Перегляд вихідного коду сторінки Павло I

{{otherpersons|Павло I|Павло I (значення)}}
{{Державний діяч
| українське ім'я    = Павло I 
| оригінальне ім'я   = {{lang-ru|Павел І}}
| портрет            = Borovikovsky Pavel I.jpg
| ширина портрета    = 250px 
| підпис             = Портрет Павла I<br />[[Боровиковський Володимир Лукич|Володимир Боровиковський]], [[1796]]
|герб = Coat of Arms of the Russian Empire 1799.png

| титул              = [[Імператор Всеросійський|Імператор Всеросійський]]
| періодпочаток      = {{СС|17|листопада|1796|6}}
| періодкінець       = {{СС|24|березня|1801|12}}
| коронація          = {{СС|16|квітня|1797|5}}
| попередник         = [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина II]]
| наступник          = [[Олександр І (російський імператор)|Олександр І]]

|титул_2 = [[Великі магістри лицарів госпітальєрів|Великий магістр Мальтійського ордену]]
|періодпочаток_2 = [[29 листопада]] [[1798]]
|періодкінець_2 = {{СС|24|березня|1801|12}}
|попередник_2 = Фердинанд фон Гомпеш
|наступник_2 = [[Олександр І (російський імператор)|Олександр І]]

|титул_3 = [[Граф Ольденбурзький]]
|періодпочаток_3 = [[1 липня]]
|періодкінець_3 = [[14 грудня]] [[1773]]
|попередник_3 = [[Кристіан VII]]
|наступник_3 = [[Фрідріх-Август I Ольденбурзький|Фрідріх-Август I]]

| дата народження    = 1.10.1754(20.9)
| місце народження   = [[Санкт-Петербург]]
| дата смерті        = 24.3.1801(12)
| місце смерті       = [[Санкт-Петербург]]
| династія           = [[Гольштейн-Готторп-Романови]]
| батько             = [[Петро III]] (рідний або названий батько)
| мати               = [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерина II]]
| чоловік            =
| дружина            = Наталя, [[Марія Федорівна (дружина Павла I)|Марія]]
| діти               = [[Олександр І (російський імператор)|Олександр]], [[Микола I (російський імператор)|Микола]], [[Костянтин Павлович|Костянтин]]
| автограф           =
|монограма =&nbsp;— |віросповідання=[[Православна російська церква|імперське православ'я]]}}

'''Павло́ I''' ({{lang-ru|Павел І}}; {{ДН|1|10|1754}}&nbsp;— {{ДС|24|3|1801}})&nbsp;— [[Імператор Всеросійський|російський імператор]] (1796—1801). [[Гольштейн-Готторпи|Герцог гольштейнський]] (1762—1773) і [[граф ольденбурзький]] (1773). Представник династії [[Гольштейн-Готторп-Романови]]х. Син всеросійського імператора та гольштейнського герцога [[Петро III|Петра III Гольштейн-Готторпа]] та російської імператриці [[Катерина II|Катерини II]]. Виховувався [[Панін Микита Іванович|Микитою Паніним]] на ідеалах [[лицарство|лицарства]] й [[аскетизм]]у. Усунений від політично-державного життя матір'ю, яка, незважаючи на повноліття сина, відмовила йому в праві на російський престол; оселила його у [[Гатчина|Гатчині]] (1783), де він мав свій двір і невелике військо. Одружувався двічі: із гессенською принцесою [[Наталія Олексіївна (велика княгиня)|Вільгельміною (Наталією)]] (1773—1776) та вюртемберзькою принцесою [[Марія Федорівна (дружина Павла I)|Софією-Доротеєю (Марією)]] (з 1776). Зійшов на трон після смерті ненависної матері. Запровадив суворі порядки при дворі й Санкт-Петербурзі: заборонив свята, феєрверки, танці; встановив комендантську годину і вимоги до одягу. Реформував військо за [[Прусська армія|прусським зразком]], боровся із корупцією в офіцерському корпусі. Обмежив [[Жалувана грамота дворянству 1785|дворянські права]], гарантовані Катериною ІІ, відновив обов'язок дворянської служби на користь держави. У зовнішній політиці спирався на союз із [[Британська імперія|Британією]] і [[Габсбурзька монархія|Австрією]], для стримування впливу [[Французька революція|революційної Франції]], але згодом уклав альянс із [[Наполеон]]ом (1800). Прихистив у Росії [[Мальтійський орден]] (1798). Санкціонував [[Індійський похід (1801)|похід козаків]] до [[Британська Індія|Британської Індії]] (1801). Завдав збитків британським інтересам у торгівлі на Балтиці. Збудував [[Михайлівський замок]] у столиці (1801). У середовищі дворян вважався [[тиран]]ом і [[деспот]]ом за утиски і впровадження армійської дисципліни; опозиція поширювала чутки про його [[Чухна|чухонське]] походження<ref>Долгоруков, П. В. ''Петербургские очерки.''.. 1992, С. 257, 460.</ref>. Був ексцентричною особою, страждав на [[неврастенія|неврастенію]]. Убитий своїми придворними під проводом військового губернатора столиці [[Петер-Людвіг фон дер Пален|Палена]], за мовчазної згоди власного сина і наступного царя [[Олександр I|Олександра І]].

