Мій ласкавий та ніжний звір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мій ласкавий та ніжний звір
рос. Мой ласковый и нежный зверь
Жанрмелодрама
Режисер Еміль Лотяну
Сценарист Еміль Лотяну
На основіДрама на полюванні[d]
У головних
ролях
Галина Бєляєва
Олег Янковський
Кирило Лавров
Леонід Марков
Оператор Анатолій Петрицький
Композитор Євген Дога
Художник Борис Бланк
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість109 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1978
IMDbID 0172812

«Мій ласкавий та ніжний звір» (рос. «Мой ласковый и нежный зверь») — радянський художній фільм, знятий за мотивами повісті А. П. Чехова «Драма на полюванні». Номінувався на Державну премію СРСР у 1979 році. Брав участь в конкурсній програмі Каннського кінофестивалю (1978).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Кінець XIX століття, панський маєток в лісах центральної Росії. Дочка лісничого — Ольга Скворцова (Галина Бєляєва) — красива дівчина 19 років. По першому враженню Ольга природна і легка як «ангел у плоті», проте пізніше з'ясовується, що вона по-житейськи розважлива і пихата. У неї закохуються троє немолодих чоловіків, які живуть у садибі й околицях: 50-річний похмурий вдівець Урбенін (Леонід Марков), ще більш старший у віку, але моложавий і грайливий граф Карнєєв (Кирило Лавров) і ставний красень, 40-річний судовий слідчий Камишев (Олег Янковський). Ольга, бажаючи позбутися згубних злиднів, необдумано виходить заміж за керуючого маєтком — дворянина Урбеніна. У день свого весілля вона тікає з торжества і зізнається в коханні Камишеву, однак відмовляється виїхати з ним. У душі Камишева — високого, широкоплечого чоловіка, що вишукано вдягається, спалахують сильна пристрасть і пекучі ревнощі. Він таємно сподівається, що йому вдасться схилити вибір Ольги на свою користь. Та розраховує, що Камишев багатий і з ним можна буде вирватися з бідності, проте скоро дізнається, в яких невибагливих умовах живе її коханий. Після цього розчарування Ольга стає співмешканкою веселуна — графа Карнєєва, в той час як її законний чоловік Урбенін, живучи в місті, повільно спивається і деградує.

Під час осіннього полювання і подальшого пікніка в Ольги відбувається драматичне пояснення з Камишевим, що шалено ревнує, а через кілька хвилин чується постріл: у глибині лісової гущавини Ольга зазнає смертельного поранення за загадкових обставин. Від великої крововтрати юна жінка через два дні вмирає, так і не повідомивши слідству, хто в неї стріляв. Під підозру потрапляє її чоловік Урбенін, його засуджують і засилають на каторгу, де через чотири роки він і вмирає. Охоплений муками сумління, Камишев пише повість про ці драматичні події і відносить її в журнал. Редактор прочитує повість, і страшна здогадка, хто насправді є вбивцею, не залишає вже й тіні сумніву.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]