Леліан
| Ульпій Корнелій Леліан | |
|---|---|
| лат. Ulpius Cornelius Laelianus | |
 | |
| Народився | 3 століття |
| Помер | 269 Могонціак |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик |
| Посада | Emperor of the Gallic Empired |
Ульпій Корнелій Леліан[1] (іноді неправильно як Лолліан та Еліан)[2] — узурпатор (претендент на трон) за часів правління Постума, імператора Галльської імперії. Повстання Леліана тривало приблизно з кінця лютого до початку червня 269 р. [2] та закінчилося його загибеллю.
Про Леліана збереглося мало відомостей. Він має той самий номен, що і видатна іспано-римська сім'я Ульпіїв, з якої походив видатний імператор Траян, і тому, можливо, Леліан був його родичем[2]. Ця гіпотеза підтверджується ауреусами (золотими монетами) Леліана, на яких зображена Іспанія поруч із кроликом. Якщо узурпатор і справді був родичем Траяна, це пояснює причину того, що Іспанія визнала владу Клавдія II одразу після смерті Леліана.
Леліан проголосив себе імператором у Могонціаку в лютому або березні 269 р.[3] після відбиття германського вторгнення[4]. Хоча його точна посада невідома, вважається, що він був старшим офіцером Постума[5] та обіймав посаду чи то легата Верхньої Германії, чи то командувача XXII легіону Першонародження[2].
Леліан становив сильну небезпеку для Постума через два легіони, якими він командував[2]. Незважаючи на це, його повстання тривало лише близько двох місяців перед тим, як він був убитий[4] або власними солдатами або військами Постума після облоги столиці Леліана[1]. Облога Могонтіака була також фатальною і для Постума: він був убитий, коли не дав дозволу своїм військам на пограбування міста після захоплення[6].
Леліан (під ім'ям Лолліан) входить до переліку Тридцяти тиранів у книзі «Історія Августів».