Нітроцелюлоза
Нітроцелюлоза[1] | |
---|---|
Інші назви | Нітрат целюлози; Тринітроцелюлоза; Піроксилін |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 9004-70-0 |
SMILES | |
InChI | |
Властивості | |
Молярна маса | Змінна |
Зовнішній вигляд | Жовтувато-білий, подібний на бавовняну вату |
Тпл | 160–170 °C (спалахує) |
Небезпеки | |
ЛД50 | 10 mg/kg (mouse, Внутрішньовенно) |
Температура спалаху | 4,4 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Ні́троцелюло́за (трині́троцелюло́за, піроксилі́н, нітроклітковина) — за виглядом нагадує вату. Нерозчинна у воді, але розчинна в ацетоні. Використовується у виробництві бездимного пороху. При підпалюванні швидко згорає світним полум'ям з виділенням великої кількості тепла. Може використовуватися як окрема сполука, проте нею добре пластифікувати інші вибухові речовини (перекис ацетону, ГТМД)
Для виготовлення тринітроцелюлози необхідні такі речовини:
- Концентрована азотна кислота (не менше 60 %)
- Концентрована сірчана кислота (92 %)
- Бавовняна вата
Кислоти необхідно охолодити та змішати у пропорції 1(азотна кислота):3(сірчана кислота). Після цього посудину з сумішшю заповняють ватою. Нітруючої суміші має бути приблизно в 20 разів більше ніж вати. Реакцію проводять при пониженій температурі, так як висока температура розкладає тринітрат целюлози. Для повного закінчення реакції потрібно близько 10 годин. Утворену нітроцелюлозу промивають водою, потім в гарячому розчині лугу, а потім знову водою і висушують при кімнатній температурі.
- Вибухові речовини, бездимний порох.
- Раніше використовувалася як основа фото- і кіноплівки. У зв'язку з горючістю була витіснена ацетилцелюлозою і поліетилентерефталатом (лавсаном).
- Основа нітроцелюлозних лаків, фарб, емалей.
- Целулоїд — найперша пластмаса. З неї виготовляли елементи оздоблення побутових виробів, ляльок, гребінців, тощо.
- Нітроцелюлозні мембрани для іммобілізації білків.
- ↑ Merck Index, 11th Edition, 8022.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2012) |
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |