Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренко ІС НААН (укр. Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН; колишні назви: Мелітопольський опорний пункт Мліївської дослідної станції садівництва, Інститут зрошуваного садівництва імені М. Ф . Сидоренко НААН) — наукова установа в складі Інституту садівництва НААН, яке спеціалізується на селекції та технологіях вирощування плодових культур в умовах Південного Степу ​​України.

Історія[ред. | ред. код]

Парк зрощувального садівництва

Організація садівництва на Мелітопольщині пов'язане з ім'ям підприємця-садівника А. Л. Філібера, який в 1836 році посадив у своєму маєтку в селі Атманай (нині Якимівський район) кілька сотень дерев найбільш відомих американських сортів, а також з іменем земського лікаря А. В. Корвацького, який пізніше, наприкінці XIX — початку XX століття, займався акліматизацією в Мелітополі сортів яблуні, груші, абрикоса, персика, сливи, черешні та вишні іноземного походження[1].

Памятник Мичурину.jpg

У 1928 році був створений Мелітопольський опорний пункт Мліївської дослідної станції садівництва. У 1930 році опорний пункт перетворений до Мелітопольської зональну науково-дослідну станцію плодоягідного виробництва (пізніше — дослідна станція садівництва). З 1933 року селекціонером М. Т. Оратівський розпочата робота по виведенню сортів черешні. За період до 1965 року створено 12 сортів, у тому числі Скороспілка, Валерій Чкалов, Присадибна, Мелітопольська рання, Рубінова рання, Дніпровка. З тих пір селекція черешні є одним з основних напрямків наукової діяльності дослідної станції, а Мелітополь називає себе «Черешневою столицею України»[2][3]. Після війни робота М. Т. Оратівського по селекції черешні продовжена доктором сільськогосподарських наук М. І. Туровцевим[4].

М. Ф. Сидоренко, який очолював дослідну станцію протягом 42 років, спеціалізувався на селекції персика[5]. Він є автором і співавтором 30 нових сортів, в тому числі Золотистий, Мелітопольський ясний, Мрія. З 1947 року на базі садстанціі почала функціонувати однорічна школа садівників, яку закінчили понад 5000 учнів. Директором школи майже 30 років також був М. Ф. Сидоренко[6].

У 1972 році Мелітопольська дослідна станція садівництва перетворена в Український науково-дослідний інститут зрошуваного садівництва[4]. У радянські роки сорти селекції інституту неодноразово представлялися на міжнародних виставках в Ерфурті (Німеччина)[7]. Золотими медалями нагороджені сорти черешні Присадибна і Червнева рання (1961), сорти персика Серпневий (1974) і Новина Степу (1977).

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Один з корпусів станції

Дослідна станція розташована на розі проспекту Богдана Хмельницького і вулиці Вакуленчука. Головний корпус — триповерховий, поруч знаходиться кілька одноповерхових корпусів. Навколо станції розбито великий сквер. На захід від станції знаходяться сади. Територія по вулиці Вакуленчука, раніше також належала станції, в даний час забудована приватними будинками. На території станції працює музей, окремий зал якого присвячений М. Ф. Сидоренко[5].

Основною базою для проведення науково-дослідних робіт, апробації отриманих результатів та подальшого їх експериментального освоєння є дослідне господарство «Мелітопольське»[8], де щорічно проводиться 3,5-4 тис. тонн плодів (у тому числі близько 1,0 тис. тонн черешні) і вирощується 180—200 тис. саджанців зерняткових і кісточкових культур, у тому числі нових сортів селекції дослідної станції.

Пам'ятники на території станції[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник І. В. Мічуріна встановлений у дворі станції в 1949 році. Пам'ятник являє собою 3-метрову скульптуру роботи Н. Соболя[9] (Із Запорізьких художньо-виробничих майстернях), виготовлену із залізобетону і окуту міддю[10].
  • Пам'ятник співробітникам інституту, загиблим в роки Другої світової війни.
  • Меморіальна дошка на честь М. Ф. Сидоренко, встановлена ​​в 1993 році[11].
  • Меморіальна дошка на честь І. І. Мамаєва, встановлена ​​в 2003 році.

Наукова та господарська діяльність[ред. | ред. код]

Основними напрямками діяльності дослідної станції є селекція, інтродукція і сортовивчення; вдосконалення технологій вирощування високоякісного посадкового матеріалу плодових культур і технологій виробництва плодів, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов регіону; агрохімічні дослідження в садових агроценозах; Розробка та впровадження екологічно безпечних систем удобрення та захисту садів від шкідників і хвороб; вдосконалення технологій поливу; обґрунтування економічних процесів, визначення перспективних напрямів конкурентоспроможного розвитку галузі на інноваційній основі. За період існування станції було виведено більше 250 і районировано 93 сорти плодових культур.

Крім наукової діяльності, дослідна станція займається розповсюдженням власних наукових розробок, в тому числі нових сортів плодових культур, на основі укладання ліцензійних та інших договорів, надає консалтингові послуги з питань освоєння сортів і передових технологій садівництва і розсадництва, а також здійснює виробництво плодів і вирощування посадкового і живцевого матеріалу плодових культур[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рульєв В. А . (ред.). Відродження запорізького садівництва = Відродження запорізького садівництва. — Запоріжжі : Дике поле, 2001. — P. 7-10.
  2. Аромат черешні // Мелітопольські відомості. — 14 червня 2012.
  3. Торгова марка «Мелітопольська черешня» до Дня міста оголошує конкурс на найкращий проект скульптурної композиції «Пам'ятник черешні». ТРК «МТВ-плюс». 2012-03-28. Процитовано 2013-08-04. 
  4. а б Михайлов, Б. Д. Мелітополь - медове місто. Путівник-довідник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1990. — С. 75-80. — 5000 прим.
  5. а б -sadov Батько садів. ТРК «МТВ-плюс». 2012-07-11. Процитовано 2013-08-04. 
  6. Сидоренко Михайло Федорович. Хто є хто на Мелітопольщині. Процитовано 2013-08-04. 
  7. Михайлов, Б. Д. Мелітополь: природа, археологія, історія.
  8. Государственное підприємство «Дослідне господарство Мелітопольське». Сайт Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка. Процитовано 2013-07-26. 
  9. Мелітополь. Набір открыток. ВМелитополе. 1987. Процитовано 2013-07-31. 
  10. Зайченко Л. А. Довідка про пам'ятники історії та культури в м Мелітополі. — 1998. — С. 7. (Матеріали [ [Бібліотеки Мелітополя # Центральна міська бібліотека ім. М. Ю. Лермонтова|Мелітопольської центральної міської бібліотеки ім. М. Ю. Лермонтова]].)
  11. Сидоренко М. М. Сад душі не відпускає = Сад душі НЕ відпускає. — Запоріжжі : ЗДУ, 2002. — С. 34.
  12. Селекция. Сайт Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка. Процитовано 2013-07-26.