На його честь названо місто [[Павлоград]] в [[Україна|Україні]].

== Імена ==
* '''Павло́ I''', або '''Па́вєл І''' ({{lang-ru|Павел І}})&nbsp;— з порядковим номером.
* '''Павло́ Петрович''' ({{lang-ru|Павел Петрович}})&nbsp;— за руською традицією іменування.
* '''Пауль''' ({{lang-de|Paul}})&nbsp;— як гольштейнський герцог і ольденбурзький граф.

== Родовід ==
{{ahnentafel-compact5
|style=font-size: 90%; line-height: 110%; 
|border=1
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0;
|boxstyle_1=background-color: #fcc;
|boxstyle_2=background-color: #fb9;
|boxstyle_3=background-color: #ffc;
|boxstyle_4=background-color: #bfc;
|boxstyle_5=background-color: #9fe;
|1= [[Павло I]]
|2= Петро ІІІ
|3= [[Катерина II]]
|4= Карл_Фрідріх_(герцог_Гольштейн-Готторпу)
|5= Анна Петрівна
|6= [[Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський]]
|7= Іоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська
|8= Фрідріх_IV_(герцог_Гольштейн-Готторпу)
|9= Ядвіґа Софія Шведська
|10= Петро І
|11= Катерина І
|12= Іоанн Людвіг I
|13= Крістіна Елеонора фон Цойч
|14= [[Крістіан Август Гольштейн-Готторпський|Крістіан Авґуст Гольштейн-Готторпський]]
|15= [[Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська]]
|16= Кристіан_Альбрехт_(герцог_Гольштейн-Готторпу)
|17= Фредеріка_Амалія_Данська
|18= Карл_XI
|19= Ульріка Елеонора Данська
|20= Олексій Михайлович
|21= Наталія Наришкіна
|22= 
|23= 
|24= Йоганн VI Ангальт-Цербстський
|25= [[Софія Августа Гольштейн-Готторпська|Софія Авґуста Гольштейн-Готторпська]]
|26= Георгій Фольрат фон Цойч
|27= Крістіна фон Вессенбах
|28= [[Кристіан Альбрехт (герцог Гольштейн-Готторпу)|Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський]]
|29= [[Фредеріка Амалія Данська]]
|30= [[Фрідріх VII (маркграф Баден-Дурлаху)|Фредерік VII]]
|31= [[Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська]]
}}

== Життєпис ==

=== Імператор ===
==== Внутрішня політика ====
У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800&nbsp;— близько 8&nbsp;млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, [[Дон]]у і [[Приазов'я]], одночасно указом про [[Реалізація Маніфесту про триденну панщину|триденну панщину]] (1797) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Армія була реформована за прусським зразком.

==== Українське питання ====
Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.

Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження&nbsp;— [[Безбородько Олександр Андрійович|Олександр Безбородько]], [[Трощинський Дмитро Прокопович|Дмитро Трощинський]], [[Кочубей Віктор Павлович|Віктор Кочубей]], брати [[Гудович Андрій Васильович|Андрій]] та [[Гудович Іван Васильович|Іван Гудовичі]] та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I [[Костянтин Павлович|великим князем Костянтином]] і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла&nbsp;I, це поновлено [[підкоморський суд]] (1796) та застосування норм [[магдебурзьке право|магдебурзького права]].

Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто в українському стилі (1801). 

==== Зовнішня політика ====
За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням [[Суворов Олександр Васильович|О. Суворова]]). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з [[Британська імперія|Британською імперією]] (1800) та зближення Павла I з [[Наполеон І|Наполеоном І Бонапартом]].

=== Убивство ===
{{main|Убивство Павла I}}
Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство викликали ряд змов придворної аристократії&nbsp;— т.&nbsp;зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилася вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син [[Олександр І (російський імператор)|Олександр I]].

