Ми смерті дивилися в обличчя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ми смерті дивилися в обличчя
рос. Мы смерти смотрели в лицо
Жанрвійськова драма
РежисерНаум Бірман
СценаристЮрій Яковлєв
У головних
ролях		Олег Даль
Любов Малиновська
Лариса Толкачова
Юрій Жуков
Борис Наумов
Ольга Кузнецова
Юлія Слезкінська
Олександр Довгальов
Олександр Зенкевич
Ігор Кустов
ОператорГенріх Маранджян
КомпозиторДмитро Шостакович
КінокомпаніяКіностудія «Ленфільм»
Тривалість74 хвилин
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1981
IMDbID 0154920

«Ми смерті дивилися в обличчя» (рос. «Мы смерти смотрели в лицо») — російський радянський художній фільм 1980 року; прем'єра відбулася в березні 1981 року.

Фільм знятий на кіностудії «Ленфільм» режисером Наумом Бірманом за сценарієм, написаним Юрієм Яковлєвим за його ж книгою «Балерина політвідділу» (1979); сюжет заснований на реальних подіях — створенні Аркадієм Обрантом Фронтового молодіжного ансамблю.

У фільмі використана музика з творів Дмитра Шостаковича, звучить вірш Ольги Берггольц. Назвою фільму послужив рядок вірша «Юний барабанщик» (вільний переклад з німецької Михайла Свєтлова).

Зміст

[ред. | ред. код]

Під час війни підтримання морального духу бійців є пріоритетним завданням. У блокадному Ленінграді мобілізований балетмейстер розшукує своїх колишніх підопічних із метою створити з них танцювальну групу, яка б надихала солдатів продовжувати опір. Фільм заснований на реальних подіях.

Ролі

[ред. | ред. код]
  • Олег Даль — Корбут (червоноармієць, колишній балетмейстер Палацу піонерів)
  • Любов Малиновська (озвучила Віра Титова) — тітка Валя (медсестра, колишня костюмер Палацу піонерів)
  • Лариса Толкачова — Тамара Самсонова
  • Юра Жуков — Вадик Ложбинський
  • Борис Бірман (в титрах - Боря Наумов) — Сережа Марков
  • Ольга Кузнецова — Женя Сластна
  • Юля Слезкинська — Алла Петуніна
  • Саша Довгальов — Шурик Щербаков
  • Саша Зенкевич — Вітя Кочнев
  • Ігор Кустов — Ігор Усін
  • Юра Федоров — Левушка Снегірьов
В епізодах

Ролі юних танцюристів виконували студенти Вагановського училища; винятком був Борис Бірман, син режисера, школяр. Пізніше він згадував:

Є у мене претензії до себе в цьому фільмі, я там занадто усміхнений, а потім коли разгріміруєшься, пам'ятаю, то навіть місце в трамваї поступалися.

Головна роль

[ред. | ред. код]

Цей фільм став передостаннім для Олега Даля.

Олександр Мурин, який знав Обранта, згадував: Даль, готуючись до ролі, попросив його розповісти про Обранте («Мені дорога кожна рисочка цієї людини»). Коли вже після смерті Даля Мурин подивився фільм, його потрясла сцена:

Балетмейстер (Даль) йде по ленінградськії вулиці. Вмерзли трамваї, висять обірвані дроти. Рана дає знати. Він сутулиться, горбиться. Але згадав, що він артист. І стала легкою хода, випросталася спина. Точно як у Обранта, що йде вдалину по Невському.

Знімальна група

[ред. | ред. код]
  • Автор сценарію - Юрій Яковлєв
  • Режисер-постановник - Наум Бірман
  • Оператор-постановник - Генріх Маранджян
  • Художник-постановник - Белла Маневич
  • Звукооператор - Ігор Вигдорчик
  • Балетмейстер - Неллі Раудсепп, входила до числа перших учасників Фронтового молодіжного ансамблю.
  • Режисер - Л. Гальба
  • Оператори - А. Кудрявцев, С. Іванов
  • Монтаж - Ізольда Головко
  • Художник-декоратор - Римма Штиль
  • Грим - М. Л. Єранцевой
  • Костюми - М. Стручкової
  • Режисерська група - Ю. Корнієва, А. Медведєв, А. Сергієва, Г. Згаіграєва
  • Комбіновані зйомки:
    Оператор - Г. Кокорєв
    Художник - А. Сидоров
  • Головний консультант - генерал-лейтенант В. Дьомін
  • Редактор - Олександр Безсмертний
  • Асистенти:
    По монтажу - Т. Прокоф'єва
    Звукооператора - Микола Астахов
  • Адміністративна група - Марина Довладбегян, А. Бунчукова
  • Директор картини - Натан Печатников

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ми_смерті_дивилися_в_обличчя&oldid=40963320