Клое Корман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клое Корман
фр. Cloé Korman
Народилася1983[1]
Париж, Франція
Країна Франція
Діяльністьписьменниця
Magnum opusQ3233200?
Нагороди

CMNS: Клое Корман у Вікісховищі

Клое́ Корма́н (фр. Cloé Korman; нар. 1983, Париж) — французька письменниця. Перший роман Корман «Барвисті чоловіки» (Les Hommes-couleurs) був відзначений премією Inter Book Prize.

Біографія

[ред. | ред. код]

Клое Корман виросла в містечку Булонь-Бійанкур, у єврейській родині, яка по матері походила з Ельзасу, а по батькові  – з Польщі.[2]

У 2002 році вона вступила до Вищої нормальної школи в Ліоні, де вивчала англосаксонську літературу та історію мистецтва. З 2008 по 2010 рік працювала в Міністерстві культури та комунікацій, потім вирішила присвятити себе письменницькій та викладацькій діяльності.

У 2008 році Клое Корман переїхала до Нью-Йорка, де почала писати свій перший роман. З 2010 до 2013 року вона опублікувала два романи про кордони та міграцію у видавництві Сей: «Барвисті чоловіки», історія сучасного виходу в мексиканську пустелю; роман був відзначений премією Валері-Ларбо та премією Inter Book[3],[4]. Потім з'явився роман «Пори року в Лувплен», присвячений заворушенням 2005 року, де авторка розповідає про зникнення алжирського іммігранта в департаменті Сена-Сен-Дені. Роман увійшов до короткого списку премії Медічі та премії Ренодо.

Третій роман Корман «Полудень», в якому йдеться про " вразливість дитинства, компроміси дорослих і сліпучу силу бажання[5] ", був опублікований в тому ж таки видавництві Сей на початку літературного сезону 2018 року[6] та увійшов до великого списку премії Ренодо[7].

Викладачка французької мови в коледжі Жана-П'єра-Тімбо в Бобіньї, вона керувала двома колективними роботами, створеними в результаті письменницьких семінарів з підлітками.

13 червня 2022 року її призначили радником з виступів та аргументації в офісі міністра національної освіти та молоді Пап Ндіай.

У жовтні 2022 року роман Корман «Майже сестри» потрапив до фінального списку Гонкурівської премії.

Твори

[ред. | ред. код]

Романи та есе

[ред. | ред. код]

Колективні збірки

[ред. | ред. код]
  • 2011 : La Courneuve, mémoire vive (dir.), éditions Médiapop ISBN 978-2918932031
  • 2018: " Comment parler à un mur ? Zuccotti Park, New York ", avec Mathieu Larnaudie, in Le Livre des places, éditions Inculte ISBN 979-1095086710
  • 2018 : Dans la peau d'une poupée noire: biographies imaginaires des poupées de la collection Deborah Neff, éditions Médiapop ISBN 978-2918932789

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. CONOR.Sl
  2. Rokhaya Diallo; Grace Ly. Non pas une, mais des identités juives. binge.audio (fr-FR) . Процитовано 24 червня 2021.
  3. " Prix du Livre Inter 2010 à Chloé Korman pour Les Hommes-couleurs «, Le Point, 7 juin 2010.
  4. » Les Hommes-couleurs par Cloé Korman ", L'Express, 19 juillet 2010.
  5. Salomé Kiner (7 septembre 2018). Shakespeare dans la pinède. Le Temps (фр.). Процитовано 12 вересня 2018..
  6. La lumière crue du “Midi” de Cloé Korman. Les Inrockuptibles (fr-FR) . 10 août 2018. Процитовано 12 вересня 2018..
  7. Prix Renaudot (фр.). Процитовано 12 septembre 2018..

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]