Координати: 32°55′6.9600000999923″ пн. ш. 35°4′19.920000100008″ сх. д. / 32.91860° пн. ш. 35.07220° сх. д. / 32.91860; 35.07220

Мушина вежа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мушина вежа

32°55′6.9600000999923″ пн. ш. 35°4′19.920000100008″ сх. д. / 32.91860° пн. ш. 35.07220° сх. д. / 32.91860; 35.07220
Типвежа
Країна Ізраїль
РозташуванняАкко
Тип будівліОборонна вежа
Мушина вежа. Карта розташування: Ізраїль
Мушина вежа
Мушина вежа (Ізраїль)
Мапа

CMNS: Мушина вежа у Вікісховищі

Мушина вежа (лат. Turris Muscarum, івр. מגדל הזבובים‎)[1][2] — стародавня потужна сторожова вежа/форт у середньовічному портовому місті Акко в Ізраїлі. Вежа розташована на невеличкому острівці при вході в міську гавань та захищала її від нападу з моря, а також служила маяком. Руїни вежі можна побачити й сьогодні.

Будівництво

[ред. | ред. код]

Точний час будівництва вежі невідомий, але це стародавня споруда, яка найімовірніше була побудована ще за часів Фінікії. Порт Акко був утворений шляхом будівництвом двох пірсів, які закривали гавань Акки від хвиль. Мушина вежа була зведена на західному пірсі імовірно за часів фінікійців. Археологічні дослідження, проведені на місці Хайфським університетом, показали, що вежа стоїть на пірсі, побудованому в елліністичний період і відреставрованому в римський період[3]. Можливо, хвилеріз, побудований на південь від порту, і сходи біля підніжжя вежі використовувалися як док для розвантаження та завантаження в порту Акрі [4].

У 1970-х роках Центром морських досліджень Хайфського університету були проведені археологічні дослідження. Під час обстеження під вежею були виявлені фундаменти будівлі та, серед іншого, виявлені залишки корабля, який, можливо, затонув під час облоги Наполеоном міста Акко в 1799 році[5].

Після захоплення міста під час Першого хрестового походу, європейські хрестоносці під час повторного укріплення стародавнього порту добудували башту, довівши її до піку могутності[6][7]. До вежі кріпився гігантський боновий ланцюг, який був натягнутий через гавань, щоб запобігти входу ворожих кораблів[8].

Походження назви

[ред. | ред. код]

Свою незвичайну назву вежа отримала від хрестоносців, які першими прибули до Акри, важаючи, що вони прибули до стародавнього біблійного міста Екрон, де одним із головних божеств був Баал-Зебуб (Вельзевул), що дослівно означає «Володар мух». Оскільки на момент прибуття хрестоносців вежа вже існувала і, мабуть, на місці часто залишали сміття, що приваблювало комах, її назвали Вежею мух[9].

Історія

[ред. | ред. код]
Мушина башта на заході сонця з висоти пташиного польоту

Стародавня сторожова вежа була ключовою частиною оборони міста від ворожих атак з моря. Коли Конрад Монферратський намагався взяти місто Акко під час Третього хрестового походу, він атакував Вежу мух, але несприятливі вітри та підводні скелі завадили його кораблю підійти достатньо близько.

Вежа також була ключовим елементом у війні Святого Сави, коли ворогуючі морські генуезький та венеційський флоти боролися за контроль над нею та, відповідно, за контроль над гаванню. У 1267 році генуезькому флоту не вдалось прорватись до міста, але вдалося захопити Мушину вежу і заблокувати гавань на дванадцять днів. Але після відходу генуезького флоту на ремонт до Тіру, венеційці скористались цією нагодою, щоб вибити залишений генуезький гарнізон з башти. Через три роки війна була завершена[10].

За часів Джезара Пеші, османського правителя Акри наприкінці XVIII століття, для захисту входу та виходу з гавані використовувався величезний ланцюг. У цю епоху вежа також мала зловісну репутацію донжона-тюрьми[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. HEYD, U. (1956). A Turkish Description of the Coast of Palestine in the Early Sixteenth Century. Israel Exploration Journal. 6 (4): 201—216. JSTOR 27924674 — через JSTOR.
  2. Monro, C. E. Vere- (31 серпня 1835). A Summer Ramble in Syria, with a Tartar Trip from Aleppo to Stamboul. (With 2 Plates.). Bentley.
  3. Путівник по Новому Ізраїлю: Енциклопедія, Маршрути - Том 3: Верхня Галілея та її узбережжя, Єрусалим, Кетер, 2001, стор. 245-244
  4. Орен Тал, Археологія землі Ізраїлю в елліністичний період: між традицією та інноваціями, Єрусалим, Моссад Бялік, 2007, 182
  5. Irit Zaharoni, Derech Eretz: Land of Pottery and Adam, Тель-Абхавіб, Міністерство оборони, 1996 р., стор. 230
  6. Jacqueline Schaalje (March 2000). Acco – A place in History. Jewish Mag.
  7. Jewish Virtual Library. Akko: The Maritime Capital of the Crusader Kingdom. Jewish Virtual Library.
  8. Tiscali.co.uk. Acre Falls. Tiscali.co.uk. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 18 лютого 2013.
  9. Penn State: Research Matters (3 серпня 2012). Under the Sea: Mermaid Excluded. Penn State: Research Matters.
  10. Redbubble.com. Israel, Acre – the Tower of Flies. Redbubble.com.
  11. Israelpictures.org (10 червня 2010). The Tower of Flies, Akko. Israel Pictures. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 1 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]