Марія Тереза де Сільва Альварез де Толедо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Тереза де Сільва Альварез де Толедо
Ім'я при народженні ісп. María del Pilar Teresa Cayetana de Silva-Álvarez de Toledo y Silva-Bazán
Народилася 10 червня 1762(1762-06-10)[1][2][4]
Мадрид, Іспанія[5]
Померла 23 липня 1802(1802-07-23)[1][2][…] (40 років)
Мадрид, Іспанія
·туберкульоз
Країна  Іспанія
Діяльність господиня літературного салону, модель
Знання мов іспанська
Титул Герцог Альбо, count-Duke of Olivaresd, Marqués del Carpiod, герцогиня[d], граф[d], barónd, Констебль, Сеньйор[d] і marquess of Heliched
Рід Альвареси Толедськіd
Батько Francisco de Silva, 10th Duke of Huéscard
Мати Mariana de Silva-Bazán y Sarmientod
У шлюбі з José María Álvarez de Toledo, 15th Duke of Medina Sidoniad
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2018)

Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, герцогиня Альба[а] (Мадрид, 10 червня 1762 р. — Мадрид, 23 липня 1802 р.) була представниця іспанської знаті, XIII герцогиня Альба-де-Тормес.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Марія Тереза де Сільва Альварес де Толедо, яку називали Каетана, була єдиною донькою Франсиско де Паула де Сільва і Альварес де Толедо, Х герцога Уескарського  і Марії дель Пілар Ани де Сільва-Базан і Сармьєнто. Її дитинство було сумним та важким через відсутність уваги з боку батьків, які надавали більшу перевагу розвагам ніж родині. Батько помер у квітні 1770 році, коли Каетані виповнилось лише 8 років, залишивши їй усі титули та весь значний спадок. Через 5 років, у 1770 році мати вийшла заміж.

Шлюб[ред. | ред. код]

З метою збереження двох іспанських герцогств, Альба-де-Тормес, і Медіна-Сідонія, дід Каетани віддав її заміж у 1775 році, у віці дванадцяти років за двоюрідного брата, Хосе Альвареса де Толедо і Гонзага, XI маркіза Війафранка дель Бьєрсо і майбутнього XV герцога Медіна-Сідонія. Шлюб став самим могутнім, багатим і титулованим в Королівстві Іспанія.

Каетана та її родина мешкали на два будинки, що були найбільшими приватними володіннями Мадриду, Палац Монклоа та Палац Буенавіста. Ще в одному палаці, успадкованому від дідуся, Палаці герцогів Альба в Piedrahita подружжя приймало представників уряду, діячів мистецтв, культури та науки, серед яких були письменник та політик Гаспар Мелчос де Ховейанос та художник Франциско-Хосе де Гоя.   В 1796 році герцог Альба помер і Каетана залишилась вдовою без дітей, без можливості передати прямим нащадкам всі свої титули та багатства.

Каетана Альба була жінкою з найбільшою кількістю титулів на початку XIX століття. Їх було 56. 

Меценатство і суперництво[ред. | ред. код]

Герцогиня Альба була однією з перших покровительок іспанського художника Франсиско Гойї та суперечливою жінкою свого часу завдяки своїй красі, статкам, чуттєвості та  вільному життю.

Життя аристократки було постійним сюжетом для  творів пригодницьких романів. Є ті, хто приписували їй роман з Гойя, який зобразив Каетану на кількох своїх картинах. Деякі, навпаки, заперечували будь-яку можливість любовного зв'язку між ними через соціальну нерівність, яка їх розділяла. Інші відзначали, що саме герцогиня Альба позувала для картини La maja desnuda. 

Герцогиня Альба змагалися безпосередньо з самою королевою Іспанії, Марєю Луізою Пармською, дружиною короля Карла IV. Змагалася за першість в одязі та розкоші, для неї привозили ексклюзивні сукні з Парижу. Одного разу, Каетана скопіювала дизайн, призначений для королеви, і одягла в той самий одяг своїх служниць, з єдиною метою посміятись над королевою.

Смерть[ред. | ред. код]

Каетана раптово померла у 1802 році у віці сорока років в своєму Палаці Буенавіста від лихоманки.

Ексгумації[ред. | ред. код]

17 листопада 1842 р. при перенесення її останків з місця поховання в капличці герцогів Альба до церкви Спасителя і Св. Миколи на цвинтарі Сан-Ісідро було виявлено, що тіло Каетани було частково зруйноване: не вистачало однієї ноги. 

У 1945 році труп герцогині було ексгумоване вдруге і проведено його патологоанатомічне дослідження. В результаті чого причиною смерті встановили отруєння.

