Обмеження (математика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці обмеження — умова, якій повинен задовольняти розв'язок задачі оптимізації. Є два типи обмежень: обмеження-рівності й обмеження-нерівності. Множина розв'язків, які задовольняють усі обмеження, називається допустимою множиною.

Приклад

[ред. | ред. код]

Термінологія

[ред. | ред. код]
  • Якщо обмеження є рівністю у даній точці, то обмеження називається активним (англ. binding), оскільки точка не може переміщатися у напрямку обмеження.
  • Якщо обмеження є нерівністю у даній точці, то обмеження називається неактивним (англ. non-binding), оскільки точка може переміщатися у напрямку обмеження.
  • Якщо обмеження не задовольняється, то обмеження називається порушеним, а відповідна точка називається недопустимою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]