Мельникова Валентина Дмитрівна
| Мельникова Валентина Дмитрівна | |
|---|---|
| рос. Валентина Дмитриевна Мельникова | |
 | |
| Народилася |
28 лютого 1946 (78 років) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | правозахисниця, політична діячка, інженерка |
| Alma mater | Геологічний факультет МДУd |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Союз комітетів солдатських матерів Росії, Q4330246?, Інститут геохімії й аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського і All-Russian Scientific-Research Institute Of Mineral Resources named after N.M. Fedorovskyd |
| Членство | Q4330246? |
| Партія | Республіканська партія Росії — Партія народної свободи |
Валентина Дмитрівна Мельникова ((28 лютого 1946, Москва)) — російський правозахисник і політик, член громадської ради при Міноборони РФ, відповідальний секретар Союзу комітетів солдатських матерів Росії.
У 2005—2012 роках — співголова партії "Партії народної свободи ", з 2012 року член бюро федеральної політичної ради партії. Раніше — лідер Єдиної народної партії солдатських матерів.
У 2011 році посіла 22 місце в рейтингу «100 найвпливовіших жінок Росії»[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 28 лютого 1946 року у Москві. Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова, геологічний факультет.
Працювала інженером в Інституті геохімії та аналітичної хімії імені В. І. Вернадського, Всесоюзному інституті мінеральної сировини, на кафедрі геохімії в МДУ імені М. В. Ломоносова.
З 1989 року вела правозахисну та просвітницьку роботу у Всесоюзному комітеті солдатських матерів, потім — у комітеті солдатських матерів Росії, стала прес-секретарем організації.
З 1990 по 1995 рік — співзасновник та заступник директора малого підприємства «Хронос» з виробництва приладів рентгенівського контролю, що не руйнує.
У 1998 році стала ініціатором заснування загальноросійської асоціації "Союз комітетів солдатських матерів Росії ", обрана відповідальним секретарем Союзу.
У листопаді 2004 року на установчому з'їзді обрано головою Єдиної народної партії солдатських матерів.
Станом на 2011 рік є членом громадської ради при Міністерстві оборони РФ[2], голова комісії з питань військової дисципліни, гуманізації військової служби[3]. Станом на 28 жовтня 2014 року входить до комісії з комплектування військ (сил) військовослужбовцями за призовом та за контрактом[4].
Після об'єднання «Партії солдатських матерів» із "Республіканською партією Росії " обрана на з'їзді у грудні 2005 року співголовою «Республіканської партії», якою була до 2012 року.
З 2012 року член бюро федеральної політичної ради партії "Республіканська партія Росії — Партія народної свободи ".
В даний час проживає в Москві та в Хемніці, Німеччина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рейтинг «100 самых влиятельных женщин России» — Общество — Интерфакс. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ Состав : Министерство обороны Российской Федерации. web.archive.org. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Информация о руководителе : Министерство обороны Российской Федерации. web.archive.org. 13 листопада 2011. Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Состав и структура совета: Министерство обороны Российской Федерации
Посилання[ред. | ред. код]
- Валентина Мельникова: «Вимагати від цих людей неможливо нічого» [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // "Скажи Гордєєвій", 23 березня 2022