Олє Лунд Кіркегор
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2021) |
| Олє Лунд Кіркегор | |
|---|---|
| Народився |
29 липня 1940[1][2][3] Оргус, Центральна Ютландія, Данія[1] |
| Помер |
24 березня 1979[1][2][3] (38 років) Stenderupd, Біллунн (муніципалітет), Південна Данія, Данія |
| Країна |
 Данія[2] |
| Діяльність | педагог, дитячий письменник, письменник |
| Галузь | шкільництво[4], дитяча та підліткова літератураd[4] і ілюструванняd[4] |
| Alma mater | Aarhus Katedralskoled і Q12325340? |
| Знання мов | данська[5] |
| Роки активності | з 1966 |
| IMDb | ID 0456598 |
Олє Лунд Кіркегор (нар. 29.07.1940 в м. Орхус, пом. 24.04.1979 в м. Стенеруп) — данський дитячий та молодіжний письменник, чиї твори високо цінуються декількома поколіннями читачів. Багато його робіт отримали престижні нагороди та були екранізовані.
Світогляд та творчість[ред. | ред. код]
Олє Лунд Кіркегор народився в м. Орхус, дитинство провів м. Скандерборг, а в 1959 р. закінчив гімназію при Орхуській Кафедральній Школі. Пропрацювавши півроку моряком та тимчасовим вчителем в декількох невеличких школах, Олє Лунд, попри те, що в дитинстві ненавидів школу, вирішив стати вчителем. Закінчивши в 1963 р. Орхуську учительську семінарію, пішов служити в армію в Полк Ютландських Драгунів, де отримав звання лейтенанта. Став старшим вчителем маленької сільської школи (Оуе Школа), розташованої між м. Хобро і м. Хадсунд. Олє Лунд послужив натхненням для одного зі своїх учнів, майбутнього кінорежисера Нільса Ардена Оплев, який у своєму фільмі «Мрія» зобразив молодого вчителя, що не побоявся застосовувати новаторські методи викладання у своїй вчительській практиці. Згодом державна школа в Оуе стала приватною і отримала назву Приватна школа Малого Вергілія, яка проіснувала до 2011 р.
Як письменник Олє Лунд Кіркегор дебютував своєю повістю «Дракон», яку він написав для конкурсу в газеті «Політікен» в 1966 р. Здобувши перемогу в конкурсі, Олє Лунда закликали до подальшої літературної праці. Через рік вийшов його перший дитячий роман «Малий Вергілій», який одразу ж став великим успіхом. Вміння письменника висловлювати на письмі свою солідарність з читачами, а заразом здібність до малювання веселих примітивістських ілюстрацій, швидко здобули велику прихильність широкого кола читачів. В історіях письменника зазвичай йде мова про дітей, які мають дещо складні відносини зі своїми батьками та іншими «нормальними» дорослими, але завдяки винахідливості та підтримки з боку досить чудернацьких осіб, його героям вдається знаходити рішення всіх їхніх проблеми.
Олє Лунд Кіркегор використовував свої історія як елемент викладацької діяльності, читав їх вслух учням, а також записував на плівку. Пізніше більшість з його книг було записано відомими акторами. В 1977 р. вирішив повністю присвятити себе письменництву, і залишив місце роботи вчителя. Завдяки доходу з продажу книг та державній стипендії фінансових труднощів у письменника не було, проте йому бракувало діалогу та натхнення з боку дітей. Він їздив всією країною читаючи лекції, але від блукаючого життя у письменника виникли проблеми з алкоголем.
Після смерті Олє Лунда ходили чутки про самогубство, на що його колишня дружина висловила заперечення, назвавши смерть письменника нещасним випадком. Одного вечора після лекції, письменник зайшов до шинку і випив зайвого. Почуваючи себе погано, Олє Лунд пішов додому, але по дорозі впав в сніг і помер від переохолодження. Олє Лунд Кіркегорд був одружений і мав двох дочок, але подружжя розлучилося за три місяці до смерті письменника.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Малий Вергілій, 1967.
- Альберт, 1968.
- Орла проковтувач жабів, 1969.
- Ходжа з міста Пйорт, 1970.
- Отто носоріг, 1972.
- Гумовий Тарзан, 1975.
- Житловий квартал Кікебаке (телевізійний різдвяний серіал), 1977.
- Бегемот в хаті, 1978.
- Фрод та його шайка, 1979.
- Пер та маленький Медс, 1981.
- Я та мій дідусь, а також Ніссе Пок, 1982.
- Тіппе Високий Капелюх та інші історії, 1982.
- Антон та Арнольд переїжджають в місто, 1988.
- Антон та Арноль на дикому заході 1988.
- Неслухняний Фредерік, 2008.
- Машина-драндулєт, 2014.
Визнання[ред. | ред. код]
Олє Лунд Кіркегор отримав за свої книги декілька нагород, серед них приз за дитячу книжку «Альберт» Міністерства культури в 1969. Декілька його книг екранізовано, на приклад «Гумовий Тарзан». По мотивам Ходжа з міста Пйорт було створено мюзикл на чолі зі співаком та композитором Кнудом Торбеном Грабов Крістенсеном. В 2006 р. «Гумовий Тарзан» було внесено до Культурного реєстру Данії, на основі якого теж створили мюзикл під керівництвом Мортена Матісена.
Провулок в м. Скенеборг, в якому Олє Лунд Кіркегор провів своє дитинство, названо в честь письменника.
Екранізації[ред. | ред. код]
- Малий Вергілій та Орла поїдач жабів (1980).
- Гумовий Тарзан (1981) та Гумовий Т (2012, мультиплікація).
- Отто носоріг (1983) og Отто носоріг (2013, мультиплікація).
- Ходжа з міста Пйорт (1985).
- Альберт (1998), Альберт (2015, мультиплікація).
- Фрод та його компанія (2008).
- Орла проковтувач жабів (2011, мультиплікація).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121702413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г http://web.archive.org/web/20170323091307/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/ole-lund-kirkegaard
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.