Перегляд вихідного коду сторінки Луганськ

{{Місто України
 | назва             = Луганськ
 | прапор            = Flag of Luhansk.svg
 | опис прапора      = Прапор Луганська
 | герб              = Coat of arms of Luhansk.svg
 | опис герба        = Герб Луганська
 | зображення        = {{multiple image
| border                   = infobox
| total_width              = 280
| image_style              = border:1;
| perrow                   = 2/1/2/
| image1 = Shevchenko's Park.jpg{{!}}Square named after Heroes of the great Patriotic war
| image2 = Музей истории Луганска.jpg{{!}}Museum of local history
| image3 = Драматический театр.jpg{{!}}Academic Russian Drama Theatre
| image4 = Советская №64.jpg{{!}}Radianska Street
| image5 = Луганський паротяг.jpg{{!}}Soviet locomotive class СО
}}
 | зображення_розмір = 300 px
 | зображення_підпис = Парк героїв [[Німецько-Радянська війна|Німецько-Радянської війни]], [[Музей історії та культури міста Луганська]], [[Луганський академічний обласний російський драматичний театр]], [[Вулиця Радянська (Луганськ)|вулиця Радянська]], паровоз [[Луганськтепловоз]].
 | колишня назва     = с-ще [[Кам'яний Брід (Луганськ)|Кам'яний Брід]] ([[1795]])<br/>Луганське (1882—1933)<br/>Ворошиловград<br/>(1935—1958; 1970—1990)
 | регіон            = {{ПрТ|Луганська область}}
 | район             = [[Луганський район]]
 | громада           = [[Луганська міська громада]]
 | код КАТОТТГ       = UA44060010010012753
 | засноване         = {{Дата з віком|1795}}
 | агломерація       = [[Луганська агломерація]]
 | статус            = [[1882]]
 | поділ             = [[Артемівський район (Луганськ)|Артемівський район]],<br/>[[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневий район]],<br/>[[Кам'янобрідський район]],<br/>[[Ленінський район (Луганськ)|Ленінський район]]
 | населення         = {{зменшення}} 397 677 осіб <small>(01.01.2022)</small>
 | площа             = 286,2
 | ref-площа         = <ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=13.12.2012&rf7571=18892 |title=м Луганськ Луганська область |accessdate=27.06.2015 |archive-date=23.10.2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151023191004/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=13.12.2012&rf7571=18892 }}</ref>
 | густота           = 1411
 | поштові індекси   = 91000—91479
 | код               = 642
 | висота            = 78
 | водойма           = [[Річка|р]]. [[Лугань]], [[Вільхівка (річка)|Вільхівка]] 
 | станція           = [[Луганськ (станція)|Луганськ]]
 | залізниця с       = 900
 | фізична с         = 650
 | автошлях с        = 860
 | етнікон           = луга́нець, луга́нка, луга́нці; луганча́нин, луганча́нка, луганча́ни
 | міста-побратими   = [[#Міста-побратими|''див. тут'']]
 | день міста        = у вихідні дні посеред [[вересень|вересня]]
 | адреса            = вул.&nbsp;Коцюбинського,&nbsp;14, 91055, м.&nbsp;Луганськ
 | вебсторінка       = {{URL|http://gorod.lugansk.ua}}
 | мер               = [[Кравченко Сергій Іванович (політик)|Сергій Кравченко]]
}}
{{Перенаправлено|Ворошиловград}}
{{Otheruses|Луганськ (значення){{!}}Луганськ}}
'''Луга́нськ''' ({{МФА-всі|ɫʊˈɦanʲsʲk|3=Uk-Луганськ.ogg}}; у 1935—1958 і 1970—1990&nbsp;— '''Ворошиловгра́д''')&nbsp;— місто на сході [[Україна|України]], [[обласний центр]] [[Луганська область|Луганської області]] (до 2014 року), а також [[адміністративний центр]] номінально утворених [[Луганська міська громада|Луганської міської громади]] та [[Луганський район|Луганського району]]. Найсхідніший [[обласний центр]] [[Україна|України]]. Розташований у середньому [[Подінців'я|Подінців'ї]], у місці злиття річок [[Лугань]] та [[Вільхівка (річка)|Вільхівки]]. За чисельністю населення Луганськ посідає 11-ту сходинку серед міст України (станом на 1 січня 2022 року в місті мешкало 397 тис. осіб<ref>{{Cite web|title=Населення по містах України|url=https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/town/|website=index.minfin.com.ua|accessdate=2022-07-30}}</ref>). Разом з прилеглими [[Адміністративний устрій Луганської області|районами області]] місто формує 500-тисячну [[Луганська агломерація|агломерацію]].

З квітня 2014 року тимчасово перебуває під російською окупацією<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#Text |title=Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях |accessdate=9 травня 2019 |archive-date=9 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190509205523/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#Text }}</ref>. Луганськ включений [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] до переліку міст з [[Тимчасово окуповані території України|тимчасово окупованої території]]<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-viii |title=Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» |accessdate=21 листопада 2015 |archive-date=22 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151122140821/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-viii}}</ref>.

== Етимологія ==
[[Файл:Luhanske-1929.jpg|міні|праворуч|250px|Луганськ'''е''' на мапі [[Луганська округа|Луганської округи]] станом на [[1 січня]] [[1929]] року]]
Офіційною назвою міста є '''Луга́нськ''' [{{IPA|ɫʊˈɦɑɲsʲk}}]. Назва ''Луганське'' [{{IPA|ɫʊˈɦɑɲsʲke}}] походить за назвою річки [[Лугань]]. Гідронім походить від слова ''луг'' (річка має широку лугову заплаву)<ref>{{Кругляк}}</ref>. За іншою інтерпретацією, гідронім має тюркське походження, про що свідчить стара назва річки [[Лугань#Етимологія|''Луган'' (''Лаган'')]]<ref>''[[Форостюк Олег Дмитрович|Олег Форостюк]].'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ling_2012_3%282%29__11.pdf До питання про походження найменувань «Лугань» і «Луганськ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150704024501/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fling_2012_3%282%29__11.pdf |date=4 липня 2015 }}&nbsp;// Лінгвістика.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;3, ч. 2.&nbsp;— С. 69-76.</ref>.

Якщо брати за відлік історії міста дозвіл на закладення заводу [[1795]] року, то першу назву&nbsp;— ''Луганський Завод'', селищу було надано [[1797]] року, вона проіснувала до [[1882]] року, коли було об'єднано [[Кам'яний Брід (Луганськ)|''Кам'яний Брід'']] та ''Луганський Завод'' в єдине місто ''Луганське''. Варто завважити, що до [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]] українська мова не мала у [[Російська імперія|Російській імперії]] жодного офіційного статусу, а отже й назви міст затверджували [[Російська мова|російською]], натомість українська мова таки існувала в народному вжитку. Відповідно, і наведені вище назви українською можуть бути лише довільні. [[Харківський правопис|Перший загальноукраїнський правопис]] містив окремий пункт щодо географічних назв на кшталт Луганського<ref>'''§&nbsp;81.''' Українські географічні назви взагалі треба віддавати на письмі в їх народньо-історичній формі[…] 2. Назви міст кінчаються на ''-ське'', ''-цьке'' (а не -ськ, -цьк): Волочинськ''е'', Старобільськ''е'', Пинськ''е'', Зінов'ївськ''е'', Луцьк''е'' і т. ін. Відмінюються такі назви як прикметники: із Старобільськ''ого'', під Волочинськ''им'' тощо</ref>.

У [[1933]] році за новим [[Харківський правопис|правописом]] назва міста ''Луганське'' перетворилася на '''Луганськ'''. Попри це, назва Луганськ''е'' вживалася і надалі в авторитетних виданнях, на які не міг уплинути правопис 1933 року, наприклад [[Енциклопедія українознавства]]<ref>[http://blog.luga.name/2005/05/14/70 Стаття «Ворошиловград», мапа Луганського]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot}}</ref>, і зберігається подекуди й досі.

У 1935 році місто перейменувано у ''Ворошиловград'', на честь радянського військового й політичного діяча, чия діяльність була пов'язана і з Луганськом. За [[Третій Рейх|німецької влади]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], що трималася в місті менше року, тривав поступ до повернення історичної назви міста.

У [[1958]] році місто знову перейменовано в ''Луганськ'', причиною стало прийняття постанови про те, що населені пункти не можна називати на честь живих людей. Та вже у [[1970]] році, після смерті [[Ворошилов Климент Єфремович|Климента Ворошилова]] (за влади [[Брежнєв Леонід Ілліч|Леоніда Брежнєва]]) місто знову отримало назву ''Ворошиловград''". За так званої [[Перебудова|Перебудови]] [[1990]] року місту відновлена історична назва '''Луганськ'''<ref name="renaming-1990">{{Cite web |url=http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9169-11 |title=Указ Президії ВР Української РСР від 4 травня 1990 року №&nbsp;9169-XI «Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області» |accessdate=17 січня 2009 |archive-date=5 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211205150610/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=9169-11 }}</ref>.

== Історія ==
{{main|Історія Луганська}}
[[Файл:Музей истории Луганска.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Музей історії та культури міста Луганська]]]]
[[Файл:Centre Old Luhansk Map 1879.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Старе місто (Луганськ)|Історичний центр Луганська]] (мапа 1879&nbsp;року)<br/>1.&nbsp;Миколаївська церква (тепер [[Луганський Будинок Техніки|Будинок техніки]]). 2.&nbsp;Успенська (Старобазарна) площа ([[Площа Революції (Луганськ)|Площа Революції]]). 3.&nbsp;Базарна площа (між [[Площа Борців Революції (Луганськ)|Площею Борцям революції]] і [[Луганський академічний обласний російський драматичний театр|драматичним театром]]). 4.&nbsp;Ярмаркова площа (між [[Сквер імені Героїв Великої Вітчизняної війни (Луганськ)|Сквером Героїв ВВВ]] і [[Вулиця Демьохіна (Луганськ)|вул. Демьохіна]]). 5.&nbsp;Цвинтар ([[Сквер Молодої гвардії (Луганськ)|Сквер Молодої гвардії]]). 6.&nbsp;Земля гірського начальника Летуновського ([[Парк 1 Травня (Луганськ)|Парк 1-го травня]])]]

=== Козацька доба ===
За часів [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] на території міста існували козацькі [[зимівник]]и, що згодом перетворилися на селища. Зимівники належали до [[Кальміуська паланка|Кальміуської паланки]] [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького низового]].
* Зимівник козака Вергуна на річці Лугані&nbsp;— сучасне селище Вергунка Жовтневого району
* Маєтність Веселенька біля місця впадіння до Донця річки Лугані&nbsp;— селище Веселеньке Жовтневого району
* Червоний Яр на Донці&nbsp;— селище Червоний Яр Жовтневого району
* [[Кам'яний Брід (Луганськ)|Кам'яний Брід]]&nbsp;— у межах сучасного Кам'янобрідського району
[[Файл:Gaskoin Karl by Saxon.jpg|міні|250пкс|праворуч|[[Карл Гаскойн]], що став одним із засновників міста]]
На противагу кримським татарам та запорозьким козакам землі на схід від [[Бахмут]]у відторгаються царським урядом під військові поселення для вихідців із Балкан на чолі з Шевичем та Райком Депрерадовичем&nbsp;— Слов'яносербію, серед шанців якої і Кам'яний Брід, і Вергунка. 1775 року відбувається [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідація Запорозької Січі]], що передало ці землі під повний контроль державний інституцій [[Російська імперія|Російської імперії]].

=== Російська імперія ===
Історія ''Луганського заводу''' тісно пов'язана з розвитком [[Металургійна промисловість України|металургійної]] та [[Вугільна промисловість України|кам'яновугільної]] промисловості [[Україна|України]]. [[14 листопада]] [[1795]] року за ініціативи командувача [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморським флотом]] адмірала [[Мордвинов Микола Семенович|Миколи Мордвинова]] було підписано наказ про закладення державного ливарно-гарматного заводу біля річки [[Лугань]] (до того це була територія [[Луганський пікінерний полк|Луганського пікінерського полку]], ще раніше&nbsp;— [[Слов'яносербія|Слов'яно-Сербії]]&nbsp;— прикордонної зони між [[Запорожжя]]м та [[Область Війська Донського|Областю Війська Донського]]).