Каетана в культурі[ред. | ред. код]

У літературі[ред. | ред. код]

  • Volavérunt, de Antonio Larreta (Premio Planeta у 1980).
  • Cayetana de Alba: maja y aristócrata, de María Dolores Arroyo, 1999.
  • El último beso de Cayetana de Alba, de Concepción Calleja, 2001.
  • La Duquesa de Alba, de Carmen Güell, 2002.
  • La Casa de Alba: Mil años de historia y de leyendas…, de José Luis Sampedro Escolar, 2007.

У кінематографі[ред. | ред. код]

В образотворчому мистецтві[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

а. ^ Повне ім'я герцогині з усіма її титулами було Марія дель Пілар, Тереза, Каетана де Сільва, Альварес де Толедо і Португал, Бомонт та Наварра, Аро, Сотомайор, Гузман, Фернандес Енріке, Асеведо, Фонсека, Сунніга, Енрікес де Рібера і Кабрера, Сандовал і Рохас, Кордоба, Монрой, Айала і ла Серда.Hidalgúía (ісп.). Instituto Salazar y Castro (C.S.I.C.). 1979. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 8 квітня 2020.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #120500310 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в FemBio database
  3. ↑ а б GeneaStar
  4. ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  5. ↑ Іспанська королівська академія історії — 1738.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Baticle, Jeannine (1987). Calvo Serraller, Francisco; García de la Rasilla, Isabel (ред.). Goya y la duquesa de Alba: ¿qué tal?. Goya, nuevas visiones. Homenaje a Enrique Lafuente Ferrari. Madrid: Amigos del Museo del Prado: 61—71.
  • Bird, Wendy (2000). Two rumours concerning the Duchess of Alba: Volaverunt and Sueño de la mentira y la ynconstancia. Gazette des Beaux-Arts (англ.). París (136): 197—214.
  • Blanco Soler, Carlos (1946). Esbozo psicológico, enfermedades y muerte de la duquesa María del Pilar Teresa Cayetana de Alba. Madrid.
  • Bonmatí de Coecido, Francisco (1940). La duquesa Cayetana de Alba: maja y musa de D. Francisco de Goya. Valladolid: Ediciones Cumbre.
  • Chan, Victor (1981). Goya, the Duchess of Alba and Fortuna. Arts (англ.). Nueva York (56): 132—138.
  • Crowe, Ann Glenn (1989). The art of Goya and the Duchess of Alba (1792-1802): minor themes and major variations (англ.). Stanford: Universidad de Stanford.
  • Encina, Juan de la (1939). La duquesa de Alba y la gracia goyesca. El mundo histórico y poético de Goya. Ciudad de México. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 22 de enero de 2015.
  • Ezquerra del Bayo, Joaquín (1959). La duquesa de Alba y Goya. Estudio biográfico y crítico. Madrid: Aguilar.
  • Glendinning, Nigel (2004). La duquesa de Alba. El retrato español. Madrid: Museo del Prado: 361—362.
    • La década de los Caprichos. Retratos 1792-1804. Madrid: Real Academia de Bellas Artes de San Fernando. 1992. ISBN 9788487181108.
  • March, José María, S. J. (1946). Bodas de la duquesa de Alba con el marqués de Villafranca y de los Vélez, 1775. Madrid: Hauser y Menet.
    • Los duques de Alba, marqueses de Villafranca, don José Álvarez de Toledo y doña María Teresa Cayetana de Silva, señores del Palau, vistos desde Barcelona, 1775-1802. Boletin de la Real Academia de la Historia. Madrid (CXLIX): 153—243. 1961.
  • Matilla Tascón, Andrés (1979). La herencia de duquesa de Alba. Hidalguía. Madrid: Instituto Salazar y Castro (152): 97—125.
  • Mena Marqués, Manuela; Mühle-Maurer, Gudrun (2006). La duquesa de Alba, «musa» de Goya, el mito y la historia. Madrid: Museo del Prado. ISBN 8495241528.
  • Nicolás Martínez, María del Mar (2009). Galas y regalos para una novia, a propósito de la boda de María del Pilar Teresa Cayetana de Silva, duquesa de Alba|Congreso Internacional Imagen y Apariencia. 19 de noviembre de 2008 — 21 de noviembre de 2008. Murcia: Universidad de Murcia, Servicio de Publicaciones. ISBN 978-84-691-8432-5. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 de enero de 2015.
  • Nörvich, Kurt von (1959). La duquesa de Alba (la maja duquesa). Barcelona: AHR.
  • Scmidt, Marie-France (1965). La duchesse d’Albe, noble dame de l’Espagne (фр.). Lausana: Éditions Rencontre.
  • Symmons, Sarah (2002). La mujer vestida de blanco: el primer retrato de la duquesa de Alba. Goya. Madrid: Fundación Amigos del Museo del Prado: 49—62. ISBN 84-8109-355-6.
  • Waldmann, Susann (1998). Goya and the Duchess of Alba (англ.). Múnich: Prestel. ISBN 3791319841.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Тереза_де_Сільва_Альварез_де_Толедо&oldid=40773334