Координати: особи (2010[1]))_region:RU_ 55°47′04″ пн. ш. 46°23′47″ сх. д. / 55.78444444° пн. ш. 46.39638889° сх. д. / 55.78444444; 46.39638889

Ніколаєвське (Ядринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ніколаєвське
рос. Николаевское
чув. Мăн Явăш
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Ядринський район
Поселення Ніколаєвське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 97253850001
Код ЗКТМО: 97653450101
Основні дані
Статус села 1899
Населення 424 особи (2010[1])
Поштовий індекс 429076
Географічні координати: особи (2010[1]))_region:RU_ 55°47′04″ пн. ш. 46°23′47″ сх. д. / 55.78444444° пн. ш. 46.39638889° сх. д. / 55.78444444; 46.39638889
Часовий пояс UTC+3 (UTC+4)
Мапа
Ніколаєвське (Росія)
Ніколаєвське
Ніколаєвське

Ніколаєвське (Чувашія)
Ніколаєвське
Ніколаєвське

Мапа

Нікола́євське (рос. Николаевское, чув. Мăн Явăш) — село у Чувашії Російської Федерації, адміністративний центр Ніколаєвського сільського поселення Ядринського району.

Населення — 424 особи (2010; 519 в 2002, 859 в 1979, 745 в 1939, 655 в 1926, 457 в 1897[2], 297 в 1858). У національному розрізі у селі мешкають чуваші та росіяни.

Історія

[ред. | ред. код]

Історичні назви — Яуші-Лебьодкін, Лебьодкіно-Яушево. Утворився у 18 столітті як виселок присілку Яушева (нині у складі Ніколаєвського). До 1866 року селяни мали державних, займались землеробством, тваринництвом, виробництвом саней та возів. Діяв храм Святого Миколая Чудотворця (18991935). 24 листопада 1884 року відкрито церковнопарафіяльну школу. На початку 20 століття діяло 6 млинів, круподерка, у 1920-их — початкова школа. 1930 року створено колгосп «імені Сталіна». До 1927 року село входило до складу Вильської, Шемердянівсьої, Хочашевської та Атаєвської волостей Ядринського повіту. Після переходу 1927 року на райони — у складі Красночетайського району, у 19391956 роках — у складі Совєтського району, потім передано до складу Ядринського району.

Господарство

[ред. | ред. код]

У селі діють школа, офіс лікаря загальної практики, модельна бібліотека, пошта та відділення банку, спортивний майданчик, 2 магазини, їдальня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
  2. Разом із присілком Саваткіно

Посилання

[ред. | ред. код]