Мамаєв Іван Гнатович
Мамаєв Іван Гнатович | |
---|---|
Народився | 4 вересня 1923 Серяки Арбажського району Кіровської області |
Помер | 1 квітня 1997 (73 роки) |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Галузь | садівництво |
Alma mater | Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (1956) і Кримський агротехнологічний університетd (1962) |
Заклад | Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка |
Нагороди | |
Іва́н Гна́тович Мама́єв (4 вересня 1923, Серяки Арбажський район Кіровська область — 1 квітня 1997) — радянський і український садівник, директор дослідного господарства «Мелітопольське», Герой Соціалістичної Праці (1990), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).
У 1936 Іван Мамаєв почав навчання в Яранском сільськогосподарському технікумі. У 1942 році він пішов на фронт добровольцем з четвертого курсу технікуму. У роки війни він навчався у військовому артилерійському училищі, брав участь в обороні Москви і визволенні України. 29 травня 1946 Іван Мамаєв був визнаний інвалідом 2 групи і знятий з військового обліку.
15 лютого 1947 він поступив на роботу в дослідне господарство «Мелітопольське» на посаду техніка. Пізніше І. І. Мамаєв став головним агрономом, а з 1972 по лютий 1997 року працював директором дослідного господарства «Мелітопольське». У 1950 році без відриву від виробництва закінчив Мелітопольський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства, в 1956 році — Мелітопольський державний педагогічний інститут, а в 1962 році — Кримський сільськогосподарський інститут. У 1970 році захистив дисертацію і здобув ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Опублікував у наукових журналах понад 20 наукових робіт. Обирався депутатом Мелітопольського районної ради.
У 1992 році за роботу «Селекція і впровадження сортів черешні у виробництво» І. І. Мамаєву і М. Ф. Оратівський була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.[1]
15 лютого 1997, в день 50-річчя своєї трудової діяльності, Іван Гнатович Мамаєв пішов на пенсію, а через кілька місяців помер на 74-му році життя.
- Орден "Знак Пошани" (1966)
- Медаль «За трудову доблесть» (1970)
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1970)
- Орден Жовтневої Революції (1971)
- Заслужений працівник сільського господарства Української РСР (1983)
- Герой Соціалістичної Праці (7 червня 1990 року)
- Орден Леніна (1990)
- Державна премія України в галузі науки і техніки (1992)
- Почесний громадянин Мелітополя (23 березня 1995) Експозиція «Почесні громадяни Мелітополя» в Мелітопольському краєзнавчому музеї, Мелітополь, вул. К. Маркса, 18. Перевірено 19 квітня 2013
На будівлі Мелітопольської дослідної станції садівництва встановлено меморіальну дошку в пам'ять про І. І. Мамаєва.
- ↑ Державних премій України в галузі науки і техніки. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- Герої країни
- Мамаев Іван Гнатович. Хто є хто на Мелітопольщині. Процитовано 12 серпня 2013.
{{cite web}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|робота=
,|LANG=
та|Дата=
(довідка)[недоступне посилання з квітня 2019] - Омельченко І. К., Гринник І. В. Садівнича наука України: минуле, сьогодення, перспективи. — Київ : Преса України, Інститут садівництва НААН України, 2012. — С. 420.
- Народились 4 вересня
- Народились 1923
- Померли 1 квітня
- Померли 1997
- Випускники Мелітопольського педагогічного університету
- Герої Соціалістичної Праці
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені працівники сільського господарства України
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Уродженці Кіровської області
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Персоналії:Мелітополь