Коли Китай зустрівся з Африкою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коли Китай зустрівся з Африкою
Жанрдокументальний фільм[1]
РежисерNick Francisd[2] і Marc Francisd[2]
КінокомпаніяSpeakit Filmsd
Тривалість90 хв.[2]
Країна Велика Британія
IMDbID 1540816

Коли Китай зустрівся з Африкою — документальний фільм 2010 року Ніка та Марка Френсіса. У фільмі показане життя китайського фермера, будівельника доріг і міністра торгівлі Замбії.

Над фільмом працювали BBC Storyville, Arte France, VPRO, Інститут Санданса, CNC, Media Fund, Speakit Films і Zeta Productions. Фільм показували на міжнародних кінофестивалях, зокрема в Роттердамі, Мюнхені, Готберзі і в Нью-Йорку, де він завоював приз як найкращий фільм.[3]

The Guardian охарактеризував фільм як такий, що відкриває очі, втілює у конкретні образи загальновідому заяложену істину, про те що Китай є новою економічною супердержавою[4] а «Таймс» — як рідкісний глибокий погляд на одну з найважливіших економічних подій нашого часу.[5] Фільм також згадували у засобах масової інформації, зокрема в CNN,[6] The Economist[7] та The Atlantic.[8]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Під час роботи над «Чорним золотом» Марк Френсіс і Нік Френсіс зустріли групу китайських робітників, які будували дорогу на півдні Ефіопії. Ця подія зумовила питання про роль Китаю як зростаючої наддержави.[9]

Кілька років по тому, команда приїхала до Замбії в розпалі президентських виборів, коли лідер опозиції проводив агітацію проти Китаю. Працювати стало важче, але протягом наступних місяців знімальна група провела більш ніж 100 зустрічей з китайцями, які жили і працювали в Замбії, зокрема з керівниками будівництва, власниками ресторанів, фермерами, туристичними агентами, працівниками, генеральними директорами і урядовцями. З цих інтерв'ю вибрали трьох головних героїв для фільму.[10]

Серед труднощів, що виникли під час виробництва фільму, було безліч діалектів, якими говорили герої фільму, що ускладнювало розуміння. Знімальна група часто не знала, про що говорили герої, аж поки не отримали транскрипти після повернення до Великої Британії.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt1540816/
  2. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Directors Marc and Nick Francis Win First Margaret Mead Filmmaker Award for When China Met Africa at the American Museum of Natural History. AMNH Press Centre. 2010. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 19 лютого 2013.
  4. ↑ Pulvar, Andrew (6 жовтня 2011). When China Met Africa – review. The Guardian. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2013.
  5. ↑ Reviews. Speakit Films. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
  6. ↑ Boulden, Jim (25 вересня 2011). China's growing investment in Africa. CNN. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
  7. ↑ а б Dunmall, Giovanna (1 листопада 2011). What the future looks like. The Economist. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  8. ↑ New Documentary Explores China's Growing Presence in Africa. The Atlantic. 2 грудня 2011. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
  9. ↑ Story Background. Speakit Films. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  10. ↑ Production Notes. Speakit Films. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 12 березня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Коли_Китай_зустрівся_з_Африкою