Вибір конкретного місця для будівництва та саме будівництво були доручені шотландському підприємцю [[Карл Гаскойн|Карлу Гаскойну]]. Завод (названий спочатку Катеринославським, а [[1797]]&nbsp;— [[Луганський чавуноливарний завод|Луганським]]) заклали поруч із селищем [[Кам'яний Брід (Луганськ)|Кам'яний Брід]]. На новобудову запросили майстрів з [[Королівство Великої Британії|Великої Британії]], а також прибувших кваліфікованих робітників (разом з їхніми родинами, всього 575 осіб) з Олонецьких і Липецьких заводів [[Російська імперія|Російської імперії]]. Для допоміжних робіт до заводу приписали селян ближніх [[Державні селяни|державних сіл]]: [[Фащівка (Алчевський район)|Фащівки]], [[Оріхове (Сєвєродонецький район)|Оріхового]], Петропавлового і [[Городище (Алчевський район)|Городища]]. На будівництво (в цілому воно продовжувалося майже 10 років) залучали військовослужбовців та засланих.

Завод випускав військову продукцію (гармати) для Чорноморського флоту та військ, розташований на півдні Російської імперії (особливо відзначився в період [[Кримська війна|Кримської війни (1853—1856)]]). У міжвоєнний час виготовляв також на приватні замовлення сільськогосподарську техніку, обладнання для млинів, винокурень, цукрових заводів тощо. [[1821]] року селища Луганський Завод і Кам'яний Брід злилися в єдине господарсько-адміністративне ціле. Напередодні [[1861]] року тут мешкали 9 тис. осіб.
[[Файл:LUHANSK 111.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Меморіал Борцям Революції (Луганськ)|Монумент «Борцям революції»]]]]
[[9 листопада]] [[1882]] року ''Луганський Завод'' із прилеглим селищем Кам'яний Брід отримав статус міста і назву '''Луганськ''', ставши повітовим центром [[Слов'яносербський повіт|Слов'яносербського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. Сільські громади Луганського Заводу й Кам'яного Броду декілька років марно домагалися скасування цього рішення<ref>Весь Луганскъ в карманѣ: Адресъ-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 годъ, І годъ изданія.&nbsp;— Луганскъ: Изданіе Е. Шнирлина и М. Кулашкина, 1912.&nbsp;— 160 с.&nbsp;— с. 71</ref>.

Новий поштовх розвиткові міста надало будівництво залізниці [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]]&nbsp;— [[Луганськ (станція)|Луганськ]], а вже у [[1874]] році тут розпочався регулярний рух поїздів. [[1897]] року лінію Дебальцеве&nbsp;—Луганськ з'єднали з [[Лозово-Севастопольська залізниця|Лозово-Азовською залізницею]]. Наприкінці [[XIX століття]] місто перетворилося на багатогалузевий промисловий центр. Станом на [[1898]] рік діяло 58 промислових підприємств: найбільшим був [[Луганський тепловозобудівний завод|Луганський паровозобудівний завод]]).

За даними перепису [[1897]] року, у місті мешкало 20404 особи<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=448 |title=Архівована копія |accessdate=5 лютого 2014 |archive-date=22 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222042814/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=448}}</ref>. Рідну мову вказали російську&nbsp;— 13 907, українську&nbsp;— 3 902, єврейську&nbsp;— 1 449. За віросповіданням{{Джерело}}: 70&nbsp;%&nbsp;— [[Православна церква|православні]], 20&nbsp;%&nbsp;— [[євреї]], 4&nbsp;%&nbsp;— [[Католицька церква|католики]] (переважно [[поляки]]), 4&nbsp;%&nbsp;— [[Лютеранство|лютерани]] (переважно [[німці]]). Економічний бум кінця [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]] в Російській імперії істотно позначився на розвиткові міста (напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Луганськ налічувалось вже 68,5 тис. жителів).

Як робітничий центр Луганськ [[1917]] року активно підтримав владу рад ([[6 червня]] [[1924]] року ЦБК СРСР «за революційні заслуги» нагородив місто [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]]). У березні 1918 року зараховується до [[Половецька земля (УНР)|Половецької землі]] незалежної [[Українська Народна Республіка|України]]. На початку [[1919]], наприкінці 1919 й на початку 1920 року Луганськ&nbsp;— адміністративний центр [[Донецька губернія|Донецької губернії]]. Українська влада майже не контролювала місто і опонентами [[Більшовики|більшовиків]] тут були [[донські козаки]]. Місто було центром [[Донецька губернія|Донецької губернії]] нетривалий час: з 14 січня до 12 жовтня 1920 року, а надалі ця роль перейшла до [[Бахмут]]а.

=== Українська революція ===
{{main|Захоплення Луганська більшовиками|Протистояння в Луганську (1918)|Захоплення Луганська більшовиками (1919)}}
Під час [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]] Луганськ входить до складу [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] в складі адміністративно-територіальної одиниці [[Половецька земля (УНР)|Половецька земля]] з центром у Бахмуті. На [[Всеукраїнський з'їзд рад (Київ)|1-й Всеукраїнський з'їзд рад]], який проходив в Києві з 4 по 6 грудня 1917 роки від Луганська були відправлені двоє робітників. Під час [[Перша радянсько-українська війна|Першої радянсько-української війни]] місто опиняється під більшовицькою окупацією. У лютому 1918 року в Луганську відбувся з'їзд рад Луганського гірничого району. На з'їзді було обрано виконавчий комітет рад. Невдовзі цей виконком об'єднався з виконкомом Луганської (міської) ради робітничих депутатів. Спільно вони утворили Луганську раду народних комісарів, яку очолив [[Лутовінов Юрій Хрисанфович|Юрій Лутовінов]]. Наприкінці квітня&nbsp;— на початку травня 1918 року Луганськ було звільнено від більшовиків та відновлено владу УНР.
[[Файл:Mark V tank of the Don army 1919.jpg|міні|ліворуч|[[Британські танки Mark V (Луганськ)|Британські танки Mark V]] на озброєнні [[Донська армія|Донської армії]] ([[1919]])]]
5 листопада 1918 року, відповідно до усної домовленності між Скоропадським і Красновим, Луганськ зайняв 9-й Донський козачий полк начолі з Барміним який прийняв усю повноту влади у місті і повіті. Окрім козаків в місті знаходився офіцерський добровольий полк на чолі з Кузьміним, частина 3-го Гайдамацького піхотного полку яким на підкріплення прибув батальон січових стрельців на чолі з полковником Свидницьким<ref>Свидетели времени: историко-сфрагистический очерк / Ю.&nbsp;С.&nbsp;Сумишин, А.&nbsp;И.&nbsp;Поболелов.&nbsp;— Луганск: Виртуальная реальность, 2004.&nbsp;— 308 с.: ил.&nbsp;— Библиогр.: с. 302—306.&nbsp;— <nowiki>ISBN 966-8526-02-3</nowiki> Ст. 52-53</ref>.

У грудні 1918 року союзні Україні німецькі частини покинули Луганськ, а місто захопили частини 2-ї Донської дивізії під командуванням Петра Коновалова. У грудні 1918&nbsp;— січні 1919 року на околицях Луганська наростав повстанський рух, місцеве населення не було задоволене новими порядками. Згодом, місто остаточно перейшло під радянську окупацію.

=== Радянський період ===
З [[1938]] року місто&nbsp;— центр [[Луганська область|Ворошиловградської області]] ([[1958]]—[[1970]], з [[1990]] року&nbsp;— [[Луганська область|Луганської області]]).

З [[17 липня]] [[1942]] по [[14 лютого]] [[1943]] року місто перебувало під тимчасовою націонал-соціалістичною владою. Цей нетривалий період позначився відродженням української культури в місті, зокрема й відновленням назви міста&nbsp;— '''Луганськ'''. Головною міською газетою стало україномовне «Нове життя» під редакторством [[Бернацький Максим Іванович|Максима Бернацького]]<ref>{{Cite web |url=https://www.google.com.ua/search?q=максим+бернацький+луганськ |title=Матеріали про Максима Бернацького |accessdate=29 липня 2013|archive-date=5 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211205150535/https://www.google.com.ua/search?q=максим+бернацький+луганськ }}</ref>, до війни&nbsp;— професора Ворошиловградського педінституту. Він був також завербований [[Стахів Євген Павлович|Євгеном Стаховим]] та очолив Луганський обласний провід [[Організація українських націоналістів|ОУН]]. Мережу організації було розгорнуто по всій області.
{{Цитата|І все ж відчувалося, що Україна ще не вмерла в душах багатьох людей. Якось в Луганську пішов до цирку. Факір показував різні фокуси: то голуба витягував з порожньої скриньки, то склянку, то ще щось. А наприкінці витягнув хоруговку синьо-жовтого кольору. Мене це дуже потішило тоді: отже, Луганськ не безнадійний!|30|[[Стахів Євген Павлович|Євген Стахів]]|[[Кримська світлиця]]<ref>{{Cite web |url=http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=5446 |title=Архівована копія |accessdate=18 жовтня 2013 |archive-date=24 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131024060944/http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=5446 }}</ref>}}
Відновлено україномовне навчання&nbsp;— шкільна освіта в місті на цей час переведена на українську мову. Також діяла капела бандуристів та інші творчі гурти. Задля недопущення епідемії відкрито станцію швидкої допомоги, кілька лікарень та диспансерів. Після взяття міста [[Червона армія|Червоною армією]] цих діячів (в тому числі [[Бернацький Максим Іванович|Максима Бернацького]]) було засуджено до страти<ref>{{Cite web|url=http://shusek-yakirposad.blogspot.com/2008/08/blog-post_18.html|title=Архівована копія|accessdate=24 жовтня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131024124535/http://shusek-yakirposad.blogspot.com/2008/08/blog-post_18.html |archivedate=24 жовтня 2013|deadurl=no}}</ref>.

Після зміцнення [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] на партійній верхівці та розправи над сталіністським «Антипартійним угрупованням», до якого входив і Климент Ворошилов, місту відновлена історична назва '''''Луганськ'''''. За влади [[Брежнєв Леонід Ілліч|Леоніда Брєжнєва]] перейменоване у ''Ворошиловград'', область&nbsp;— на ''Ворошиловградську'', після смерті Климента Ворошилова. 1972 року футбольний клуб [[Зоря (Луганськ)|«Зоря»]] став чемпіоном СРСР з футболу. Це був перший чемпіон СРСР із міста, яке не було столицею республіки. 4 травня 1990 року місту відновлена назва '''Луганськ''', а області&nbsp;— '''Луганська'''.

=== У Незалежній Україні ===
На початку [[XXI століття]] в місті працювало 87 промислових підприємств (провідна галузь&nbsp;— [[машинобудування]]). Водночас воно стало великим культурним і науковим центром. 1998 року населення міста, за деякими даними, становило 528 000 осіб. За переписом населення 2001 року&nbsp;— 463&nbsp;000 осіб.

21 вересня 2007 року залізничну станцію [[Луганськ (станція)|Луганськ]] електрифіковано в складі дільниці {{ст.|Дебальцеве}}&nbsp;— [[Луганськ (станція)|Луганськ]].

у 2012 році відкрито Палац спорту місткістю 2500 глядачів, запущено новий трамвай. 2013 року відкрито Льодову арену за програмою «Хокей України». Того ж року зупиняється Якубовський трубний завод.

