Моногенізм
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Моногенізм (грецьк. monos + genos - рід, походження) — антропологічне вчення, за яким усі сучасні раси походять від спільних предків і є кровно спорідненими.
Основні положення моногенізму виклав англійський учений Джеймс Прічард у своїх п'ятитомних «Дослідженнях» (1836—1851). Він вказав, що людські раси за своїми фізичними й фізіологічними ознаками варіюють не більше, ніж породи тварин у межах одного виду. Люди, незалежно від кольору шкіри, слабують на однакові хвороби. При змішані раси дають цілком життєздатне й плодюче потомство.
На позиціях моногенізму стоїть більшість сучасних вчених. Є невід'ємною частиною ранніх концепцій етнології.
- Сегеда Сергій Антропологія [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336 с. — С.18 ISBN 966-06-0165-4.
- Hans Kung (Translated by John Bowden), The Beginning of All Things: Science and Religion, 2008, Wm. B. Eerdmans Publishing, ISBN 0802863590, 9780802863591
- МОНОГЕНИЗМ и ПОЛИГЕНИЗМ
- (рос.) Нестурх М. Ф. Происхождение человека, 2 изд. — М., 1970.
- (рос.) Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Антропология. — М., 1963.