== Сім'я ==
{{main|Гольштейн-Готторпи|Романови}}
[[Файл:Imperial Monogram of Tsar Paul I of Russia.svg|150px|міні|Монограма Павла І]]
* Батько: [[Петро III]] (за версією П. Долгорукова справжнім біологічним батьком був [[Салтиков Сергій Васильович|Сергій Салтиков]], коханець Катерини ІІ<ref>Долгоруков, П. В. ''Петербургские очерки''… 1992, С. 460.</ref>)
* Матір: [[Катерина II]]
* Дружина: [[Наталія Олексіївна (велика княгиня)|Наталя Олексіївна]] (Августа-Вільгельміна-Луїза Гессен-Дамштатська) (1755—1776)&nbsp;— перша дружина великого князя. Померла при пологах разом з дитиною (мертвонароджений спадкоємець).
* Дружина: [[Марія Федорівна (дружина Павла I)|Марія Федорівна]] (Доротея Вертимберзька) (1759—1828)&nbsp;— друга дружина імператора Павла, мати його 10 дітей.
* Діти:
** [[Олександр I|Олександр Павлович]]&nbsp;— імператор.
** [[Костянтин Павлович]]&nbsp;— великий князь.
** [[Микола I (російський імператор)|Микола Павлович]]&nbsp;— імператор після свого брата Олександра.
** [[Михайло Павлович]]&nbsp;— великий князь. Наймолодший син.
** [[Олександра Павлівна Романова|Олександра Павлівна]]&nbsp;— угорська [[Палатин (Угорщина)|палатина]].
** [[Олена Павлівна Романова|Олена Павлівна]]&nbsp;— герцогиня Мекленбург-Шверинська.
** [[Марія Павлівна Романова (1786–1859)|Марія Павлівна]]&nbsp;— велика герцогиня Веймарська
** [[Катерина Павлівна Романова|Катерина Павлівна]]&nbsp;— королева [[Королівство Вюртемберг|Вюртембергу]]
** Ольга (померла в 3 роки)
** [[Анна Павлівна Романова|Анна Павлівна]]&nbsp;— королева Нідерландів.

Мав позашлюбного сина Семена від фрейліни Софії Ушакової та доньку Марфу від Любові Баргард{{джерело}}.

== У культурі ==

=== Кінематограф ===
* «[[Патріот (фільм, 1928)|Патріот]]» (США, 1928)
* «[[Бідний, бідний Павло]]» (Росія, 2003)<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=8M5l3_rm_v4 |title=Бедный, бедный Павел |accessdate=17 вересня 2020 |archive-date=23 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200723035009/https://www.youtube.com/watch?v=8M5l3_rm_v4 }}</ref>

== Галерея ==
<gallery widths="180" heights="140">
Файл:Памятник Павлу I в Кировоградском областном краеведческом музее.jpg|Пам'ятник Павлу I в [[Кіровоградський краєзнавчий музей|Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія ==
* Шандра, В. С. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pavlo_I Павло І Петрович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161024222301/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pavlo_I |date=24 жовтня 2016 }} // {{ЕІУ|8|9}}
* {{УРЕ}}
* [http://leksika.com.ua/14170120/legal/pavlo_i Павло I] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161119101651/http://leksika.com.ua/14170120/legal/pavlo_i |date=19 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|4}}
* Долгоруков, П. В. ''Петербургские очерки: Памфлеты эмигранта. 1860—1867''. Москва: 1992.

== Посилання ==
{{ci}}
* [https://mozgokratia.ru/2017/10/pavel-i-russkij-gamlet-ili-despotichnyj-nevrastenik/ Павел I. Русский Гамлет или деспотичный неврастеник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200922164448/https://mozgokratia.ru/2017/10/pavel-i-russkij-gamlet-ili-despotichnyj-nevrastenik/ |date=22 вересня 2020 }}

{{Імператори Росії}}
{{бібліоінформація}}
{{Великі магістри ордену госпітальєрів}}
[[Категорія:Павло I]]
[[Категорія:Герцоги Гольштейну]]
[[Категорія:Графи Ольденбургу]]
[[Категорія:великі магістри Мальтійського ордена]]
[[Категорія:Уродженці Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Померли в Санкт-Петербурзі]]
[[Категорія:Убиті монархи]]
[[Категорія:Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо населені пункти]]
[[Категорія:Убиті політики Російської імперії]]
[[Категорія:Кавалери ордена Кармельської Діви і Святого Лазаря]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]