Вінницька єпархія УПЦ (МП)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінницька і
Барська єпархія
Кафедральний собор
Кафедральний собор
Основні дані
Церква Українська православна церква (Московський патріархат)
Заснована 1933
Юрисдикція західні райони Вінницької області
Єпархіальний центр Вінниця
Кафедральний собор Свято-Преображенський кафедральний собор
Парафій 398
Монастирів 4
Титул правлячого
архієрея
Вінницький і Барський
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Митрополит Симеон (Шостацький)
Вінницька єпархія УПЦ(МП).png

Вінницька і Барська єпархія заснована 7 вересня 1933 р. реорганізацією з Вінницького вікаріатства Подільської і Брацлавської єпархії. З 1943 р. — Вінницька і Кам'янець-Подільська єпархія, з 1945 р. — Вінницька і Брацлавська. З 1990 р. у складі УПЦ МП. 4 жовтня 1994 р. розділена Указом Священного Синоду УПЦ на Тульчинську і Брацлавську з центром у м. Тульчині і Вінницьку і Могилів-Подільську з центром у м. Вінниці. 5 січня 2013 року остання була розділена на Вінницьку і Барську та Могилів-Подільську єпархії (до першої від Тульчинської єпархії було приєднано Казатинський район).

Історія[ред.ред. код]

Вінницька єпархія у 1933—1989 р.[ред.ред. код]

Першим архієреєм на Вінницькій кафедрі був сщмч. єп. Олександр (Петровський) один з видатних архіпастирів України. У 1934 р. він був членом Тимчасового Патріаршого Свящ. Си-ноду при Заступнику Патріаршого Місцеблюстителя митр. Сергії (Страгородському). Єп. Олександра змінив 23 квіт. 1937 р. сщмч. архієп. Інокентій (Тихонов), 29 жовтня він був арештований, а у листопаді розстріляний у Вінниці. Невідомо, чи були призначення на Вінницьку кафедру з 1938 по 1941 р.

У серпні 1941 р. більшість православних єпископів, котрі опинилися на окупованій території України, зібралися на Собор у Почаївській Лаврі і проголосили створення автономної УПЦ, яку очолив митр. Олексій (Громадський). Він подбав про тім/ щоб замістити кафедри в містах, котрі до 1939 р. знаходилися в складі Радянського Союзу, на Вінницьку кафедру був призначений єпископ Євлогій (Морковський).

У липні 1942 м глава Української автокефальної Православної Церкви єп. Полікарп (Сікорський), у своєму посланні до пастви оголосив про повний розрив канонічного та євхаристичного спілкування з автономною церквою. Автокефалісти, користуючись заступництвом з боку окупаційної влади, відкривали нові кафедри в Україні, у тому числі у Вінниці, де кафедру, будучи одруженим, очолював «єп.» Григорій,

В роки війни багатьом реліг. громадам повернули церковні будинки, що належали їм раніше. У березні 1944 р. у Вінницькій єпархії. діяли 839 церковних громад, 4 жіночих мон-ря, (з яких до 1955 р. залишилися тільки два — Браїлівський і Барський, на парафіях служили 405 священнослужителів. Постійною турботою єп. Варлаама (Борисовича; 13 травня 1945 р. — 3 січн. 1946 р.) було забезпечення приходів духовенством. При єпископі. Варлаамі були організовані православні курси, на які в 1945-46 р. було прийнято 40 осіб. Якщо в роки окупації церковним громадам були повернуті культові спорудження, що належали їм раніше, то з березня 1944 р. їх знову стали відбирати і передавати під школи, клуби, склади і т. д. На 1.01.1950 р. діяли 717 церков. Через сім років, на 1.01.1957 р. їх залишилося тільки 601. Гоніння підсилилися в 60-х роках. У 1961 р. число парафій у єпархії скоротилося з 513 до 425. У наступному році — до 384. У 1962 р. у Вінниці був закритий кафедральний Преображенський собор, після чого функції кафедрального виконував собор Різдва Пресвятої Богородиці. На початок 1970 р. в єпархії за-лишалося 337 парафій, на яких служили 151 священик і 2 диякони.

Після 1989 р.[ред.ред. код]

Кінець 80-х — початок 90-х рр. ознаменувалися активним ростом кількості парафій у єпархії. У 1988 р. Вінницька єпархія брала активну участь у загальноцерковних торжествах з нагоди 1000-річчя Хрещення Русі. У 1990 р. Церкви був повернутий Преображенський собор. Він знову став кафедральним собором Вінницьких архієреїв. Число приходів до 1994 р. досягло 561. У 1997 р., після відділення в 1994 р. Тульчинської єпархії, у Він-ницькій єпархії нараховувалося 312 парафій, у тому числі 10 — у м. Вінниця; у єпархії служили 166 священиків і 8 дияконів.

Архієреї[ред.ред. код]

Статистичні дані[ред.ред. код]

Станом на 31 грудня 2007 року в єпархії нараховується 398 православних парафій, які належить Українській Православній Церкві, у тому числі 2 жіночих та 4 чоловічих монастирі. Пастирське служіння у Вінницькій єпархії звершує 295 священнослужителів.

До складу Вінницької єпархії входить частина Вінницької області, яка складається з 11 адміністративно-територіальних районів: Барського, Вінницького, Жмеринського, Калинівського, Літинського, Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького, Томашпільського, Хмільницького, Чернівецького i Шаргородського.

Монастирі[ред.ред. код]

Чоловічі[ред.ред. код]

Жіночі[ред.ред. код]

Див.також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]