Наприкінці листопада 2013 та 2014 роках, під час [[Революція гідності|Революції гідності]], в місті відбуваються мітинги на підтримку [[Євромайдан]]у. [[24 листопада]] в центрі Луганська, на площі біля [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Луганськ)|пам'ятника Тарасу Шевченку]] близько 100 осіб висловили свою підтримку євроінтеграції. Перешкодити акції намагались [[донські козаки#Донське козацтво і Україна|донські козаки]], які виступали проти зближення України з [[Європейський Союз|Європейським Союзом]]<ref>{{cite web |url= http://www.radiosvoboda.org/content/article/25178611.html |назва=У Луганську мало не побилися прихильники євроінтеграції та донські козаки |автор=|дата=24 листопада 2013 |вебсайт=Радіо Свобода|видавець=  |дата-доступу=2013-11-24|archive-date=2 грудня 2013|archive-url= https://web.archive.org/web/20131202232920/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25178611.html}}</ref>. Аби унеможливити проведення зібрань протестувальників різних таборів на центральній площі почався монтаж новорічної ялинки<ref>{{cite web |url= http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20194|title=На Театральній площі міста почали встановлювати новорічну ялинку|date2013-11-25|website=Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів|дата-доступу= 2013-11-25|archive-date= 2 грудня 2013 |archive-url= https://web.archive.org/web/20131202234753/http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20194}}</ref>, хоча на початку листопада було ухвалене рішення про її встановлення на Ярмарковій площі (вул. Газети «Луганської правди»)<ref>{{cite web|url= http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20000|назва=Рішенням виконкому міськради місцем проведення масових заходів визначена Ярмаркова площа|автор= |дата= 13 листопада 2013|вебсайт= Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів.|видавець= |дата-доступу= 2013-11-13|archive-date= 2 грудня 2013|archive-url= https://web.archive.org/web/20131202234647/http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20000}}</ref>. 26 листопада 2013 року міськвиконком заборонив проведення масових акцій з 26 листопада 2013 по 14 січня 2014 року<ref>{{cite web|url= http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20204|назва= Щоб уникнути зіткнень різних політичних сил, в Луганську обмежили право на проведення мирних зібрань|автор= |дата= 26 листопада 2013|вебсайт= Офіційний сайт Луганської міської ради та її виконавчих органів.|видавець= |дата-доступу= 2013-11-26|archive-date= 3 грудня 2013|archive-url= https://web.archive.org/web/20131203001649/http://gorod.lugansk.ua/index.php?newsid=20204}}</ref>. 1 грудня 2013 року в Луганську протести в центрі міста відновились. Мітинг проходив під гаслом: «Януковича у відставку!»<ref>{{cite web|url=http://www.ostro.org/lugansk/politics/news/432386/|title=Луганский евромайдан продолжается|author=|date=2013-12-01|work=|publisher=Информационное агентство «ОстроВ»|accessdate=2013-12-01|archive-date=3 грудня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131203022547/http://www.ostro.org/lugansk/politics/news/432386/}}</ref>.

==== Російсько-українська війна ====
{{main|Війна на сході України|Бої за Луганський аеропорт|Російсько-українська війна (з 2014)}}
[[Файл:Secessionists barricade in Luhansk.jpg|міні|праворуч|250пкс|Проросійські заворушення у Луганську (весна 2014)]]
Навесні 2014 року місто опиняється під контролем проросійських терористичних організацій.

{{external media
|align  = left
|video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=IdJ9EERxoBw Російська армія на танках в'їжджає до Луганська (13 липня 2014 р.)].
}}
1 червня 2014 року проросійські бойовики почали [[Облога Луганської прикордонної бази|кількаденний штурм прикордонної застави]] у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі. 12 червня почалося постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у російсько-українській війні на Донбасі. У липні українські сили почали масштабну операцію зі встановлення контролю над російсько-українським кордоном, створюючи силами декількох бригад 15-кілометрову зону вздовж кордону, контрольовану [[Збройні сили України|Збройними силами України]] і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з [[Бої за Луганський аеропорт|деблокування аеропорту]] й оточення Луганська. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з міста [[Олександрівськ]]а, селища [[Металіст (Луганський район)|Металіст]], які знаходились під контролем українських військових, а також з району [[Станиця Луганська|Станиці Луганської]]<ref name="Лига. АТО. 03.07.14.">''Петр Шуклинов''. [http://news.liga.net/articles/politics/2399547-tretiy_den_ato_armiya_v_luganske_boeviki_begut_girkin_panikuet.htm Третий день АТО: армия у Луганска, боевики бегут, Гиркин паникует] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140704205012/http://news.liga.net/articles/politics/2399547-tretiy_den_ato_armiya_v_luganske_boeviki_begut_girkin_panikuet.htm |date=4 липня 2014}} ''Лига.net''. 04.07.2014 {{ref-ru}}</ref>. Ввечері 4 липня бойовики обстріляли східний район Луганська [[Велика Вергунка]] та селище [[Станиця Луганська]]<ref>[http://news.liga.net/news/politics/2412426-v_vostochnykh_rayonakh_luganska_idet_boy_sil_ato_s_boevikami_smi.htm В восточных районах Луганска идет бой сил АТО с боевиками&nbsp;— СМИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140707073733/http://news.liga.net/news/politics/2412426-v_vostochnykh_rayonakh_luganska_idet_boy_sil_ato_s_boevikami_smi.htm |date=7 липня 2014 }} ''Лига.net''. 05.07.2014. {{ref-ru}}</ref>. Бої за Луганський аеропорт продовжували точитися. В результаті наступу регулярних російських військ, 31 серпня відбувається остаточний штурм, після якого 1 вересня 2014 року речником штабу [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] було повідомлено про вихід українських військ з аеропорту<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/01/syly_ato_vidiyshly_z_aeroportu_luhanska___rnbo |title=Сили АТО відійшли з аеропорту Луганська,&nbsp;— РНБО |accessdate=8 жовтня 2017 |archive-date=4 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171004135626/https://espreso.tv/news/2014/09/01/syly_ato_vidiyshly_z_aeroportu_luhanska___rnbo }}</ref>. За словами речника [[Лисенко Андрій Миколайович|Андрія Лисенка]], при виході десантники знищили 2—7 бронетранспортерів та танків<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/01/ukrayinski_viyskovi_znyschyly_7_rosiyskykh_tankiv_poblyzu_luhanskoho_aeroportu |title=Українські військові знищили 7 російських танків поблизу Луганського аеропорту |accessdate=8 жовтня 2017 |archive-date=4 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171004135753/https://espreso.tv/news/2014/09/01/ukrayinski_viyskovi_znyschyly_7_rosiyskykh_tankiv_poblyzu_luhanskoho_aeroportu }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/03/ukrayinski_viyskovi_znyschyly_7_btriv__2_tanky_ta_blyzko_100_boyovykiv_v_luhansku |title=Українські військові знищили 7 БТРів, 2 танки та близько 100 бойовиків в Луганську |accessdate=8 жовтня 2017 |archive-date=4 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171004190807/https://espreso.tv/news/2014/09/03/ukrayinski_viyskovi_znyschyly_7_btriv__2_tanky_ta_blyzko_100_boyovykiv_v_luhansku }}</ref>.
{{main|Російське вторгнення в Україну (з 2022)}}
На початок широкомасштабного російського вторгнення в Україну, Луганськ перебував в тимчасовій окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого 2022 року російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Луганську та окупованій частині області незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань<ref>{{cite web|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/mobilizatsii-okkupirovannaya-chast-luganskoy-1645346689.html|title=Через мобілізацію. Окупована частина Луганської області буде без зв'язку та інтернету|автор=|date=}}</ref>. З поновленням активної фази бойових дій, ЗСУ починаються уражати російські військові об'єкти на території міста. 10 липня 2022 року в Луганську пролунали вибухи на російських військових складах<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/u-lugansku-prolunali-potuzhni-vibuhi-novini-ukrajini-50255547.html|title=В окупованому Луганську пролунали потужні вибухи — відео|website=nv.ua|автор=Ірина Кутєлєва-Коваленко|date=2022-07-11}}</ref>. 13 липня 2022 року, вночі, ЗСУ нанесли авіаудар, внаслідок якого було розбито частину ППО російських проксі-військ та детонування снарядів на військовому арсеналі. Система ППО окупантів не змогла цьому протидіяти<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/okupanti-poyasnili-chomu-jihnya-ppo-ne-zumila-zapobigti-udaru-po-lugansku-novini-ukrajini-50256100.html|title=Окупанти зізналися, чому їхня ППО не змогла запобігти удару по Луганську|website=nv.ua|автор=Олег Кононенко|date=2022-07-13}}</ref>.

== Географія ==
Луганськ розташований в місці злиття річки [[Вільхівка (річка)|Вільхівки]] з [[Лугань|Луганкою]] ({{coord|48|34|15.18|N|39|16|29.14|E|}}) по правий бік від річки [[Сіверський Донець]].

Місто займає територію в 25,5 тис. га, зокрема житлові квартали і мікрорайони&nbsp;— 3,9 тис. га. Найзаселеніші терени міста&nbsp;— між 48°30' та 48°40'&nbsp;пн.&nbsp;ш., 39°10' та 39°25'&nbsp;сх.&nbsp;д.

=== Підсоння ===
[[Клімат]]&nbsp;— помірно континентальний. Літо спекотне, середня температура липня від 21,8&nbsp;°C до 23,1&nbsp;°C; зима холодна, середня температура січня від −6 до −8&nbsp;°C. Опадів за рік&nbsp;— 400—500&nbsp;мм.

На луганській метеостанції зафіксована найхолодніша та найспекотніша температура повітря в Україні: +42,0°С (12 серпня 2010) та -41,9°С (8 січня 1935 року).
{{Weather box
|location = 
|metric first = Yes
|single line = Yes
| Jan record high C = 12.8
| Feb record high C = 17.3
| Mar record high C = 23.1
| Apr record high C = 31.8
| May record high C = 36.6
| Jun record high C = 39.4
| Jul record high C = 40.5
| Aug record high C = 42.0
| Sep record high C = 36.8
| Oct record high C = 31.2
| Nov record high C = 22.8
| Dec record high C = 15.6
|year record high C = 42.0
| Jan high C = -1.0
| Feb high C = -0.4
| Mar high C = 5.7
| Apr high C = 15.6
| May high C = 22.2
| Jun high C = 26.4
| Jul high C = 28.7
| Aug high C = 28.1
| Sep high C = 21.8
| Oct high C = 13.9
| Nov high C = 5.3
| Dec high C = 0.1
|year high C = 13.9
| Jan mean C = -4.0
| Feb mean C = -4.1
| Mar mean C = 1.4
| Apr mean C = 9.7
| May mean C = 15.8
| Jun mean C = 20.1
| Jul mean C = 22.3
| Aug mean C = 21.2
| Sep mean C = 15.3
| Oct mean C = 8.6
| Nov mean C = 1.8
| Dec mean C = -2.7
|year mean C = 8.8
| Jan low C = -6.8
| Feb low C = -7.4
| Mar low C = -2.4
| Apr low C = 4.2
| May low C = 9.4
| Jun low C = 13.8
| Jul low C = 16.0
| Aug low C = 14.5
| Sep low C = 9.4
| Oct low C = 4.0
| Nov low C = -1.2
| Dec low C = -5.5
|year low C = 4.0
| Jan record low C = -41.9
| Feb record low C = -36.9
| Mar record low C = -27.3
| Apr record low C = -12.1
| May record low C = -8.2
| Jun record low C = -1.8
| Jul record low C = 5.2
| Aug record low C = -0.4
| Sep record low C = -7.2
| Oct record low C = -16.3
| Nov record low C = -26.3
| Dec record low C = -29.6
|year record low C = -41.9
|precipitation colour = green
| Jan precipitation mm = 36
| Feb precipitation mm = 36
| Mar precipitation mm = 32
| Apr precipitation mm = 33
| May precipitation mm = 50
| Jun precipitation mm = 61
| Jul precipitation mm = 63
| Aug precipitation mm = 34
| Sep precipitation mm = 45
| Oct precipitation mm = 35
| Nov precipitation mm = 39
| Dec precipitation mm = 39
|year precipitation mm = 503
|source = Pogoda.ru.net<ref name="pogoda">{{cite web| url = http://www.pogoda.ru.net/climate/34523.htm| title = Pogoda.ru.net| accessdate = 28 June 2012| publisher = | language = Russian| date = May 2011| archive-date = 17 серпня 2013| archive-url = https://web.archive.org/web/20130817092154/http://www.pogodaiklimat.ru/climate/34523.htm}}</ref>
|date=June 2012}}

=== Флора ===
На території Луганської міської ради зустрічаються рослини, занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref name="ОРЛОК">{{ref-ru}} Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания.&nbsp;— Луганск, 1992</ref>:
* [[Астрагал (рід)|астрагал]] (''Astragalus cretophilus''), [[Мала Вергунка]], [[Суча Балка]] на [[Гостра могила (Луганськ)|Гострій Могилі]];
* [[бурачок голоногий]] (''Alyssum gymnopodum''), річкою [[Лугань|Луганню]];
* [[волошка первинногерберова]] (''Centaurea protogerberi''), [[Червоний Яр (Луганськ)|Червоний Яр]];
* [[гісоп крейдяний]] (''Hyssopus cretaceus''), [[Олександрівськ]];
* [[громовик донський]] (''Onosma tanaitica'');
* [[дрік донський]] (''Genista tanaitica''), Червоний Яр;
* [[рястка Буше]] (''Ornithogalum boucheanum''), Червоний Яр.

