Очікує на перевірку

Образа величності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перша сторінка Статуту Великого князівства Литовського 1588 року

Образа величності (лат. crimen laesae maiestatis, фр. lèse majesté [lɛz maʒɛste]; від maiestas — велич, честь) — юридичний термін, яким позначають дії проти гідності правлячого суверена або проти держави.

Історія

[ред. | ред. код]

Така поведінка вперше була класифікована як злочин проти гідності Римської республіки у Стародавньому Римі.[1]

Більш вузькі уявлення про образу Величності як злочин проти корони переважали в європейських королівствах, що виникли в ранньосередньовічний період. У феодальній Європі деякі злочини були класифіковані як образу величності, навіть якщо вони не були навмисно спрямовані проти корони. Прикладом є підробка грошей, класифікована через те, що монети містили портрет монарха чи герб.

Ці закони як і раніше застосовуються в монархіях за межами Європи, таких як сучасний Таїланд та Камбоджа. У Таїланді кримінальна відповідальність за образу величності є найсуворішою в світі і передбачає до 15 років позбавлення волі.[2]

З утвердженням республіканського устрою в багатьох країнах були ухвалені закони про образу перших осіб держави, зокрема президентів. Така образа зазвичай каралася штрафом. У Франції відповідний закон скасували лише в 2013 році. Останнім президентом, за образу якого стягнули штраф у 30 євро, став Ніколя Саркозі[3].

В Україні

[ред. | ред. код]

У ВКЛ образа величності означала замах на державну владу; у найширшому значенні цього слова — зрада, замах на честь і гідність його величності великого князя, поширення про нього помилкових, ганебних чуток. Вважалося тяжким злочином, який відповідно до статей Статуту Великого князівства Литовського 1588 року каралася смертю. Особи, які зробили це «з глупоти чи божевілля», були звільнені від кримінальної відповідальності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Smith, William (1898). A Concise Dictionary of Greek and Roman Antiquities (англ.). Murray.
  2. How powerful people use criminal-defamation laws to silence their critics. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 18 серпня 2020.
  3. Олексій Мустафін. Задушлива велич. Еспресо. 2020-06-19. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Абражанне маястату // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Т. 1: А — Беліца / Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1993. — С. 17.
  • Оскорбление Величества // Энциклопедический словарь / под ред. проф. И. Е. Андреевского. — Санкт-Петербург: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 18997. — Т. 22: Опека — Оутсайдер. — С. 279—280.