Купіагуа (нафтогазове родовище)
| Купіагуа | ||||
Купіагуа (Cupiagua) — колумбійське нафтогазове родовище, що належить до категорії гігантських (більше 500 млн барелів нафтового еквівалента). Розташоване на північний схід від Боготи в департаменті Касанаре. Належить до басейну Л'янес (Llanes).
Першу свердловину на майбутньому родовищі Купіагуа — Unete-1 — пробурила в 1973 році колумбійська компанія Ecopetrol. Проте отримані результати не дали можливості говорити про суттєве відкриття. Наприкінці 1980-х за розвідку в районі Л'янес взялась компанія Triton, яка залучила як партнерів провідні нафтогазові корпорації BP і Total. Їх основна увага була звернена на розвідку структури Кузіана, яка не без складнощів призвела до відкриття у 1991 році гігантського родовища. Наступного року після цього успіху заклали свердловину на сусідній структурі Купіагуа, яка після більш ніж року буріння та традиційних для району технічних проблем також досягла успіху.[1]
Як і на Кузіана, поклади вуглеводнів Купіагуа пов'язані з пісковиками трьох формацій — Guadalupe (крейда), Barco (палеоцен) та Mirador (еоцен). Дві старші сформувались на морському мілководді в естуаріях річок, тоді як остання вже в умовах алювіальної рівнини.
В середині 2000-х років геологічні запаси родовища оцінювались у 934 млн барелів нафти та 93 млрд м3 газу (разом з родовищем Південне Купіагуа — 1094 млн барелів та 102 млрд м3). Оцінка виконана компанією Talisman[2], яка в 2010 році на пару з колумбійською Ecopetrol викупила частку BP в правах на розробку (остання мала потребу в коштах для виплати компенсації через аварію в Мексиканській затоці на платформі Deepwater Horizon).[3]
Видобуток на Купіагуа стартував у 1998 році та дуже швидко досяг пікового рівня у 200 тисяч барелів на день. Проте невдовзі, як і у випадку з сусіднім Кузіана, за цим відбулось стрімке скорочення. Так, станом на 2010 рік добовий рівень становив уже лише 26 тисяч барелів.[4]
На першому етапі весь видобутий газ закачувався назад в резервуар для підтримки пластового тиску, для чого при облаштуванні встановили обладнання з потужністю до 37 млн м3 на добу.[5] Проте із випрацюванням нафтових запасів та зростанням в країні попиту на природний газ перейшли до постачання зовнішнім споживачам. Для цього наприкінці 2012 року тут була введена в експлуатацію установка підготовки газу потужністю майже 6 млн м3 на добу. За перші чотири роки роботи з неї було поставлено у газотранспортну мережу Колумбії 5,7 млрд м3 блакитного палива.[6]
- ↑ NICHOLAS (NICK) G. DE'ATH Discovery history of the giant Cusiana and Cupiagua oil fields, Columbia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017.
- ↑ II Colombia Oil and Gas Investment Conference (PDF).
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Colombia. www.lngplants.com. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ BP hands over Cupiagua oil field to Ecopetrol. Colombia News | Colombia Reports (амер.). 1 липня 2010. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Bernard C. Duval In the Colombian Foothills: Discovery of the Cusiana and Cupiagua Fields (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2015.
- ↑ (La FM) Ecopetrol: Cupiaga ha suministrado más de 200 mil millones de pies cúbicos de gas. Unidos x Ecopetrol (es-ES) . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.