=== Містобудування ===
[[Файл:Площа ВВВ 1962.jpg|міні|раворуч|250px|[[Площа Героїв Великої Вітчизняної війни (Луганськ)|Площа Радянська (Героїв ВВВ)]]. [[Центр Луганська|Новий центр міста]] ([[1962]])]]
[[Файл:Завод над Луганню.jpg|міні|праворуч|250пкс|Місто над [[Лугань|Луганню]]]]

==== Середмістя ====
{{main|Старе місто (Луганськ)|Центр Луганська}}
Луганськ забудовувався за системою взаємно-перпендикулярних вулиць. [[Вулиця Даля (Луганськ)|Англійська вулиця (нині&nbsp;—Даля)]] і Базарний майдан, а з середини [[XIX століття]] [[Вулиця Леніна (Луганськ)|вул.&nbsp;Петербурзька]], [[Вулиця Карла Маркса (Луганськ)|Казанська]] і Соборна площа утворили [[Старе місто (Луганськ)|історичне середмістя]].

Із наданням Ворошиловграду статусу [[Обласний центр|обласного центра]] у [[1938]] році виникло питання про оновлення міста, яке розпочалося після війни.

У [[1950-ті|1950-х]] роках колишню околицю міста навколо Ярмаркового майдану забудовано новими адміністративними і громадськими будівлями. Так виникає [[Центр Луганська|нове середмістя]].

==== Житлові масиви ====
Спочатку Луганськ територіально поділявся на вулиці та лінії. Згодом до міста приєднані ''селища'' (Дзержинського, Косіора, Олексіївське (нині&nbsp;— ''3-й км''), Промжилстрой, Тельмана, Цимлянське, Ювілейне) і «''городки''» (Гостра Могила, Новий, Старий, Пархоменка, Стандартний, Чапаєва, Щорса). З [[1960-ті|1960-х]] років на його карті з'явились [[Квартал (територія)|«квартали»]]. Відтак ціла місцевість міста у [[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневому районі]] в народі отримала назву «''Квартала́''». З [[1962]] року розбудовуються квартали «Молодіжний», «Жукова», «Ватутіна». У [[1960-ті|1960]]—[[1980-ті|1980-х]] роках в житлових масивах оселилось близько 120 тисяч городян<ref>{{Cite web |url=http://gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=jovtneviy |title=Жовтневый в городе Луганске район|accessdate=27 листопада 2011 |archive-date=30 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111230013249/http://gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=jovtneviy}}</ref>.

==== Вулиці й квартали ====
В адресовому плануванні місто складається з [[Вулиця|вулиць]], [[Міський майдан|майданів]], [[Провулок|провулків]], [[Тупик (тип вулиці)|тупиків]], [[Квартал (територія)|кварталів]] та [[Лінія (вулиця)|ліній]].
{{main|Вулиці Луганська}}
Останні мало поширені в інших містах України. Їхнім прототипом дехто вважає аналогічну систему з 29 ліній у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] на [[Васильєвський острів|Васильєвському острові]]. 48 пронумерованих луганських ліній було закладено за доби [[Російська імперія|Російської імперії]], як мережу умовно паралельних «вулиць», при чому кожна лінія була тільки одним боком того, що заведено називати вулицями. Сучасна система ліній, після років [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] влади, суттєво втратила свою цілісність, нумерацію ліній було зведено до вуличної, об'єднавши суміжні лінії, тож їхня кількість скоротилася вдвічі, значну частину ліній було перейменовано на вулиці на честь переважно комуністичних діячів.

== Населення ==
{{Детальніше|Населення Луганська}}
[[Файл:Українки в Луганську 1900.jpg|міні|праворїуч|250пкс|Луганки в [[Українське народне вбрання|українському вбранні]] ([[1900-ті]])]]
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
{{center|<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:canvas value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)
ImageSize = width:auto height:220 barincrement:15
PlotArea = left:40 bottom:50 top:20 right:20
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:850
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
BackgroundColors = canvas:canvas
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:100 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:25 start:0
BarData=
  bar:1861
  bar:1897 text:1897
  bar:1913
  bar:1923 text:1923
  bar:1926
  bar:1939 text:1939
  bar:1959
  bar:1970 text:1970
  bar:1979
  bar:1989 text:1989
  bar:2001
  bar:2014 text:2014
  bar:2015
PlotData=
  color:barra width:5 align:left
  bar:1861 from:0 till:9
  bar:1897 from:0 till:20
  bar:1913 from:0 till:68
  bar:1923 from:0 till:44
  bar:1926 from:0 till:71
  bar:1939 from:0 till:214
  bar:1959 from:0 till:274
  bar:1970 from:0 till:382
  bar:1979 from:0 till:463
  bar:1989 from:0 till:497
  bar:2001 from:0 till:463
  bar:2014 from:0 till:424
  bar:2015 from:0 till:417

TextData=
  fontsize:S pos:(30,30)
  text:Динаміка населення від 19 століття
</timeline>}}
</div>

Населення [[Луганська міська рада|Луганської міської ради]] станом на 1 січня 2014 року становило 463 287 осіб, зокрема м. Луганська&nbsp;— 424 113 осіб, підпорядкованих міській раді смт [[Катеринівка (смт)|Катеринівка]]&nbsp;— 16 948 тис., м. [[Щастя (місто)|Щастя]]&nbsp;— 12 629, м. [[Олександрівськ]]&nbsp;— 6 596 осіб. На початку 2014 року за чисельністю населення серед [[Міста України (за населенням)|міст України]] Луганськ посідав 11 місце<ref>Головне управління статистики у Луганській області. [http://www.lugastat.lg.ua/sinf/demograf/demog0214_1.php Чисельність населення на 1 січня 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150416150814/http://www.lugastat.lg.ua/sinf/demograf/demog0214_1.php |date=16 квітня 2015 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |title=Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України |accessdate=16 квітня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131202223135/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-division.htm |archivedate=2 грудня 2013|deadurl=yes }}</ref>.

Чисельність населення міста значно зменшилася внаслідок [[Війна на сході України|бойових дій на Донбасі]]. У листопаді 2014 року орієнтовна чисельність населення міста була на рівні 333&nbsp;тис. (на 22&nbsp;% менше, ніж на початку року), у грудні 2014 року&nbsp;— 301&nbsp;тис. (на 29&nbsp;% менше, ніж на початку року)<ref>{{Cite web |url=http://map.dopomozhemo.tv/city.php?id=3 |title=Гуманітарна карта ситуації і потреб Донецької і Луганської областей. Луганськ |accessdate=16 квітня 2015 |archive-date=16 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150416163517/http://map.dopomozhemo.tv/city.php?id=3}}</ref>.

{| class="standard"
|+ Динаміка національного складу населення Луганська за переписами, %
|-
! ||1926 ||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=47 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Ворошиловградский горсовет |accessdate=16 квітня 2015 |archive-date=16 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150416151650/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=47 }}</ref> ||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015}}</ref>||1989||2001<ref>Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С. 465</ref>
|-
| [[українці]]||&nbsp;43,5||&nbsp;58,7||&nbsp;48,3||&nbsp;41,8||&nbsp;50,0
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;43,7||&nbsp;34,5||&nbsp;47,1||&nbsp;52,4||&nbsp;47,0
|-
| [[білоруси]]||&nbsp;||&nbsp;0,5||&nbsp;1,1||&nbsp;||&nbsp;0,7
|-
| [[євреї]]||&nbsp;10,0||&nbsp;4,5||&nbsp;1,6||&nbsp;1,1||&nbsp;?
|}
{{-}}
На позначення мешканців Луганська словники, зокрема ВТС СУМ,<ref>[http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/ЛУГАНЕЦЬ словник.нет: Луганець]</ref> фіксують два слова: основне '''луганець''' (жін. луганка) та другорядне ''луганчанин'' (луганчанка). Оскільки при творенні похідних слів від «Луганськ» підстав для виникнення '''ч''' перед [[суфікс|наростком]] '''-ан-''' на українському ґрунті немає, то назву «луганчанин» треба вважати за таку, що виникла під впливом російської мови. Тож варто надавати перевагу першому ([[Чоловіча стать|ч.]] луганець та [[Жіноча стать|ж.]] луганка).<ref>{{Cite web |url=http://mova.kreschatic.kiev.ua/274.htm |title=Уроки державної мови |accessdate=12 липня 2008 |archive-date=13 березня 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20050313044027/http://mova.kreschatic.kiev.ua/274.htm}}</ref>.

Після [[Російська окупація Луганської області|захоплення Луганська]] у 2014 році підконтрольною Росії «ЛНР» у місті [[Хронологія утисків української мови|викорінюється українська мова]]<ref>{{Cite web|url=https://glavcom.ua/columns/viktorova/pro-ukrajinsku-movu-v-okupovanomu-lugansku-417456.html|title=Про українську мову в окупованому Луганську|publisher=[[Главком]]|date=2017-05-29|lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-from-lugansk-52850982|title=Як зникає українська мова у школах Луганська|publisher=[[BBC]]|date=2020-05-29|lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-from-lugansk-51191036|title=Чи звучить українська мова в "ЛНР"? Блог з Луганська|publisher=[[BBC]]|date=2020-01-25|lang=uk}}</ref>.

== Адміністративний поділ ==
{{main|Луганська міська рада}}
Територіальна громада Луганської міськради складається з 4 районів:
[[Файл:Luhansk raions.svg|міні|Мапа Луганської міської ради]]
* [[Артемівський район (Луганськ)|Артемівський район]] ({{Formatnum: 131383}} осіб)
** місто [[Олександрівськ]]
*** селище [[Зразкове (селище)|Зразкове]]
*** селище [[Тепличне (Луганський район)|Тепличне]]
** [[Ювілейна селищна рада (Луганськ)|Ювілейна селищна рада]]
*** смт [[Катеринівка (смт)|Катеринівка]]
* [[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневий район]] ({{Formatnum: 196943}})
* [[Кам'янобрідський район]] ({{Formatnum: 45339}})
* [[Ленінський район (Луганськ)|Ленінський район]] ({{Formatnum: 89432}})

19 жовтня 1945 року утворено Ватутінський район<ref>{{Відомості ВР УРСР|Назва=[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19.10.1945 «Про утворення в місті Ворошиловграді, Ворошиловградської області, Ватутинського … району»|Про утворення в місті Ворошиловграді, Ворошиловградської області, Ватутінського міського району]]|від=19 жовтня 1945 р.|рік=1947|№=3–4 (28 квітня) |стор.=10}}</ref>, згодом приєднаний до [[Жовтневий район (Луганськ)|Жовтневого району]].

За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської влади]] планувалося виокремлення 5-го району&nbsp;— Зарічного (із [[Артемівський район (Луганськ)|Артемівського)]], за Генеральним планом передбачалося створення Олександрівського району із західної частини Артемівського та земель області<ref>{{Cite web |url=http://gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=genplan |title=Архівована копія |accessdate=11 липня 2011 |archive-date=6 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111006235215/http://gorod.lugansk.ua/index.php?do=static&page=genplan}}</ref>.

== Економіка ==
[[Файл:ER 797-15 steam locomotive at the station Taganrog-II IMG 7107 1725.jpg|міні|праворуч|250пкс|Паровоз Ер-797-15 [[Луганський тепловозобудівний завод|тепловозобудівного заводу]] (у 1949 році був збудований 1000-й післявоєнний паровоз)]]

З дня заснування й особливо останні 40 років Луганськ розвивався як місто з багатогалузевою промисловістю. У структурі промисловості переважають енергомісткі і фондомісткі галузі, на їхню частку припадає найбільша частина промислово-виробничих фондів.

Провідна роль в економіці міста Луганська належить [[машинобудування|машинобудуванню]], представленому [[Луганський тепловозобудівний завод|Луганським тепловозобудівним заводом]], [[Лугцентрокуз]]ом, [[Луганський машинобудівний завод|Луганським машинобудівним заводом]] та іншими. У Луганську виробляються [[тепловоз]]и, [[трамвай|трамваї]], запасні частини для автомобілів і тракторів. Гірниче машинобудування представляє [[Луганський енергозавод]]. Серед підприємств [[Сільськогосподарське машинобудування|сільськогосподарського машинобудування]] представлене [[Аеромех|ТОВ «НВФ „Аеромех“»]], один з основних заводів в Україні, що виробляє обладнання для очищення та калібрування зерна.

