Манжетне ущільнення
A: Вал
B: Корпусна деталь
C: Середовище з вищим тиском
D: Середовище з нижчим тиском
1: Металеве армування манжети
2: Защільнювальна поверхня
3: Браслетна пружина
4: Пилоочисник (не обов'язково)
Манже́тне ущі́льнення (манжетний защільнювач[1]) — рухомий защільнювач контактного типу, основним елементом (защільником[1]) якого є еластомерна манжета, котра встановлена у корпусі (або на валу), защільнювальна поверхня якої притиснута тиском середовища, що защільнюється, або пружними силами матеріалу манжети чи браслетною пружиною до гладкої циліндричної (або плоскої) поверхні вала (або корпуса).
Класифікація манжетних защільнювачів[ред. | ред. код]
За використанням манжетні защільнювачі поділяються на:
- защільнювачі обертових з'єднань (обертових валів);
- защільнювачі з'єднань поступального руху (поршя і штока гідроциліндра).
Защільнювачі валів[ред. | ред. код]
Манжетні защільники за ГОСТ 8752-79[2] та ГОСТ 6678-72[3] з натискною пружиною при перепадах тиску 0,05…0,15 МПа є найпоширенішим методом герметизування валів через простоту конструкції, малі вартість та габарити, високі показники герметичності та стійкість до агресивних середовищ.
Можливості манжетних защільнювачів обмежуються характеристиками матеріалу манжети. У першу чергу мають значення: прискорене старіння при високій температурі, втрата еластичності при низькій температурі та окрихчення при великих швидкостях ковзання у зоні контакту. Звідси витікають високі вимоги до точності та шорсткості защільнювальної поверхні вала, а також, темепературного діапазону роботи защільника.
Манжетні защільнювачі валів добре себе зарекомендували за наступних умов експлуатації:
- тиск (перепад тисків) p = 0,05…0,15 МПа;
- контактні навантаження у зоні притискання защільника (див. рис.) до вала pк < 1 МПа;
- швидкість ковзання V < 15…20 м/с;
- температурний діапазон роботи t = −50°C…+150 °C;
- герметичність (питомі витоки на одиницю довжини контакту за одиницю часу) Q < 1,0 мм³/(м·с);
- ресурс роботи 1000…5000 год.
Защільнювачі поршня і штока[ред. | ред. код]
У гідроприводах[ред. | ред. код]
Умови роботи манжетних защільників гідроциліндрів наступні:
- тиск (перепад тисків) p < 50 МПа, а для деяких конструкцій до 100 МПа;
- швидкість ковзання V < 0,5 м/с;
- температурний діапазон роботи t = −60°C…+200 °C.
Для защільнення використовують манжети наступних видів:
У пневмоприводах[ред. | ред. код]
Умови роботи манжетних защільників у пнемоциліндрах:
- тиск (перепад тисків) p < 0,005…1 МПа
- швидкість ковзання при зворотно-поступальному русі до 1 м/с
- температура експлуатації t = — 65 °C до +150 °C .
У пневмоприводах використовують манжети за ГОСТ 6678-72[7]
Очисники бруду (пилоочисники)[ред. | ред. код]
Брудознімачі для штоків і пневмоциліндрів за ГОСТ 24811-81[8] призначені для захисту контактних поверхонь защільнювача від бруду і пилу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
- ↑ ГОСТ 8752-79 Манжеты резиновые армированные для валов. Технические условия
- ↑ ГОСТ 6678-72 Манжеты резиновые уплотнительные для пневматических устройств. Технические условия.
- ↑ ГОСТ 6969-54 Манжеты уплотнительные резиновые для гидравлических устройств (Манжеты воротниковые)
- ↑ ГОСТ 14896-84 Манжеты уплотнительные резиновые для гидравлических устройств
- ↑ ГОСТ 22704-77 Уплотнения шевронные резинотканевые для гидравлических устройств
- ↑ ГОСТ 6678-72 Манжеты уплотнительные резиновые для пневматических устройств.
- ↑ ГОСТ 24811-81 Грязесъемники резиновые для штоков.
Джерела[ред. | ред. код]
- Уплотнения и уплотнительная техника: Справочник / Л. А. Кондаков, А. И. Голубев, В. Б. Овандер и др.; Под общ. ред. А. И. Голубева, Л. А. Кондакова.-М.: Машиностроение, 1986.-464 с.
- Макаров Г. В. Уплотнительные устройства. Изд. 2-е, переработ, и доп. Л.: «Машиностроение» (Ленинградское отделение), 1973. 232 с.