер
* [[Казанська Алла Олександрівна]] (1920—2008)&nbsp;— радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог
* [[Вєтров Давид]]&nbsp;— молдовський письменник.
* [[Колпаків Юрій Миколайович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 211 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Костін Ігор Федорович]] (1935—2015)&nbsp;— український фотожурналіст, кінооператор, єдиний фотограф, який зробив фото зруйнованого реактора в Чорнобилі.
* [[Ніколаєв Юрій Олександрович]] (* 1948)&nbsp;— радянський і російський теле&nbsp;— і радіоведучий, актор
* [[Альона Мун]] ({{н}} 1989)&nbsp;— молдовська співачка.
* [[Осмоловський Аркадій Дмитрович]]&nbsp;— професор і український політичний діяч з Бессарабії, депутат [[Сфатул Церій|Сфатул Церію]].
* [[Піонтковський Іван Миколайович]]&nbsp;— [[Генерал-майор]] [[Російська імператорська армія|російської армії]], у 1918 році&nbsp;— [[генерал-хорунжий]] [[Збройні сили Української Держави|збройних сил Української Держави]].
* [[Корабельникова Маргарита Павлівна]] (1931—2021)&nbsp;— радянська акторка театру і кіно.

=== Проживали ===
* [[Бієшу Марія Лук'янівна]] (1935—2012)&nbsp;— відома оперна співачка (лірико-драматичне сопрано).
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович]]&nbsp;— український [[письменник]], [[громадський діяч]].
* [[Нечуй-Левицький Іван Семенович]]&nbsp;— український письменник, вчителював у гімназії з 1873&nbsp;року.
* [[Черниченко Юрій Дмитрович]] (1929—2010)&nbsp;— російський журналіст і [[письменник]], народний депутат СРСР. Закінчив філологічний факультет Кишинівського університету.

== Див. також ==
* [[Кишинівський округ]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Кишинів
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіпідручник  = 
|Вікіцитати     = 
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Chişinău
|Метавікі       = 
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Кишинів
|Тест Вікіпедія = 
|Translatewiki  = 
|Вікіінкубатор  = 
|Метавікі       = 
}}

* {{cite web
 | url         = http://www.kishinev.info/
 | title         = Кишинів — столиця Республіки Молдова
 | archiveurl         = https://web.archive.org/web/20121209175900/http://www.kishinev.info/
 | archivedate         = 2012-12-09
 | accessdate         = 2012-10-31
 | deadurl         = yes
 }}
* {{cite_web
|url   = http://www.fest.md/ru/map
|title   = Інтерактивна онлайн карта Кишинева
|accessdate   = 31 Жовтня 2012
|archive-date   = 22 Жовтня 2012
|archive-url   = https://web.archive.org/web/20121022031903/http://www.fest.md/ru/map
}}

{{Розташування2|nw=[[Страшенський район]]|n=[[Кріуленський район]]|ne=[[Дубесарський район]]
|w=[[Страшенський район]]<br/>[[Яловенський район]]|e=[[Дубесарський район]]<br/>[[Аненій-Нойський район]]
|sw=[[Яловенський район]]|s=[[Яловенський район]]|se=[[Яловенський район]]}}

{{Молдова в темах}}
{{Муніципій Кишинів}}
{{Молдова}}
{{Міста Молдови}}
{{Столиці Європи}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Молдова}}

{{DEFAULTSORT:Кишинів}}
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1436]]
[[Категорія:Міста Молдови]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]
[[Категорія:Муніципії Молдови]]
[[Категорія:Кишинів| ]]
[[Категорія:Засновані в Європі 1436]]