На підприємствах міста є достатньо виробничих потужностей для задоволення потреби жителів у продовольчих товарах і товарах першої необхідності. У місті 87 промислових підприємств. Понад половину підприємств мають недержавну форму власності.

Швидкими темпами розвивається малий бізнес. З метою прискорення структурної перебудови виробництва, перепрофілювання його на випуск нових видів продукції, упровадження нової техніки і технології виробництва Луганське відділення Державного інноваційного фонду України укладає інноваційні договори. Попри складну економічну ситуацію, промислові підприємства міста активно працюють на зовнішньому ринку.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
[[Файл:Luhansk-donetsk.jpg|міні|праворуч|250пкс|Електропоїзд сполученням [[Луганськ (станція)|Луганськ]]&nbsp;— [[Донецьк (станція)|Донецьк]] на [[Луганськ (станція)|залізничному вокзалі]] (електропоїзд виготовлений на Луганському тепловозобудівному заводі]]
{{main|Луганськ (станція)|Луганський трамвай|Луганський тролейбус}}
З 1964 року номери маршрутів громадського транспорту чітко розмежовані за видом транспорту, таким чином [[Луганський трамвай|трамваї]] отримали номери від №&nbsp;1, [[Луганський тролейбус|тролейбуси]] від №&nbsp;51, міські автобуси від №&nbsp;101, а приміські від №&nbsp;151.

Станом на [[2012]] рік у Луганську діяло 9 регулярних трамвайних маршрутів, 5 регулярних та 1 нерегулярного тролейбусних маршрутів. З літа 2014 року рух трамваїв припинено, а контактну мережу демонтовано. [[5 червня]] [[2015]] року було запущено трамвай на маршруті №&nbsp;5, однак, вже [[7 червня]] рух було знову зупинено. За словами представників організації що контролює місто з 2014 року, поновлення трамвайного руху у місті не заплановано через низьку [[рентабельність]]<ref>{{cite web |url=http://informator.media/archives/148381 |title=Электротранспорт в «ЛНР»: исчезающие плоды цивилизации |date=17 березня 2017 |publisher=Informator |accessdate=3 травня 2017 |archive-date=6 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180906124822/http://informator.media/archives/148381}} {{ref-ru}}</ref>.
[[Файл:Мост. Луганск..jpg|міні|праворуч|250пкс|Шляхопровід біля залізничної станції]]
У [[1878]] році в місті відкрито залізничний вокзал. Під час [[Війна на сході України|війни на сході України]] регулярне залізничне сполучення стало неможливим. [[20 листопада]] [[2014]] року «[[Укрзалізниця]]» скасувала поїзд спооученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Луганськ (станція)|Луганськ]]<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/ukrzaliznicya-skasovuye-potyag-kiyiv-lugansk-392026.html|title=«Укрзалізниця» скасовує поїзд Київ&nbsp;— Луганськ |accessdate=28 січня 2017 |archive-date=2 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170202043904/http://tsn.ua/ukrayina/ukrzaliznicya-skasovuye-potyag-kiyiv-lugansk-392026.html}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://informator.media/archives/49302 |title=Последний поезд «Луганск&nbsp;— Киев«» (фоторепортаж) |accessdate=28 січня 2017 |archive-date=2 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170202045424/http://informator.media/archives/49302}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://lugansk.co.ua/articles/1230/poslednii-poezd-iz-luganska-v-kiev-uekhal-20-noyabrya-foto|title=Последний поезд из Луганска в Киев уехал 20 ноября (фото)|accessdate=28 січня 2017 |archive-date=2 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170202063026/http://lugansk.co.ua/articles/1230/poslednii-poezd-iz-luganska-v-kiev-uekhal-20-noyabrya-foto}}</ref>. Проте 28 березня 2015 року бойовики так званих «ДНР» і «ЛНР» запустили приміський електропоїзд сполученням [[Ясинувата (станція)|Ясинувата]]&nbsp;— {{ст.|Луганськ}} через [[Єнакієве (станція)|Єнакієве]], [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]]<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/27/7062901/ |title=Бойовики запускають потяг через Дебальцеве |accessdate=28 січня 2017|archive-date=15 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170515175447/http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/27/7062901/}}</ref>.

[[5 грудня]] [[1964]] року за 8&nbsp;км від міста відкрито місцевий [[Луганськ (аеропорт)|аеропорт]], що сполучав місто 15-ма рейсами по [[Луганська область|області]], а також із [[Бердянськ]]ом, [[Вінниця|Вінницею]], [[Донецьк]]ом, [[Дніпро (місто)|Дніпром]], [[Запоріжжя]]м, [[Київ|Києвом]], [[Львів|Львовом]], [[Москва|Москвою]], [[Одеса|Одесою]], [[Ростов-на-Дону|Ростовом-на-Дону]], [[Сімферополь|Сімферополем]], [[Харків|Харковом]] та [[Херсон]]ом<ref>{{Cite web |url=http://lugansktrams.org.ua/forum/index.php?act=attach&type=post&id=168 |title=Архівована копія |accessdate=8 серпня 2010 |archive-date=21 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131021204033/http://lugansktrams.org.ua/forum/index.php?act=attach&type=post&id=168 }}</ref>. Станом на 28 вересня 2013 року мережа авіаперельотів значно скоротилася та наразі регулярні перельоти відбувалися з Луганська лише до [[Москва-Внукове|Москви]] ([[UTair]]) й [[Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського|Києва]] ([[ЮТейр-Україна]]), на літній період налагоджувалося сполучення з [[Анталія|Анталією]] ([[Туреччина]]), [[Салоніки|Солунню]] ([[Греція]]), відбувалися чартерні перельоти. Розташований на південь від міста. З грудня 2009 року був базовим аеропортом авіакомпанії «[[UTair]]-Україна». Міжнародний аеропорт закритий з 11 червня 2014 року через бойові дії.

Луганською кільцевою дорогою проходить найдовша європейська автомагістраль {{Автошлях E|40}}. Міжобласні та міждержавні пасажирські перевезення (до 2014 року) забезпечувалися [[Залізничний транспорт|залізничним]] та [[автобус]]ним рухом із [[Луганськ (станція)|залізничного]] та [[Луганський автовокзал|автобусного]] вокзалів. Окремі приміські автобусні маршрути вирушають з автостанцій та стихійних кінцевих зупинок:
{| class="wikitable"
|-
! Назва !! [[Луганський автовокзал|Автовокзал]] !! АС-2<br/>[інформація потребує оновлення] !! АС-3 !!&nbsp;— !!&nbsp;— !!&nbsp;— !!&nbsp;—
|-
| Розташування || Вул. Оборонна 28<br/>{{координати|48.544981|39.334466}}|| Біля будівлі старого залізничного вокзалу<br/>{{координати|48.572433|39.280672}}|| На кільці кв. 50-річчя Жовтня, виїзд з міста на [[Біловодськ]]ий шлях<br/>{{координати|48.574052|39.402187}}|| Біля Луганського Базару (Пархоменка)<br/>{{координати|48.567151|39.28623}}|| Біля Центрального базару<br/>{{координати|48.565419|39.302623}}|| На [[Естакада (Луганськ)|естакаді залізничного вокзалу]]<br/>{{координати|48.575173|39.288805}}|| Під естакадою залізничного вокзалу<br/>{{координати|48.574421|39.288805}}
|-
| Основні напрямки || Усі напрямки|| Приміські|| Кінцева зупинка для автобусів до [[Станиця Луганська|Станиці Луганської]] і прилеглих населених пунктів; зупинка для автобусів у біловодському напрямку|| [[Алчевськ]]е (11 ₴),<ref name="2011 рік">Інформація станом на 2011 рік</ref> [[Попасна]], [[Первомайськ (Луганська область)|Первомайське]], [[Перевальськ]]е (11 ₴)<ref name="2011 рік"/> || Приміські || [[Сорокине|Краснодон]], [[Ізварине]]||[[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]], [[Біле (смт)|Біле]], [[Білоріченський]], [[Врубівський]]
|}
Дорожній рух регулюють сотня [[світлофор]]ів<ref>http://www.0642.com.ua/news/23523{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

=== Сфера послуг ===
До 2014 року медичну допомогу населенню міста надавала 41 медична установа, у тому числі 35 лікувально-профілактичних.

Найвідомішим медичним закладом є [[Водолікарня (Луганськ)|Луганська обласна фізіотерапевтична поліклініка імені професора О.&nbsp;Ю.&nbsp;Щербака]]. Створення водолікарні у Луганську датується 1926 роком, розташована у Ленінському районі Луганська на вулиці Володимира Даля, у так званому Старому місті. Будівля сучасної водолікарні була споруджена на початку 1880-х років XIX століття для Гірничого відомства. Будівлю побудовано в стилі ампір.
[[Файл:Гостиница "Луганск".jpg|міні|ліворуч|250пкс|Готель «Луганськ»]]
Один з найвідоміших готелів Луганська&nbsp;— [[Україна (готель, Луганськ)|Готель «Україна»]] ({{Координати|48.576664|39.295692}}, колишній «Жовтень», «Москва») зведено у 1947—1951 роках архітектором [[Каракіс Йосип Юлійович|Йосипом Каракісом]], за допомогою полонених німців, як робочої сили. Останній факт став приводом для популярної серед луганців оповіді про те, що готель своїм незвичним для радянської доби, ледве не [[Готика|готичним]] виглядом завдячує саме німцям. Інші популярні готелі&nbsp;— «Турист», «Еліт-комфорт», «Гостинний двір», «Дружба», «Ініціал» тощо.

=== Загальноосвітні установи ===
[[Файл:School -2, Luhansk.jpg|міні|праворуч|250пкс|Середня загальноосвітня школа №&nbsp;2]]
На 2010 рік майже в усіх школах навчання провадилось [[Російська мова|російською мовою]]. Викладання українською мовою здійснювалось у трьох школах, розташованих на околиці міста (школи №&nbsp;21, №&nbsp;31 та №&nbsp;59), де загалом навчалось 845 учнів<ref>[http://www.ednist.lg.ua/index.php?view=article&catid=13 %3A2008-04-03-15-38-50&id=45 %3A2008-06-02-14-18-20&option=com_content&Itemid=8 «Мова в Луганську» на ednist.lg.ua]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Загалом в українських класах на 2010 рік мало змогу навчатися лише 13&nbsp;% учнів, у російських&nbsp;— 87&nbsp;%. [[МОН України|Міносвіти України]]<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/tabachnik-nakazav-vidkriti-rosiyski-klasi-v-ukrayinskih-shkolah.html |title=Архівована копія |accessdate=18 серпня 2010 |archive-date=24 серпня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100824114628/http://tsn.ua/ukrayina/tabachnik-nakazav-vidkriti-rosiyski-klasi-v-ukrayinskih-shkolah.html }}</ref> та [[Луганська ОДА|обласна адміністрація]] часто спричиняли тиск на батьків задля обрання ними викладання російською мовою<ref>{{Cite web |url=http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/145007.html |title=Архівована копія |accessdate=11 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100913224805/http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/145007.html |archivedate=13 вересня 2010 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://lugansk.proua.com/news/2010/08/11/130428.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

В історичні перспективі розподіл мов часто був і протилежним. Зокрема, в 1935 році в Луганську було 25 шкіл, з них 22 були україномовними і лише 3&nbsp;— російськомовними).

=== Вища школа ===
[[Файл:Институт Культуры.jpg|міні|праворуч|250пкс|Інститут культури і мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка]]
1920-ті роки закладають основу вишів міста. Професорами [[Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|Луганського шевченкового університету]] були як племінник [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]]&nbsp;— історик [[Грушевський Сергій Григорович|Сергій Грушевський]], страчений на [[Сандармох]]ові 1937 року, так і [[Бернацький Максим Іванович|Максим Бернацький]], згодом редактор міської газети при німецькій націонал-соціялістичній владі.

Підготовку фахівців різних професій здійснюють 5 [[виш]]ів, два з яких ([[Луганський університет імені Тараса Шевченка]] та [[Східноукраїнський університет імені Даля]]) є класичними, 14 середніх спеціальних закладів, 18 закладів профтехосвіти.

