Козетта
| Козетта | |
|---|---|
| фр. Cosette | |
 Козетта біля трактиру Тенардьє у Монфермей. Ілюстрація Еміля Байяра (1862) | |
| Творець: | Віктор Гюго |
| Твори: | «Знедолені» (1862) |
| Стать: | жіноча |
| Національність: | француженка |
| Раса: | європеоїдна |
| Вік: | 2-17 років |
| Дата народження: | 1815 |
| Дата смерті: | XIX століття |
| Родина: | Фантіна (мати), Жан Вальжан (названий батько), Фелікс Толом'єс (батько), Маріус Понмерсі (чоловік) |
| Прототип: | Марі-Жаннет із Кольпо |
| Роль виконує: | Беатріс Альтаріба (1958), Ніколь Жаме (1972), Клер Дейнс (1998), Вірджинія Ледоєн (2000), Аманда Сейфрід (2012), Ізабель Аллен (Козетта у дитинстві) (2012) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ефра́зі «Козе́тта» Фошлева́н (фр. Cosette) — головна героїня роману «Знедолені», написаного у 1862 році Віктором Гюго. Її ім'я стало символом дітей-мучеників Франції, експлуатованих дорослими. У романі Козетта також відома як Урсула, міс Мадлен, Жайворонок та мадемуазель Лануар.
Гюго був натхнений маленькою дівчинкою Марі-Жаннет з французького села Кольпо, історія якої дуже схожа з історією Ефразі. Щоб описати умови життя Козетти, Гюго вирушив до департаменту Морбіан.
Справжнє ім'я Козетти — Ефразі. Козетта була позашлюбною донькою простолюдинки Фантіни і Фелікса Толом'єса, вітрогона з багатої сім'ї. Для задоволення потреб своєї дитини Фантіні доводиться багато працювати, а тому розлучитися з Козеттою. Вона наївно залишає Козетту парі шинкарів Тенардьє з села Монфермей. Ці люди виявляються дуже жорстокими. Вони ненавидять бідну дитину, використовуючи її як прислугу, і вимагаючи у Фантіни дедалі більше грошей на її утримання. Фантіна поселяється в Монтрей-сюр-Мер, своєму рідному місті, де працює на підприємстві Жана Вальжана до того дня, коли її виганяють з роботи за доносом однієї із заздрісних робітниць. Залишившись без коштів для існування, Фантіна продовжує знаходити гроші, жертвуючи собою заради добробуту доньки, і посилати їх Тенардьє. Раз за разом суми, прошені Тенардьє, зростають, але, за словами шинкарів, усі гроші витрачаються на утримання Козетти.
Коли Козетта жила у Тенардьє, вона любила роздивлятися красиву дорогу ляльку у вітрині крамниці з іграшками.
Якось ввечері мадам Тенардьє послала Козетту за водою, в ліс до криниці. Там Козетта зустріла Жана Вальжана, який, виконуючи обіцянку, дану померлій Фантіні, забирає дівчинку у Тенардьє, щоб піклуватися про неї. Козетта і Жан Вальжан вирушають до Парижа, де спочатку живуть в халупі Горбо, а потім, переслідувані інспектором Жавером і поліціянтами, потрапляють у монастир бернардинок-бенедектинок. У монастирі Козетта проводить решту свого дитинства та здобуває початкову освіту.
Пізніше, під час щоденних прогулянок з Жаном Вальжаном в Люксембурзькому саду, Козетта помічає молодого студента, Маріуса, і вони закохуються один в одного. Після краху Червневого повстання 1832 року, Маріус один залишається живим. Розшукавши Козетту, він робить дівчині пропозицію руки і серця. У фіналі книги вони одружуються. Козетта не знала, ким був насправді Жан Вальжан і як звали її власну матір до останніх сторінок роману.
Усі екранізації книги мали однакову назву — «Знедолені».
| Рік екранізації | Режисер | Виконавиця ролі Козетти | Країна |
|---|---|---|---|
| 1913 | Альбер Капеллані | Марі Фроме |  Франція
|
| 1948 | Ріккардо Фреда | Валентіна Кортезе |  Італія
|
| 1958 | Жан-Поль ле Шануа | Беатріс Альтаріба |  НДР, Франція, Італія
|
| 1972 | Марсель Блюваль | Ніколь Жаме | Франція
|
| 1982 | Робер Оссейн | Крістіан Жан |  ФРН, Франція
|
| 1995 | Клод Лелуш | Марго Ебаскаль | Франція
|
| 1998 | Білле Аугуст | Клер Дейнс | .svg){kind=small} Велика Британія, Німеччина,  США
|
| 2000 | Жозе Даян | Вірджинія Ледоєн | Франція, Італія,  Іспанія
|
| 2012 | Том Хупер | Аманда Сейфрід | Велика Британія, США
|
- Козетта Фошлеван [Архівовано 7 Червня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті Internet Movie Database