Координати: 49°13′34″ пн. ш. 28°28′12″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 28.47000° сх. д. / 49.22611; 28.47000

Микільська церква (Вінниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

#biblio2024

Микільська церква
49°13′34″ пн. ш. 28°28′12″ сх. д. / 49.22611° пн. ш. 28.47000° сх. д. / 49.22611; 28.47000
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна УкраїнаВінниця
ЗасновникАнтон Постельник
Початок будівництва11 квітня 1746
Будівельна системаподільська архітектурна школа
Стильукраїнське бароко
НалежністьУПЦ (МП)
ЄпархіяВінницька єпархія УПЦ МП
Адресавул. Синьоводська, 12
ПрисвяченняМиколай Чудотворець
Микільська церква (Вінниця). Карта розташування: Україна
Микільська церква (Вінниця)
Микільська церква (Вінниця) (Україна)
Мапа
CMNS: Микільська церква у Вікісховищі

Микільська церква (Микольська церква або Миколаївська церква) — найдавніша та єдина церква міста української архітектури. Церква представляє типову тризрубну трибанну українську церкву подільської архітектурної школи доби бароко.

За люстрацією 1554 року у Вінниці знаходилося 5 православних церков: Покровська, Спаська, Козьмо-Демянська, Воскресенська, Микольська. Крім того на Великих Хуторах була Юрівська церква та на Малих Хуторах — Іванобогословська. До нашого часу збереглася лише дерев'яна Микольська. Микольська церква розташована в передмісті — в так званому Старому Місті на пагорбі навпроти Замкової гори. Вона була освячена на місці старої церкви 11 квітня 1746 року.

За легендою, її збудували ченці Києво-Печерської Лаври. За іншою легендою, святиня пов'язана з видатним полководцем Іваном Богуном. Одні кажуть, що він тут хрестився, інші - що вінчався.

Архітектура церкви

[ред. | ред. код]

Церква тризрубна, трибанна, «з опасанням» (відкритою галереєю), на кам'яному підмурку, поставлена з дубових брусів з білим лебедем храму в центрі. Церква розташована, як і усі українські церкви в напрямку з заходу на схід. Усі три церковні зруби в плані восьмигранні. До західного зрубу прибудований прямокутний притвор. Бабинець всередині поєднаний з центральною частиною за допомогою широкої арки. Підлога центрального зрубу вища за підлогу в бабинці. Церковні бані всередині церкви зведені за формою шатра, а ззовні мають заокруглення. Кожний зруб представляє самостійну вежу, яка має три яруси. Церква обшальована поздовжніми дошками, пофарбованими ззовні та всередині в блакитний колір.

Дзвіниця

[ред. | ред. код]

Дзвіниця побудована як і в типових церквах українського типу, окремо від церкви. Дзвіниця в плані чотирикутна, покрита пірамідальним чотиригранним дахом. Перший ярус дзвіниці кам'яний, укріплений контрфорсами.

Література

[ред. | ред. код]
  • Павлуцкий Г. Г. Деревянные и каменные храмы. Профессора Университета Св. Владимира Г. Г. Павлуцкого. — Древности Украины, вып. I. – Киев: Издание Императорского Московского Археологического общества. — Тип. С. В. Кульженко. — Пушкинская ул., соб. дом, N 4-й, 1905. — 124 с. — С. 72-84. (рос.)