Кондрашин Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кондрашин Володимир Петрович
Народився14 січня 1929(1929-01-14)
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер23 грудня 1999(1999-12-23) (70 років)
Санкт-Петербург, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьбаскетбольний тренер, баскетболіст
Знання мовросійська
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»
заслужений тренер СРСР Почесний громадянин Санкт-Петербурга майстер спорту СРСР

Володимир Петрович Кондрашин (14 січня 1929(19290114), Ленінград — 23 грудня 1999, Санкт-Петербург) — радянський баскетболіст, радянський і російський баскетбольний тренер. Прізвиська — «Петрович», «Батюшка».

Виступав за ленінградський «Спартак». Майстер спорту СРСР (1952)

Під керівництвом Кондрашина чоловіча збірна СРСР вперше завоювала олімпійське золото (1972), а також в черговий раз стала чемпіоном світу (1974) і Європи (1971). У 1975 році єдиний раз привів ленінградський «Спартак» до перемоги в чемпіонаті СРСР. Заслужений тренер СРСР (1971). Закінчив у 1976 році Ленінградський інститут фізкультури ім. П. Ф. Лесгафта.

Тренерська робота в клубі

[ред. | ред. код]

Тренував «Спартак» (Ленінград) з 1967 по 1995. Під його керівництвом команда ставала:

Тренерська робота в збірній

[ред. | ред. код]

Тренував збірну СРСР з баскетболу в період з 1970 по 1976. Під його керівництвом збірна виграла:

Крім того, були завойовані:

Нагороди

[ред. | ред. код]

За заслуги у розвитку спорту та баскетболу нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1972), Дружби народів (1985) і «Знак Пошани» (1985), Дружби (1995)[1].

  • У травні 1999 року Володимиру Петровичу Кондрашину було присвоєно звання Почесного громадянина Санкт-Петербурга.
  • Володимир Кондрашин був включений в Зал слави ФІБА в день його відкриття — 1 березня 2007 року. Зал слави ФІБА був створений в іспанському Алкобендасі (передмістя Мадрида) в ознаменування 75-ї річниці цієї організації[2].
  • У жовтні 2007 року в петербурзькому Палаці спорту «Ювілейний» була відкрита меморіальна дошка на честь Кондрашина[3].
  • На будинку за адресою Невський пр., 77 / вул. Пушкінська, 1 встановлена гранітна меморіальна дошка з барельєфом: «В цьому будинку з 1929 по 1958 рік жив Володимир Петрович Кондрашин — видатний тренер з баскетболу, почесний громадянин Санкт-Петербурга».

Відомі учні

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]
  • Євгенія В'ячеславівна Кондрашина, дружина (з 1952 року), баскетболістка
  • Юрій, син (нар. 1954)[4]

У кіно

[ред. | ред. код]

У російському фільмі 2017 року «Рух вгору» (реж. А. Мегердичєв), який присвячений перемозі команди СРСР на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені, роль Кондрашина (у фільмі — Володимир Гаранжин) зіграв Володимир Машков. Родичі Кондрашина залишилися незадоволені сценарієм і наполягли на тому, щоб у фільмі головний тренер збірної СРСР не носив прізвище Кондрашин[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Биографии почетных граждан Санкт-Петербурга[недоступне посилання з Октябрь 2018] (рос.)
  2. [Гомельский, Белов и Кондрашин включены в Зал славы ФИБА (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 15 червня 2020. Гомельский, Белов и Кондрашин включены в Зал славы ФИБА (рос.)]
  3. В «Юбилейном» открыли мемориальную доску в честь Кондрашина[недоступне посилання з Май 2019]
  4. «В пятьдесят лет вставать страшно!» — статья на slamdunk.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2008.
  5. [Вдовы баскетболистов проиграли суд против создателей «Движения вверх» (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020. Вдовы баскетболистов проиграли суд против создателей «Движения вверх» (рос.)]

Посилання

[ред. | ред. код]