Національний дивізіон Болгарії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний дивізіон Болгарії
Засновано1937
Скасовано1940
РегіонБолгарія Болгарія
Кількість команд10
Рівень в ієрархії1
Внутрішній кубокЦарський кубок
Поточний чемпіонТича (Варна) (1940)

Національний дивізіон з футболу (болг. Национална футболна дивизия) — національне змагання з футболу в Болгарії, наступник Державної першості. Було проведено три розіграші між 1937 і 1940 роками.

Це була перша спроба створити повноцінний національний чемпіонат, що б проводився за круговим принципом, через що формат був вперше переведений на систему осінь-весна. Однак через ряд проблем та суперечок 1940 року він був скасований і натомість відновлена Державна першість, що розігрувалась за олімпійською системою[1]

Формат

[ред. | ред. код]

У чемпіонаті бере участь 10 команд, які зустрічаються один з одним по разу вдома та в гостях, таким чином провівши за сезон 18 матчів. За перемогу нараховується 2 очки, 1 — за нічию і 0 за поразку. Команда, що після 18 туру має найбільше очок стає чемпіоном країни. У разі рівності в очках лідер визначається за кращою різницею голів.

Останні дві команди таблиці в кінці сезону вилітають до своїх чемпіонатів спортивної області. На їх заміну приходять дві нові команди, переможці кваліфікації серед чемпіонів усіх спортивних областей, кількість яких зростає з 14 до 16 після відокремлення Балканської з Тирновської та Пиринської з Рильської.

Історія

[ред. | ред. код]

До створення Національного дивізіону чемпіон Болгарії визначався в Державній першості, турнірі на виліт за участю чемпіонів усіх спортивних областей.

У середині вересня 1937 року Болгарська національна федерація спорту (БНСФ) вирішила перейти до більш сучасної формули, створивши Національний футбольний дивізіон. До нього мали увійти вісім команд:

Втім ще до початку змагання кількість учасників турніру було збільшено до 10. Додано четверту команду в Софії — «Славія» (Софія) та таки допущено «Чорноморець». За регламентом, в кінці сезону останні дві команди в турнірній таблиці виключались.

Перші матчі були зіграні 17 жовтня 1937 року. На початку інтерес був набагато вищим у регіонах, ніж у столиці. Втім великою проблемою стали витрати на проїзд по країні для клубів, хоча влада і надала гравцям знижку в 65 % на квитки БДЖ.

Інша проблема — суддівство і, зокрема, безпека арбітрів. На початку ситуація в Русе видавалась найсерйознішою. Згодом у Ямболі спалахнув великий скандал у матчі місцевого «Георгя Дражева» з «Ботевим» (Пловдив), де софійського суддю Николу Барутчийського побили під час зустрічі. Неспокійно також було у Варні, де пролилась кров у міському дербі між «Тичею» та «Владиславом». В результаті суддівська колегія (ФРК) відмовилась надсилати бригади в місто. Криза була тимчасово подолана в середині грудня 1938 року після втручання БНСФ. Згодом конфлікт знову розгорівся на початку сезону 1939/40, коли судді розпочали загальний страйк — знову ж таки з міркувань безпеки. Врешті-решт, БНСФ зумів погасити і цю напругу.

У 1940 році виникла нова проблема через те, що в чемпіонаті опинилось аж 7 софійських команд, залишаючи іншим частинам країни лише 3 місця. Це призвело до прийняття рішення щодо скорочення чемпіонату до 8 команд, з яких лише 3 з Софії, 2 з Варни та не більше одного з решти Спортивних областей.

Виходячи з цього, новий НФД складався з:

Це викликало величезні невдоволення у софійських клубів, і хоча щонайменше 2 матчі «нової версії» НФД було зіграно, врешті-решт у середині жовтня Національний футбольний дивізіон був закритий, і чемпіон знову став визначатись у Державній першості[3]

Чемпіони Болгарії

[ред. | ред. код]
Рік Переможець Друге Третя Найкращий бомбардир Клуб Голів
1939/40 ЖСК (Софія) Левські Софія) Славія (Софія) Янко Стоянов Левський Софія) 14 (18 матчів)
1938/39 Славія (Софія) Владислав (Варна) Тича (Варна) Георгій Пачеджиєв AC-23 (Софія) 14 (18 матчів)
1937/38 Тича (Варна) Владислав (Варна) Шипка (Софія) Крум Мілев Славія (Софія) 12 (18 матчів)

За командою

[ред. | ред. код]

Примітка: Команди, виділені курсивом, більше не існують.

Команда Чемпіон Віце-чемпіон ІІІ місце (півфінал) Сезон
Славія (Софія) 1 0 1 1937/38, 1938/39, 1939/40
Тича (Варна) 1 0 1 1937/38, 1938/39
ЖСК (Софія) 1 0 0 1939/40
Владислав (Варна) 0 2 0 1938/39
Левські (Софія) 0 1 0 1939/40
Шипка (Софія) 0 0 1 1937/38

По містах

[ред. | ред. код]
Місце Місто Чемпіонств Команди
1 Софія 2 Славія (1), ЖСК (Софія) (1)
2 Варна 1 Тича* (1)
  • Клуб Черно море (Варна) був створений внаслідок об'єднання клубів «Тича» і «Владислав» і переймає історію та титули «Тичі».

Підсумкова таблиця Національної футбольної дивізії

[ред. | ред. код]
М Команда С М В Н П Г О
1 Славія (Софія) 3 52 28 9 17 90:75 65
2 Тича (Варна) 3 52 24 16 14 61:59 64
3 Левські (Софія) 3 52 24 10 20 88:69 58
4 ФК 13 (Софія) 3 52 20 16 18 96:86 56
5 Владислав (Варна) 3 52 20 15 20 82:66 55
6 Шипка (Софія) 3 52 21 12 21 86:76 54
7 Левські (Русе) 3 52 17 15 22 68:75 48
8 АС 23 (Софія) 2 36 19 3 14 79:52 41
9 Спортклуб (Пловдив) 2 36 12 13 11 45:45 37
10 ВАТ (Софія) 1 18 10 3 5 31:27 23
11 Чорноморець (Бургас) 2 34 4 8 24 47: 101 16
12 Ботев Пловдив) 2 16 5 2 11 28:44 12
13 Георгій Дражев (Ямбол) 1 16 3 4 11 18:44 10

Легенда:

  • М — місце в рейтингу;
  • Команда — назва команди;
  • C — кількість сезонів
  • M — загальна кількість матчів, зіграних за цей період;
  • В — загальна кількість перемог
  • Н — загальна кількість нічиїх
  • П — загальна кількість поразок
  • Г — загальна кількість забитих та пропущених голів (включаючи голи у технічних перемогаї та поразках);
  • О — загальна кількість зароблених очок (2 очки присуджувались за перемогу та 1 за нічию)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bulgaria - List of Champions - The Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (англ.)
  2. Bulgaria Championship History 1924-2009. www.rsssf.com. Процитовано 21 травня 2020.
  3. в-к «Меридиан Мач», 4 януари 2019 г.

Посилання

[ред. | ред. код]