Метод простої ітерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метод простої ітерації - метод обчислення нерухомої точки функції, один з методів наближеного розв'язування інтегральних лінійних рівнянь.[1]


Умови застосування[ред. | ред. код]

Ілюстрація методу

Цей метод застосовується до функцій виду .

Щоб від функції f(x)=0 перейти до нашої можна подати у вигляді: , де - будь-яка знакостала, неперервна функція (наприклад щоправда тоді це буде метод релаксації ).

Але функція вибирається не просто так, а щоб задовольняла умові:

Алгоритм[ред. | ред. код]

Беремо будь-яке , і виконуємо ітерацію: .

Зноски[ред. | ред. код]

  1. ЕК1973, с. 331.

Література[ред. | ред. код]