Морський гак
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Морський гак — спеціальний гак, використовуваний у морській справі.
Гак виконаний з сталі і використовується на кораблях для підйому того чи іншого вантажу кранами, вантажними стрілами та іншими пристроями, призначеними для подібних дій.
У деяких сучасних суднових гаків є перевага над звичайними вантажними гаками — його нісок загнутий (завалений) всередину, і тому при роботі він не зможе зачіпати за виступні частини бортів, трюмів і надбудов суден[1].
Гак складається з обуха, ніска і спинки[2].
Суднові гаки досить різноманітні за видами і призначенням. Найбільш вживаними з них є:
- Простий гак (має пристрій для пристроплювання снасті в площині, перпендикулярній самому гаку).
- Вертлюжний гак (всаджений в оковку блока, завдяки чому може вільно обертатися подібно вертлюгу)
- Повернутий гак (схожий на «простий», але його вухо спрямоване вздовж гака)
- Складаний гак (являє собою з'єднання двох гаків на спільному кільці чи коуші)
- Пентер-дак (великий подвійний гак особливої форми, що закладається за лапу якоря при підйомі його на борт судна з вертикального в горизонтальне положення — «на фіш»)
- Кат-гак (яким закінчується кат (снасть, підтягує якір до судна) і який закладається за рим якоря)
- Крановий гак (складається з двох гаків на спільній спинці, повернутих у різні боки)[3][2].
- Глаголь-гак — призначений для кріплення і швидкої віддачі кріплення (швидкого розкріплення).
- Гачки — коротка назва вантажного пристрою з двох стропів, трикутника чи кільця, двох гаків.
- Храпці — складаний гак, утворений двома гаками з поверненими обухами, рухомо з'єднаними між собою так, що їх спинки повернуті в протилежні сторони; використовується переважно на шлюпковому такелажі.
- ↑ Гак [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] :: Словарь морских терминов.
- ↑ а б Петрушевский В. Ф. Гак, в морском деле // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Гак // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)