Павловський повіт (Воронезька губернія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павловський повіт
Герб повіту
Губернія Воронезька губернія
Центр Павловськ (Воронезька область)|Павловськ
Створений 1727
Скасований 1924
Площа 3694,4 (1897)
Населення 157 365 осіб (1897)
Густота 42.6 осіб / верст²
Наступники Бобровський повіт, Богучарський повіт

Павловський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 17791924 роках. Повітове місто — Павловськ.

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався в історичній області Слобідська Україна, у центрі Воронезької губернії.

Площа повіту в 1897 році становила 3694,4[1] верст² (4 204 км²).

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 157 365 осіб (77 574 чоловіки та 79 615 — жінок)[1]. За національним складом: росіяни — 57,8%, українці — 42,0%. У повітовому місті Павловськ мешкало 7202 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.

Декретом від 12 травня 1923 повіт скасовано, територія розподілена між Бобровським і Богучарським повітами[2].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]:

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]