Аронець Олександр Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олександр Аронець)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Романович Аронець
Народився23 квітня 1988(1988-04-23) (36 років)
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьполітик, громадський діяч, юрист
Alma materНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
ПартіяВО «Свобода» (раніше)
Конфесіяхристиянство

Олекса́ндр Рома́нович Ароне́ць (нар. 23 квітня 1988, Коломия, Івано-Франківська область, УРСР) — український громадський та політичний діяч, депутат Київської обласної ради (до 2015), заступник голови громадської організації «Всеукраїнська Люстрація», колишній член партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

Кандидат в депутати до Київської обласної ради на місцевих виборах 2010 року. Кандидат в народні депутати України на виборах 2012. Кандидат в депутати до Київської міської ради по 56 виборчому окрузі 2014. З 26 червня 2014 — депутат Київської облради.[1] Позиціонує себе як націоналіст. У червні 2024 року став військовослужбовцем 5-го батальйону “Любарт” 12-ї бригади НГУ “Азов”.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

У 2010 році закінчив правничий факультет Національного університету «Києво-Могилянська академія».

У 2009 році почав активну громадську роботу. Зокрема учасник багатьох акцій проти незаконних забудов історичних пам'яток, за що піддавався репресіям з боку режиму Януковича. На акції проти незаконної забудови «Гостинного Двору» отримав побої від працівників міліції. З 2010 року брав участь в організації українських кінофестивалів по Україні, серед яких «Відкрита Ніч», «Тиждень кіно Юрія Іллєнка», «Тиждень кіно Олександра Довженка».

2009—2014 — заступник голови громадської організації «Всеукраїнська Люстрація».[3] Взяв активну участь у Всеукраїнській акції захисту української мови, у рамцях якої в Києві захистили права україномовних споживачів та клієнтів закладів громадського харчування та інших публічних закладів, серед яких мережа ресторанів «Реприза» та мережа крамниць «Мегамаркет».

3 2009 року член ВО «Свобода», учасник багатьох акцій протесту. За участь в протестах проти приїзду російського патріарха Кирила Гундяєва, був затриманий міліцією.[4]

Учасник Революції гідності, на революційному Майдані з першої ночі — 21 листопада, здійснював онлайн відео-трансляції з гарячих точок, з вулиці Банкової 1 грудня, з вулиці Грушевського 19 січня, вулиці Інститутської тощо.

Дописувач сайту «Українська правда»[5] та Цензор.нет.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аронець став депутатом Київської облради. Київська обласна рада - офіційний сайт. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 червня 2014.
  2. Волонтер і політичний активіст Аронець вирішив приєднатися до бригади НГУ “Азов”. novynarnia.com (укр.). 23 червня 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  3. На базі ГО "Всеукраїнська Люстрація" активно створюються люстраційні комітети в регіонах. Facebook. Олександр Аронець. 24 лютого 2014. Процитовано 7 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Затримання активістів мирної акції протесту. Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 6 грудня 2013.
  5. Публікації на сайті «УП». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 грудня 2013.
  6. Цензор.НЕТ. Список блогов (автор Олександр Аронець) | Цензор. НЕТ (за все время, отсортированы по последним). Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 10 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]