Монофтонг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Монофто́нг (дав.-гр. μόνος — «один» + φθόγγος — «звук»)  — простий голосний звук.

Всі голосні звуки в українській мові є монофтонгами (всього 6). В деяких мовах є складні голосні звуки — дифтонги, трифтонги. Так у німецькій мові голосні звуки складаються з 15 монофтонгів і 3 дифтонгів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]