На початку [[XXI століття]] Луганські ВНЗ були особливо привабливими для іноземних студентів, завдяки чому місто посідало сьому за популярністю сходинку серед усіх міст [[Україна|України]], поступаючись лише [[Київ|Києву]], [[Львів|Львову]], [[Харків|Харкову]], [[Одеса|Одесі]], [[Донецьк]]у та [[Дніпро (місто)|Дніпру]]. Зокрема, у [[Луганський державний медичний університет|Луганському державному медичному університеті]] на 2010 рік навчалося більше іноземних студентів, аніж у будь-якому іншому [[Заклад вищої освіти|виші]] України<ref>http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010_1/10_02/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100531031933/http://www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp%2F2010_1%2F10_02%2F |date=31 травня 2010}} МОН&nbsp;— В Україні здобувають освіту 44 082 іноземці</ref>. Популярні також [[Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка|університет внутрішніх справ]], [[Луганський національний аграрний університет|Аграрний університет]] і [[Луганська державна академія культури і мистецтв|Луганська державна академія культури та мистецтв]].

== Спорт ==
[[Файл:Стадион Авангард.jpg|міні|Стадіон [[Авангард (стадіон, Луганськ)|«Авангард»]] домашній стадіон футбольного клубу [[Зоря (Луганськ)|«Зоря»]]]]
В Луганську 6 стадіонів (найвідоміший&nbsp;— [[Авангард (стадіон, Луганськ)|«Авангард»]]) і спорткомплексів, 127 спортзалів. Серед футбольної спільноти місто відоме виступами клубу [[Зоря (Луганськ)|«Зоря»]], що брав участь у змаганнях найвищого рівня чемпіонатів України та СРСР, а також у міжнародних турнірах. Крім того, в Луганську знаходяться басейни (найвідоміший&nbsp;— «Юність»), дві льодових ковзанки («Пінгвін» та «Полюс»), у 2012 році відкрито палац спорту місткістю в 2500 людей. 2013 року відкрито льодову арену за програмою «Хокей України». За часів СРСР успіхів досягав баскетбольний клуб [[Спартак (Луганськ)|«Спартак»]].

== Культура ==
{{Див. також|Пам'ятники Луганська}}
[[Файл:Don Cossacks monument Luhansk.JPG|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник [[Донські козаки|донським козакам]] біля зруйнованої комуністами [[Казанська церква (Луганськ)|Казанської церкви]]]]

=== Театри ===
* [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр]] (вул. Оборонна,&nbsp;11).
* [[Луганський академічний обласний театр ляльок]] (вул. 16-та лінія,&nbsp;7-Б).
* [[Луганський академічний обласний російський драматичний театр]] (вул. Коцюбинського,&nbsp;9-А).

=== Музеї ===
* [[Луганський обласний краєзнавчий музей]], колекція якого поповнюється від 1920 року (вул. Шевченка, 2).
* [[Музей історії та культури Луганська]]. Біля входу&nbsp;— експозиція старовинних гармат, зроблених на Луганському ливарному заводі (вул. Карла Маркса, 30).
* [[Луганський обласний художній музей]] (вул. Поштова, 3).
* [[Авіаційно-технічний музей (Луганськ)|Авіаційно-технічний музей]]. Один із трьох таких в Україні. Створений на основі ЛВВАУШ ([[Луганське вище військове авіаційне училище штурманів|Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів]]). У ньому зібрано майже всі моделі бойових літаків Військово-повітряних сил України. Чимала частина привезених експонатів транспортувалася в розібраному стані (частин, розібраних автогеном), після чого їх знову відновлювали на місці. Деякі моделі були доставлені своїм ходом<ref name="inkognita">{{Cite web |url=http://ukrainainkognita.org.ua/Ukr/Region/lugansk1/lugansk1_ukr.htm |title=Луганськ та Луганщина на ukrainainkognita.org.ua |accessdate=24 червня 2009 |archive-date=2 червня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090602031314/http://ukrainainkognita.org.ua/Ukr/Region/lugansk1/lugansk1_ukr.htm}}</ref> (містечко Гостра Могила).
* [[Музей Даля (Луганськ)|Музей]] [[Володимир Даль|Володимира Даля]], біля якого встановлений пам'ятник Далю (вул. Володимира Даля, 12).

=== Інші заклади культури ===
* [[Луганська обласна філармонія|Філармонія]] (вул. Леніна, 23).
* [[Луганський державний цирк]] (вул. Херсонська, 11).
* Кінотеатр «Мир».
* [[Україна (кінотеатр, Луганськ)|Кінотеатр «Україна»]].
* 32 міські бібліотеки.
* 28 будинків культури і клубів.
* 10 музичні і художні школи.

=== Пам'ятки та цікаві місця ===
{{Main|Цікаві місця в Луганську}}
[[Файл:Antroph-amorphous idol 01.jpg|праворуч|міні|250пкс|[[Парк-музей кам'яних баб (Луганськ)|Парк-музей кам'яних баб]] (кампус [[Луганський національний університет|Луганського університету]])]]
* [[Вознесенський собор (Олександрівськ)|Свято-Вознесенський собор]] та панський маєток 1772 року в [[Олександрівськ|Олександрівці]].
* [[Парк-музей кам'яних баб (Луганськ)|Парк-музей кам'яних баб]] в сквері [[Луганський національний університет імені Тараса Шевченка]].
* [[Петропавлівський собор (Луганськ)|Петропавлівська церква]]. Початково дерев'яна, збудована у [[1761]] році. [[1905]] року на тому ж місці зведена кам'яна церква. У [[1920-ті|1920]]—[[1930-ті]] роки у конфіскованому храмі влаштували кінотеатр «Безбожник». Після радянської боротьби з релігією була суттєво зруйнована, та побудована фактично наново. Розташована в [[Кам'янобрідський район|Кам'янобродському районі]]<ref>[http://www.church-site.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1143%3A2010-12-16-11-30-13&Itemid=62 Свято-Петропавловский собор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306004637/http://church-site.kiev.ua/index.php?id=1143:2010-12-16-11-30-13&itemid=62&option=com_content&view=article |date=2016-03-06 }} на сайті [http://www.church-site.kiev.ua/ Монастирі та храми Української Православної Церкви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110829212555/http://church-site.kiev.ua/ |date=29 серпня 2011}}</ref>.
* Житловий будинок (XIX століття), вул. Даля, 7 (нині тут розташована поліклініка «водолікарня»).
* Художня галерея (вул. Шевченка, 4).
* Жіноча гімназія (XVIII століття побудови), вул. Поштова, 5 (нині&nbsp;— середня школа).
* Меморіал «[[Гостра могила (Луганськ)|Гостра могила»]]&nbsp;— місце запеклих боїв [[денікінці]]в з [[Червона армія|Червоною армією]] в період з [[21 квітня]] по [[25 травня]] [[1919]] року. З [[26 лютого]] [[1980]] року&nbsp;— заповідний об'єкт зі статусом «[[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]]».
* [[Будинок Васньова]].
* Сквер пам'яті.

=== Назви вулиць ===
{{Main|Вулиці Луганська}}
Станом на [[2009]] рік Луганськ має специфічні назви вулиць<ref>[http://www.dt.ua/3000/3050/61071/ Самоврядування по-луганськи, або Як місцеві можновладці змінили український правопис&nbsp;— Дзеркало Тижня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100205040438/http://www.dt.ua/3000/3050/61071/ |date=5 лютого 2010 }}.</ref>, що не існують в інших містах України та є протизаконними, оскільки суперечать чинному [[Закон «Про мову в Українській РСР»|закону «Про мову в Українській РСР»]]:
{{text|Стаття 38. Мова топонімів і картографічних видань 
В Українській РСР топоніми (назви населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і тощо) утворюються і подаються українською мовою.}}

Відповідно з рішенням шостої сесії Луганської міськради 24-го скликання від [[24 грудня]] [[2002]] року, офіційні українські назви значної кількості вулиць і провулків, навіть тих, що питомо українського походження, перетворені на назви російською мовою, записані українськими літерами, зокрема:
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
Провулки
* 18-го Партс'єзда,
* 1905 года,
* 1-й Бєлорусскій,
* 1-й Кірпічний,
* 5-й Садовопроєздной,
* Сєвєрозападний,
* Братьєв Сєродєдєнко,
* Кримскій,
* 1-й Товаріщєскій,
* 1-й Пятілєткі,
* Астрономічєскій;
 |valign="top"|
Вулиці
* [[Вулиця Радянська (Луганськ)|Савєтская]],
* 300-лєтія Воссоєдінєнія,
* 40-лєтія Октября,
* 50-лєтія Образованія СССР,
* Лучістая,
* Звьоздная,
* Самольотная,
* 2-я Ізвєстковая,
* Тіхоокєанская,
* Камєнная,
* Опитноє полє,
* Олександра Нєвского,
* Юних Піонєров,
* Маяковского;
 |valign="top"|
* Революції,
* Паріжской Коммуни,
* Квіткі-Основ'янєнко,
* Коцюбінского,
* Гулака-Артємовского,
* Грушевского,
* Кармєлюка,
* О. Кобилянской,
* П. Мірного,
* Остапа Вишні,
* Украінская,
* Шевчєнко Т. Г.,
* Шевчєнко В. В.,
* Лесі Українкі;
 |valign="top"|
[[Файл:Rad street luhansk.jpg|міні|250px|праворуч|Дороговказ «[[Вулиця Радянська (Луганськ)|вулиця Советська»]] (офіційна назва&nbsp;— Совєтская)]]
Квартали
* Дзєржинского,
* 50-лєтія Октября,
* Гєроєв Брєстской крєпості;
тупики:
* 6-й Короткій,
* Бєлая Будка тощо.
 |}
Проте, «перекручені» назви так і не прижилися. Наприклад, вулиця Совєтская в рекламі, на дороговказах, вивісках називається Радянська, Совєтська, Советська. Лише в офіційних документах специфічні назви вживають доволі послідовно. Останнім часом подібні незаконні випадки в Луганській області дедалі частішають, особливо щодо назв населених пунктів, серед них&nbsp;— Сіверодонецьк (нині як «[[Сєвєродонецьк]]») та Ірмине (нині як «[[Ірміно]]»).

== Релігія ==
{{main|Список культових споруд Луганська|Список православних храмів Луганська}}

=== Загальна характеристика ===
[[Файл:Trinity Cathedral in Luhansk.jpg|міні|ліворуч|[[Свято-Троїцький кафедральний собор (Луганськ)|Свято-Троїцький кафедральний собор]] [[Православна церква України|ПЦУ]]]]
Найбільших втрат релігійне життя міста зазнало за [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|радянської доби]], а власне у [[1930-ті]] роки, коли було цілком зруйновано чи щонайменше понівечено геть усі релігійні (не лише православні) споруди міста Луганського. Єдиною залишеною церквою в околиці є [[Вознесенський собор (Олександрівськ)|Свято-Вознесенська церква]], яка збереглась в містечку-сателіті [[Олександрівськ|Олександрівці]], що нині підпорядковане Луганській міській раді.

У [[2010-ті]] роки абсолютну більшість православних парафій міста утримує [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Московський патріархат]].

