Кожемякіна Валентина Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кожемякіна Валентина Яківна
Народилася20 червня 1936(1936-06-20)
Новосибірська область
Померла9 листопада 2020(2020-11-09) (84 роки)
Сочі, Краснодарський край, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьдоярка, доярка
Знання мовросійська
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Золота медаль ВДНГ

Валентина Яківна Кожемякіна (нар. 1936) — радянський працівник сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 20 червня 1936 року в Новосибірській області.

У роки Другої світової війни почала працювати дояркою на колгоспній фермі. Коли в 1953 році сім'я переїхала на Кубань, дівчина влаштувалася працювати в ліспромгосп лісорубом. В червні 1955 року стала працювати дояркою на молочній фермі радгоспу «Чорноморець» в селищі Вардане. Незабаром Валентина Яківна стала провідною дояркою радгоспу, а потім — Лазаревського району міста Сочі. На початку 1960-х років увійшла в число кращих передовиків ферми радгоспу «Чорноморець» сочинського тресту «Овощепром».[1]

У 1970 році їй вдалося надоїти від кожної корови понад 6000 кілограмів молока, в 1976 році — 6021 кілограм, у 1979 році — з 6346 кілограмів. У 1980 році Валентина Кожемякіна надоїла 7118 кілограмів молока від кожної корови своєї групи, ставши однією з кращих доярок СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1982 року за досягнення високих результатів і трудовий героїзм, проявлений у виконанні планів і соціалістичних зобов'язань по збільшенню виробництва і продажу державі зерна та інших сільськогосподарських продуктів в 1981 році Кожемякіній Валентині Яківні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Поряд з виробничою, займалася громадською діяльністю — обиралася депутатом Сочинської міської ради народних депутатів.

Вийшовши на пенсію, знаходиться на заслуженому відпочинку, проживає у мікрорайоні Вардане міста Сочі. Бере участь у громадській діяльності ветеранської організації Сочі, часто зустрічається з молоддю.[1]

Заслуги

[ред. | ред. код]
  • Нагороджена другим орденом Леніна (12.03.1982), орденом Трудового Червоного Прапора (06.09.1973) і медалями.
  • Брала участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР, нагороджувалася двома золотими медалями ВДНГ та преміювалась автомобілем «Москвич».
  • Заслужений працівник сільського господарства Кубані (1996).
  • Удостоєна пожиттєвої іменної пенсії.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Трудовая слава Кубани. Под. ред. Н. Л. Заздравных, Краснодар, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Наша слава, гордость, золотой запас. Архів оригіналу за 7 Квітня 2020. Процитовано 7 Квітня 2020.