Мембранний струм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мембранний струм (рос. мембранный ток, англ. streaming current) — мембранний струм і потенціал протікання — два взаємозалежних електрокінетичних явища, що вивчаються в галузі хімії поверхні та електрохімії. Вони мають місце, коли електроліт приводиться в рух градієнтом тиску через канал або пористу пробку із зарядженими стінками.[1][2][3]

Електричний струм протікає через мембранний елемент, якщо електроди, що вважаються ідеально деполяризованими, є короткозамкненими. Він додатний, якщо тече через мембрану або іншу перегородку з боку високого тиску в напрямку низького (а ззовні йде з боку низького тиску в напрямку високого).

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lyklema, J. (1995). Fundamentals of Interface and Colloid Science. Academic Press.
  2. Li, D. (2004). Electrokinetics in Microfluidics. Academic Press.
  3. Chang, H.C., Yeo, L. (2009). Electrokinetically Driven Microfluidics and Nanofluidics. Cambridge University Press.