=== Релігійні заклади ===

==== Православна церква України ====
{{main|Луганська єпархія ПЦУ}}
У Луганську існували і громади українських незалежних церков (УПЦ КП та УГКЦ), що зазнавали постійних нападів з боку СБУ та інших державних структур.<ref>{{Cite web |url=http://www.umoloda.kiev.ua/regions/55/161/0/42239/ |title=Архівована копія |accessdate=2 січня 2013 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303181922/http://www.umoloda.kiev.ua/regions/55/161/0/42239/ }}</ref> За 2011—2013 роки на вул. Короленка 92 зведено [[Свято-Троїцький кафедральний собор (Луганськ)|Свято-Троїцький кафедральний собор]], який було урочисто освячено 20 липня 2013 року Патріархом Київським і Всієї Руси-України [[Патріарх Філарет|Філаретом]].<ref>http://pravoslavja.lg.ua/Novyny/Yeparhialni/Nakupolni-hresty-yak-symvol-nashogo-spasinnya.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Поруч побудовано єпархіальне управління.<ref>http://pravoslavja.lg.ua/Новини/Єпархіальні/Будівництво-кафедрального-собору-триває.html{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (20 November 2011)</ref><ref>http://pravoslavja.lg.ua/Новини/Єпархіальні/Зведення-собору-продовжується.html{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (29 November 2011)</ref>. Окрім нього, на території міста були дві менші церкви УПЦ КП (2009): Храм «Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього» (за адресою вул. Урицького, 80г) та храм Михаїла-Архангела, що знаходиться у [[Мала Вергунка|Малій Вергунці]] на вул.&nbsp;Ленінградській.
[[Файл:Catholic Lugansk.jpg|міні|[[Римсько-католицька церква в Україні|Римо-католицька]] каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії на вул. Мергельній, 102<br/>{{координати|48.561755|39.332213}}]]

==== Українська греко-католицька церква ====
{{main|Громади УГКЦ на Луганщині}}
На межі 1980-х та 1990-х у Луганському (Ворошиловградському) [[Луганське вище військове авіаційне училище штурманів|ВВАУШі]] (вище військове авіаційне училище штурманів) на військовій службі фельдшером перебував майбутній предстоятель [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] [[Святослав (Шевчук)|Святослав Шевчук]].<ref>{{Cite web|url=http://www.unian.ua/news/503628-glava-ugkts-koli-ya-buv-soldatom-u-lugansku-ne-bulo-greko-katolitskoji-tserkvi.html|назва=Межбанк: закрытие торгов - 7,9830/7,9890 грн./долл.|видавець=[[УНІАН]]|дата=6 червня 2011|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120517113743/http://www.unian.ua/news/503628-glava-ugkts-koli-ya-buv-soldatom-u-lugansku-ne-bulo-greko-katolitskoji-tserkvi.html|дата-архіву=17 травня 2012|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}} {{ref-ru}}</ref>

Найактивнішою в наш час (2013 рік) [[Громади УГКЦ на Луганщині|греко-католицькою]] громадою міста є Храм «Царя Христа», парохом якої є о. Михайло Ющишин&nbsp;— знаходиться за адресою вул. Баумана, 35. Подібно до церков [[УПЦ КП]] є осередком для патріотичної громади Луганська.<ref name="religion_christmas">{{Cite web |url=http://risu.org.ua/ru/index/exclusive/reportage/50839/ |title=Архівована копія |accessdate=21 липня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006052735/http://risu.org.ua/ru/index/exclusive/reportage/50839/ }}</ref>

==== Римокатолицька церква ====
{{main|Римокатолицька церква на Луганщині}}
Римо-католики у Наталівському провулку. Більшовики заснували громаду 1902 року. Костел звели 1904 року, закрили його 1929 року. Парафіянами є [[українці]], [[Поляки в Україні|поляки]].

Завдяки популярності Луганська як університетського міста серед іноземців, частину прихожан-католиків становлять також студенти з [[Нігерія|Нігерії]], [[Індія|Індії]] та інших країн. Служби проводяться [[Англійська мова|англійською]], [[Російська мова|російською]] та [[Французька мова|французькою]] мовами.

У Луганську діє Каплиця Різдва Пресвятої Діви Марії

==== Іслам ====
У місті діє [[Луганська соборна мечеть]].

==== Іудаїзм ====
На рубежі XIX—ХХ століть у місті було збудовано три [[Синагога|синагоги]]: Хоральна (головна), Литовська на вул. Банківській і Реміснича на вул. Конюшенній (нині&nbsp;— Луначарського). Усі синагоги зруйновані.

=== Культові споруди Луганська ===
{{Gallery
|title=
|width=200
|height=180
|lines=4
|Файл:Mykol church.jpg|Свято-Миколаївський храм, зруйнований [[СРСР|комуністами]] у [[1930-ті]]
|Файл:Oleksandrivsk church.jpg|[[Свято-Вознесенський собор (Олександрівка)|Свято-Вознесенський собор]] в [[Олександрівськ|Олександрівці]]
||[[Соборна мечеть (Луганськ)|Мечеть]] на вул.&nbsp;Павлівській (Старій об'їзній),&nbsp;28-В, новобуд<br />{{координати|48.549626|39.257112}}
|Файл:Luhanske Armenian church.jpg|[[Вірменська апостольська церква|Вірменська церква]] на вул.&nbsp;Червоноармійській, новобуд<br/>{{координати|48|34|42.43|N|39|19|29.78|E}}
|File: Храм Богородиці Уміління.jpg|Храм ікони Божої Матері «Умиління» УПЦ МП у центрі міста
|File: Luhansk Synagogue.jpg|Колишня [[синагога]]
}}

== Засоби масової інформації ==

=== Телебачення ===
[[Файл:Luhansk TV-tower.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Луганська телевежа]]]]
Медійний простір Луганська представлений місцевими телеканалами («Ірта», «ЛОТ», «ЛКТ»), радіостанціями та газетами. Станом на 2013 рік у місті працювала [[Луганська обласна державна телерадіокомпанія]].

=== FM-радіостанції ===
Через окупацію міста мовлення всеукраїнських и регіональних радіостанцій припинено.
{| class="standard sortable" style="text-align:center"
!№п/п
!Частота, МГц
!Назва
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|1
|90.8
|[[Перець FM]]
|1
|вул. Херсонська 7-А
|
|-
|2
|91.3
|[[Lux FM|Люкс FM]]
|0.5
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|3
|100.4
|[[Radio ROKS]]
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|4
|101.1
|[[Радіо П'ятниця]]
|1
|вул. Демьохіна 25
|ЛФКРРТ
|-
|5
|102.3
|[[NRJ Україна|NRJ]]
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|6
|102.9
|[[Радіо Байрактар]] (план)
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|7
|103.6
|[[Українське радіо]] [[Українське Радіо|Українське радіо. Пульс]]
|1
|вул. Демьохіна 25
|[[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|8
|104.0
|[[Хіт FM]]
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|9
|104.8
|Європа Плюс Луганськ
|0.5
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр ЛФКРРТ
|-
|10
|105.5
|[[Radio Shanson]]
|1
|вул. Демьохіна 25
|[[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|11
|106.1
|[[Наше радіо]]
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|12
|106.5
|[[Країна ФМ]]
|1
|вул. Херсонська 7-А
|-
|13
|106.9
|[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]
|1
|вул. Демьохіна 25
|[[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|-
|14
|107.3
|[[NV|Радіо НВ]] (план)
|1
|вул. 21-го МЮДа 205
|СХ Радіоцентр [[Луганська телевежа|ЛФКРРТ]]
|}

=== Преса ===
У Луганську друкувалося понад 25 газет і журналів. На звання найдавнішої з нинішніх місцевих газет претендує «[[Луганская правда]]» (або «Ворошиловградська правда», відповідно до назви міста на той час), що видається з [[1917]] року і прнині. Газета розповсюджується [[Російська мова|російською]] мовою, єдиним періодом, коли вона виходила [[Українська мова|українською]], була доба [[Українізація 1920—1930-х років|радянської українізації]].

Як державні (обласні та міські), так і приватні газети, видаються [[Російська мова|російською мовою]], лише іноді з україномовними статтями.

== Міська символіка ==
[[Файл:Stamp of Ukraine s87.jpg|right|міні|Марка Укрпошти із серії «Герби міст України»&nbsp;— «Луганськ» (1995 рік)]]
{{main|Прапор Луганська|Герб Луганська}}
Символами міста є прапор та герб. Герб Луганська спочатку з'явився як герб чавуноливарного заводу. 22 квітня 1903 повітове місто Луганськ, центр Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії отримав власний герб. У [[1992]] (за іншими даними 1991) році знову був затверджений герб періоду Російської імперії. У золотому [[геральдичний щит|щиті]] чорна із золотими швами домна з червленим [[полум'я]]м, супроводжувана праворуч і ліворуч двома чорними молотками. У вільній частині щита [[герб Катеринославської губернії]]. Щит увінчаний срібною баштовою [[Геральдична корона|короною]] з трьома зубцями. За щитом покладені хрестоподібно сталевого кольору кирки, з'єднані [[Олександрівська стрічка|Олександрівською стрічкою]].

Прапор міста Луганська з'явився [[1995]] року, коли було утверджено герб міста.

2006 року планувалося також затвердження гімну Луганська, та через те, що текст був написаний [[Українська мова|українською мовою]], а не [[Російська мова|російською]], бо розроблявся ще за [[Бурлаченко Євген Дмитрович|минулого міського голови]], було ухвалено рішення про ухвалення відкласти<ref>{{Cite web |url=http://news.lugansk.info/2006/lugansk/09/6943.shtml |title=Луганские депутаты приняли Устав города и утвердили флаг. Гимн не поняли|accessdate=12 липня 2008|archive-date=7 жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081007172713/http://news.lugansk.info/2006/lugansk/09/6943.shtml}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ua.for-ua.com/ukraine/2006/09/05/152654.html |title=Архівована копія |accessdate=9 травня 2012 |archive-date=13 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120713113525/http://ua.for-ua.com/ukraine/2006/09/05/152654.html}}</ref>

У вихідні дні, в середині вересня, святкується [[день міста]]. За часів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] Луганськ отримав дві високі нагороди: [[Орден Жовтневої Революції]] та [[Орден Червоного Прапора]].

== Міжнародна співпраця ==
[[Файл:Vueste1.jpg|міні|праворуч|250пкс|Панорама [[Франція|французького]] [[Сент-Етьєн]]а&nbsp;— міста-побратима Луганська]]

До 2014 року Луганськ мав економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На 2014 рік містами-побратимами Луганська були<ref name="lg">{{cite web|url=http://www.gorod.lugansk.ua/pages/gorod.html |title=Город Луганск :: Луганский городской совет |archive-url=https://web.archive.org/web/20111210025458/http://gorod.lugansk.ua/pages/gorod.html |archive-date=10 грудня 2011 |lang=ru}}</ref>:
* {{Прапорець20|CHN}} [[Дацін]], [[Китайська Народна Республіка|КНР]]
* {{Прапорець20|GBR}} [[Кардіфф]], [[Уельс]], [[Велика Британія]]
* {{Прапорець20|BUL}} [[Перник]], [[Болгарія]]
* {{Прапорець20|FRA}} [[Сент-Етьєн]], [[Франція]]
* {{Прапорець20|HUN}} [[Секешфегервар]], [[Угорщина]]

Міста-партнери:

* {{Прапорець20|SWE}} [[Вансбру]], [[Швеція]]
* {{Прапорець20|POL}} [[Люблін]], [[Польща]]
* {{Прапорець20|RUS}} [[Ростов-на-Дону]], [[Росія]]

У минулому в Луганську діяли консульства: [[Грузія|Грузії]], [[Угорщина|Угорщини]] та [[Болгарія|Болгарії]].

== Відомі особи ==
{{see also|Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)|:Категорія:Уродженці Луганська}}
[[Файл:PGRS 1 040 Kovalevsky - full.jpg|міні|зверхуправоруч| [[Ковалевський Євграф Петрович|Євграф Ковалевський]] впровадив термін «[[Донецький басейн]]»]]
[[Файл:Mykola Holodilin.jpg|міні|зверхуправоруч|Бюст Миколи Холодиліна, першого міського голови Луганська (на вулиці Пушкіна)]]

