Нікола Кусту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Кусту
фр. Nicolas Coustou
Народився9 січня 1658(1658-01-09)[4][2][…]
Ліон, Королівство Франція
Помер1 травня 1733(1733-05-01)[1][2][…] (75 років)
Париж, Королівство Франція
Країна Франція
Діяльністьскульптор
Alma materКоролівська академія живопису і скульптури
ВчителіАнтуан Куазевокс
Знання мовфранцузька
ЧленствоКоролівська академія живопису і скульптури
Роки активності1672[1]1733[1]
Напрямокбароко
Magnum opusАполлон переслідує Дафнуd, Дафна переслідувана Аполлономd і Юлій Цезар (скульптура)d
РідCoustou familyd[6]
БатькоФрансуа Кустуd
МатиКлодін Куазевоd
РодичіГійом Кусту молодшийd і Charles-Pierre Coustoud
Брати, сестриГійом Кусту старшийd і Елеонора Кустуd
Нагороди

Нікола Кусту (фр. Nicolas Coustou; 1658-1733) — французький скульптор епохи бароко, брат Гійома Кусту. Автор декоративної скульптури для палаців і парків Версаля, Марлі і ін.

Біографія

[ред. | ред. код]

Першим вчителем Ніколи був батько, який працював різб'ярем по дереву. У 1977 році поїхав до Парижа вчитися скульптурі у свого дядька Антуана Куазево. У 1982 році отримав Римську премію та грант на дворічне навчання у Римі (1683—1686). Повернувшись до Парижа, він займається створенням скульптур для парку Версаля. З 1702 року — професор Королівської академії живопису та скульптури, а у 1720 році стає ректором академії.

Основні твори:

  • Гладіатор Боргезе (1687, Париж, Лувр)
  • Крилатий геній, барельєф (1692, Париж, церква Будинку інвалідів)
  • Сфінкс і діти (1701, Марлі)
  • Німфа з сагайдаком і німфа з голубом (1701, Версаль)
  • Мелеагр, що вбиває вепра (1706, Версаль)
  • Адоніс, який відпочиває після полювання (1710, Париж, Лувр)
  • Сена і Марна (1711, Париж, Тюїльрі)
  • Юлій Цезар (1722, Париж, Лувр)
  • Оплакування Христа (1712—1725, Париж, собор Паризької Богоматері)
  • Людовик XV в образі Юпітера (1733, Париж, Лувр)
  • Маршал Віллар (1714, Екс-ан-Прованс, ратуша).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]