Полігенізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полігенізм — вчення в антропології, що розглядає раси людини (Homo sapiens) як різні види, які мають незалежне між собою походження[1][2]. Полігеністи XIX століття розглядали людські раси не тільки як різні види, але й деколи як різні роди; використовували положення полігенізму для обґрунтування расистських тверджень про біологічну і інтелектуальну нерівність рас людини, для виправдовування работоргівлі[1][2]. Спадкоємцями ідей полігенізму стали ідеологи фашизму, офіційною доктриною яких була псевдонаукова теорія «вищої німецької арійської раси»[2]. Хибність полігенізму доводиться подібністю рас людини за комплексом головних ознак (будова головного мозку, долоні тощо)[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Полігенізм // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — Київ : Гол. редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. а б в Полигенизм // Большая советская энциклопедия / Главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).

Література[ред.ред. код]