=== Народилися ===
* [[Абакуменко Олексій Якович|Абакуменко Олексій]]&nbsp;— військовий льотчик.
* [[Агопов Володимир]]&nbsp;— фінський композитор.
* [[Бубка Сергій Назарович|Бубка Сергій]]&nbsp;— легкоатлет.
* [[Даль Володимир Іванович|Даль Володимир]]&nbsp;— український та російський письменник і лексикограф.
* [[Єненко Юрій Олексійович|Єненко Юрій]]&nbsp;— [[лікар]], [[письменник]] і [[культурний діяч]]. Заснував альманах «[[Бахмутський шлях (альманах)|Бахмутський шлях»]], відновив [[Народний меморіально-літературний музей Бориса Грінченка]], вів радіопередачі «[[Літературна карта Донбасу]]», доклав зусиль на створення міського [[українсько-канадський центр «Відродження»|Українсько-канадського центру «Відродження»]].
* [[Завацька Наталія Євгенівна]]&nbsp;— доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/7312019-29877 |title=Указ президента України № 731/2019 |accessdate=8 листопада 2019 |archive-date=6 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191006095125/https://www.president.gov.ua/documents/7312019-29877}}</ref>.
* [[Іванов Петро Федорович|Іванов Петро]]&nbsp;— український [[поет]], [[перекладач]].
* [[Жадан Іван Данилович|Жадан Іван]]&nbsp;— український і російський оперний співак, тенор.
* [[Карабай Яків Аристовулович]]&nbsp;&nbsp;— головний військовий лікар [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] ([[1918]]), заступник голови [[Українська Медично-Харитативна Служба|Української Санітарно-Хартитативної Служби]].
* [[Косач Юрій Андрійович|Косач Юрій]]&nbsp;— український [[кінознавець]].
* [[Мальцев Валентин Олександрович]] (1927—2004)&nbsp;— диригент, педагог, композитор, майстер хорового мистецтва, художній керівник хору Укртелерадіо, заслужений артист України.
* [[Нетруненко Артем Віталійович]] (псевдо «Умар Валькірія»)&nbsp;— герой [[Антитерористична операція|АТО]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Мав історичну освіту, закінчив [[Луганський педагогічний університет]]. Загинув у боях під Луганськом.
* [[Першин Володимир Леонідович]]&nbsp;— український [[державний діяч]], перший заступник голови [[Рахункова палата України|Рахункової палати України]].
* [[Рибальченко Михайло Андрійович|Рибальченко Микола]]&nbsp;— український маляр, заслужений діяч мистецтв України.
* [[Ситник Костянтин Меркурійович|Ситник Костянтин]]&nbsp;— український науковець, ботанік, академік НАН України.
* [[Костянтин Скритуцький|Скритуцький Костянтин]]&nbsp;— дизайнер та скульптор. Автор ''[[Пейзажна алея|Пейзажної алеї]]'' та скульптури ''Їжачка в тумані'' ([[Київ]]).
* [[Чекменьов Олександр]]&nbsp;— фотомайстер, фотокореспондент.
* [[Темник Юрій Олександрович|Темник Юрій]]&nbsp;— краєзнавець Луганщини.
* [[Юлдашєв Темур Дамірович|Юлдашєв Темур]]&nbsp;&nbsp;— український військовик, спортсмен, [[майстер спорту міжнародного класу]] з [[Паверліфтинг]]у. Командир спецбатальйону патрульної служби міліції «Темур». Загинув від кулі снайпера в бою за висоту [[Савур-Могила]].
* [[Салімон Алла Петрівна|Алла Петрівна Салімон]] (6.09.1949)&nbsp;— директор Градизької гімназії імені Героя України О. Білаша що в [[Полтавська область|Полтавській області]], учитель вищої кваліфікаційної категорії, [[Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»|Відмінник освіти України]], [[Заслужений працівник освіти України]], Кавалер [[Орден княгині Ольги|ордена княгині Ольги]] ІІІ ступеня.

=== Пов'язані з містом ===
* [[Брумель Валерій Миколайович]]&nbsp;— легкоатлет.
* [[Голобородько Василь Іванович]]&nbsp;— письменник. Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]].
* [[Голубович Михайло Васильович]]&nbsp;— театральний та кіно-актор.
* [[Жадан Сергій Вікторович]]&nbsp;— український письменник, автор роману «[[Ворошиловград (роман)|Ворошиловград»]].
* [[Каракіс Йосип Юлійович]]&nbsp;— архітектор "[[Україна (готель, Луганськ)|готелю «Україна»]].
* [[Ковалевський Євграф Петрович|Ковалевський Євграф]]&nbsp;— [[Росія|російський]] і [[Україна|український]] вчений, [[державний діяч]] Російської імперії. [[Гірничий інженер]], директор Гірничого корпусу. Зі старшинського роду запорозьких козаків Ковалевських. Працював на Луганському ливарному заводі.
* [[Малашко Микола Васильович]]&nbsp;— очолював Повітову Луганську Раду за доби [[Українська революція|Української революції]].
* [[Овчаренко Ілля Пантелійович]]&nbsp;— [[Скульптура|скульптор]]. Автор пам'ятників: [[Володимир Сосюра|Володимиру Сосюрі]] ([[Лисичанськ]]е, 1966), «Україна&nbsp;— визволителям» ([[Мілове]], 1972), [[Пам'ятник Володимиру Далю (Луганськ)|Володимиру Далю]] (Луганське, 1976).
* [[Половинко Григорій Григорович]]&nbsp;— історик, письменник, лідер сучасного місцевого українського козацтва.
* [[Стахів Євген Павлович]]&nbsp;— провідник [[Організація українських націоналістів|націоналістичного підпілля]] у місті під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
* [[Чумак Іван Михайлович]]&nbsp;— скульптор. Автор багатьох пам'ятників у місті, зокрема центрального пам'ятника Луганська&nbsp;— Тарасу Шевченку.
* [[Шевченко Володимир Васильович (політик)|Шевченко Володимир Васильович]]&nbsp;— перший секретар Луганського (Ворошиловградського) обласного комітету [[Комуністична партія України (1918—1991)|Комуністичної партії України]] з 1961 по 1973 рік.
* [[Святослав (Шевчук)|Шевчук Святослав]]&nbsp;— предстоятель [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]]. Служив фельдшером два роки в окремому батальйоні аеродромного обслуговування Луганського (Ворошиловградського) [[Луганське вище військове авіаційне училище штурманів|ВВАУШу]]<ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2012/05/16/348662 |title=Архівована копія |accessdate=29 липня 2012 |archive-date=19 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150419213129/http://zik.ua/ua/news/2012/05/16/348662}}</ref><ref>http://top.lg.ua/news/?id=27759{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot}}</ref>.
* [[Шеремет Олександр Степанович]]&nbsp;— архітектор. Головний архітектор Луганська з [[1937]] по [[1969]] рік, автор і співавтор понад 40 будівель і споруд Луганська та міського [[Парк культури і відпочинку імені Горького (Луганськ)|парку культури та відпочинку імені Горького]] ([[1936]]).
* [[Шматько Микола Гаврилович]]&nbsp;&nbsp;— український [[скульптор]], [[художник]].
* [[Іванов Сергій Володимирович (журналіст)|Іванов Сергій]]&nbsp;— український журналіст, блогер, письменник.

== Див. також ==
* [[Луганське (смт)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* Луганське, обл. м. // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 1382.
* [[Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)]]
* Інтернет-портал [https://web.archive.org/web/20150222213848/http://www.donbaslit.skif.net/ «Література рідного краю» (Донбасу)]. Творчість українських письменників Донбасу.
* [http://www.linc.com.ua/documents/storage/CP_Luhansk_U.pdf Луганськ. Профіль громади. Підготовлено Експертним комітетом з стратегічного планування за допомоги Проєкту «Економічний розвиток міст».&nbsp;— 2006]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* ''Самков П. С.'' История Луганского паровозостроительного завода (1896—1905 гг.). Автореф. дис. … канд. истор. наук. Ворошиловград, 1952: ІМіС УРСР. Луганська область. К., 1968;
* Луганск: Исторический очерк.&nbsp;— Донецк, 1969.&nbsp;— 138 с. {{ref-ru}}
* {{книга
 |автор             = Алексеева Лия Ивановна
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = '''Ворошиловград'''. Путеводитель
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Донецк
 |видавництво       = «Донбас»
 |рік               = 1986
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 96
 |серія             = 
 |тираж             = 50 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}};
* ''П. Лавров.'' Історія південно-східної України.&nbsp;— Львів&nbsp;: Слово, 1992.&nbsp;— 152 с.&nbsp;— ISBN 5-8326-0011-8.
* Луганские локомотивы: люди, годы, факты: Хроника 100-летней жизни луганских локомотивостроителей. Луганск, 1996;
* ''[[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]].'' [https://web.archive.org/web/20170214232451/http://shron.chtyvo.org.ua/Vasyl_Pirko/Zaselennia_i_hospodarske_osvoiennia_Stepovoi_Ukrainy_v_XVI-XVIII_st.pdf Заселення Степової України в XVI—XVIII&nbsp;ст.] // Донецьк: Укр. центр, 1998.&nbsp;— 124 с.
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Нікольський''. Підпілля ОУН(б) у Донбасі.&nbsp;— Київ: Інститут історії НАНУ, 2001.&nbsp;— 178 с. [http://ukrknyga.at.ua/load/nikolskij_v_m_pidpillja_oun_b_u_donbasi/16-1-0-1311 (резюме, djvu)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714194031/http://ukrknyga.at.ua/load/nikolskij_v_m_pidpillja_oun_b_u_donbasi/16-1-0-1311 |date=14 липня 2014 }}
* ''Г. Куромія''. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-ті рр.&nbsp;— Київ: Основи, 2002.&nbsp;— 510 с. [http://ukrknyga.at.ua/load/kuromija_g_svoboda_i_teror_u_donbasi_ukrajinsko_rosijske_prikordonnja_1870_1990_ti_rr/33-1-0-1319 (резюме, djvu)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714150234/http://ukrknyga.at.ua/load/kuromija_g_svoboda_i_teror_u_donbasi_ukrajinsko_rosijske_prikordonnja_1870_1990_ti_rr/33-1-0-1319 |date=14 липня 2014 }}
* История Луганского края: Учеб. пособие / А.&nbsp;С.&nbsp;Ефремов, В.&nbsp;С.&nbsp;Курило, И.Бровченко и др.&nbsp;— Луганск&nbsp;: Альма-матер, 2003.&nbsp;— 432 с.
* ''[[Подов Володимир Іванович|В. Подов]], [[Курило Віталій Семенович|Курило В. С.]].'' История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в XIX&nbsp;в.&nbsp;— Луганск: Альма-матер, 2004.&nbsp;— 384 с.
* ''М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров.''&nbsp;Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959&nbsp;рр.): монографія / М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка.&nbsp;— Донецьк, 2008.&nbsp;— 192 c.
* [[Подов Володимир Іванович|Подов В. І.]], [[Курило Віталій Семенович|Курило В. С.]] Історія Донбасу.&nbsp;— Луганськ&nbsp;: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка», 2009.&nbsp;— 300 с.
* ''М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров.'' Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М.&nbsp;А.&nbsp;Алфьоров&nbsp;— Донецьк&nbsp;: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012.&nbsp;— 552 с.

=== Документи ===
* {{SM}} [[:s:Постанова Президії Ворошиловградської МР від 11.11.1935 «Про перейменування м. Луганська на місто Ворошиловград»|Постанова Президії Ворошиловградської міської ради від 11.11.1935 «Про перейменування м. Луганська на місто Ворошиловград»]]
* {{SM}} [[:s:Указ Президії ВР УРСР від 5.3.1958 «Про перейменування Ворошиловградської області і міста Ворошиловград»|Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.3.1958 «Про перейменування Ворошиловградської області і міста Ворошиловград»]]
* {{SM}} [[:s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.1.1970 №2487-VII «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»|Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.1.1970 «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»]]
* {{SM}} [[:s:Указ Президії ВР СРСР від 18.12.1971 «Про нагородження міста Ворошиловграда орденом Жовтневої Революції»|Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18.12.1971 «Про нагородження міста Ворошиловграда орденом Жовтневої Революції»]]
* {{SM}} [[:s:Указ Президії ВР Української РСР від 4.5.1990 «Про перейменування міста Ворошиловграда та Ворошиловградської області»|Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.5.1990 «Про перейменування міста Ворошиловграда та Ворошиловградської області»]]

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Вікісховище       = Luhansk
|Вікіновини        = Категорія:Луганськ
|Вікімандри        = Луганськ
|Вікіцитати         = Луганськ
}}
* {{ref-ru}} [http://www.gorod.lugansk.ua/ Сторінка міської ради.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090420150435/http://gorod.lugansk.ua/ |date=20 квітня 2009 }}
* [http://mistaua.com/Україна/Луганська_область/Станично-Луганський_район/Луганськ Інтернет-сторінка Луганська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110814062329/http://mistaua.com/Україна/Луганська_область/Станично-Луганський_район/Луганськ |date=14 серпня 2011 }}

{{Authority control}}

{{Розташування2|nw=[[Слов'яносербський район]]|n=[[Станично-Луганський район]]|ne=[[Станично-Луганський район]]
|w=[[Слов'яносербський район]]|e=[[Станично-Луганський район]]
|sw=[[Лутугинський район]]|s=[[Лутугинський район]]|se=[[Сорокинський район (Луганська область)|Сорокинський район]]}}

{{Портали|Луганщина|Україна|Географія}}

{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Обласні центри України}}
{{Луганська міська громада}}
{{Луганськ}}
{{Музеї і театри Луганська|state=uncollapsed}}
{{Луганська область}}
{{Визначні місця Луганська}}
{{Міста Луганської області}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Історичні місця Луганської області}}
{{Сучасні поселення у складі Кальміуської паланки}}
{{Міста трудової доблесті}}
}}

[[Категорія:Луганськ| ]]
[[Категорія:Міста Луганського району]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:1795 у Луганську]]
[[Категорія:Районні центри Луганської області]]