Па-де-де́ (фр.pas de deux, [pa dǝ dø] букв. — крок удвох) — одна з основних музично-танцювальних форм у балеті. Вперше з'явилася в ballet d'action у середині XVIII століття. У XIX столітті па-де-де стає невід'ємною формою романтичного балету і символізує кохання пари[1]. Складається з адажіо (парна лірична частина), алегро — двох варіацій (соло балерини й танцівника) і коди (спільна заключна частина)
У класичного па-де-де — чітка структура, зазвичай з 5 частин: антре, адажіо, чоловіча та жіноча варіація, кода (в якій танцівники демонструють віртуозну техніку). Під час па-де-де, якщо на сцені присутні інші дійові особи, вони зазвичай залишаються нерухомі та розміщені на сцені в симетричній композиції.[2]
