Маріанне Зіммель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріанне Зіммель
нім. Marianne Simmel
Народилася3 січня 1923(1923-01-03)
Єна, Тюрингія[d], Німецький Райх
Померла24 березня 2010(2010-03-24) (87 років)
Норт-Істем, Барнстейбл, Массачусетс, США
Країна Німеччина
Діяльністьвикладачка університету, психологиня
Alma materГарвардський університет і Коледж Сміт
Знання мовнімецька
ЗакладБрандейський університет і Іллінойський університет в Чикагоd
ЧленствоАмериканська психологічна асоціація

Маріанне Леоноре Зіммель (англ. Marianne Leonore Simmel, 3 січня 1923 р. — 24 березня 2010 р.) — німецько-американська психологиня з особливим інтересом до когнітивної нейропсихології.

Внучка відомого соціолога і філософа Георга Зіммеля, вона народилася в асимільованій єврейській родині в Єні, Тюрингія, Німеччина, батько — лікар Ганс Ейген Зіммель, професор, і мати — Ельзе Роуз, педіатр. У неї були молодші брати та сестри Єва Барбара, Арнольд Георг та Герхард Фрідріх[1].

У березні 1940 р. її родина імігрувала до США разом як біженці без громадянства і подала заяву про отримання громадянства пізніше того ж року[2]. Сім'я спочатку була розділена в Нью-Йорку; батьки жили окремо від дітей, які жили в будинках різних друзів.

У віці 17 років, маючи лише вісім класів освіти, Маріанна жила в Квінсі, працюючи економкою в іншої єврейської родини[3]. За дев'ять років потому вона отримала ступінь доктора філософії у Гарвардському університеті, а згодом працювала на факультеті медичного коледжу в університеті Іллінойсу в Чикаго та в університеті Брандейс[4].

З Фріцем Хайдером Зіммель була співавтором «Експериментального дослідження очевидної поведінки», де досліджувався досвід анімації[5]. Дослідження показало, що суб'єкти схильні приписувати наміри певним відображенням неживих двовимірних фігур[5]. Цей результат був використаний для встановлення «людського інстинкту до розповідей» та для важливих даних у вивченні теорії розуму[6].

Окрім ранньої роботи з Хайдером, Зіммель зробила важливий внесок у когнітивну нейропсихологію, наприклад, у своїй роботі над явищем фантомної кінцівки[4]

Вона померла в Північному Істхемі, штат Массачусетс[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. New York, Passenger Lists, 1820—1957
  2. Massachusetts, State and Federal Naturalization Records, 1798—1950
  3. 1940 United States Federal Census
  4. а б Marianne L. Simmel (1923-2010). American Psychologist. 67 (2): 162. February–March 2012. doi:10.1037/a0026289.
  5. а б Heider, Fritz; Simmel, Marianne (2 квітня 1944). An Experimental Study of Apparent Behavior. American Journal of Psychology. 57 (2): 243—259. doi:10.2307/1416950.
  6. Durayappah, Adoree (22 серпня 2011). Psychology Today.
  7. U.S., Social Security Death Index, 1935—2014