Кір (бітум)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кір

Кір (рос. кир, англ. brea, kir, нім. Kir, Kir-Ablagerungen f pl) — назва групи природних бітумів (мальти, асфальти, асфальтити), що утворюються в результаті вивітрювання в зоні виходів легких метанових і нафтенових нафт.

Склад і властивості

[ред. | ред. код]

В залежності від складу і глибини вивітрювання нафт колір К. змінюється від темно-коричневого до чорного. Густина 0,96-1,2. Розчинний в органіч. розчинниках. Склад (%): С 75-86; Н 8-12; N+S+О 2-11; масел 25-65, смол і асфальтенів до 80.

Поширення

[ред. | ред. код]

Кір просочує проникні пласти (закірування), утворює покривала біля нафт. виходів і «капелюхи», пов'язані з грязьовими сальзами і грязьовими вулканами.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]