Петренко Павло Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петренко Павло Максимович
Народився 1918(1918)
село Новомиколаївка, тепер село Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області
Помер 1988(1988)
Національність українець
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоного Прапора

Павло Максимович Петренко (1918(1918), село Новомиколаївка, тепер село Чкалове Нікопольського району Дніпропетровської області — 1988) — радянський військовий політпрацівник, член Військової ради—начальник Політичного управління Південної групи військ, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1938 року — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Служив військовим комісаром дивізіону 1221-го гаубичного артилерійського полку великої потужності Резерву Головного командування Західного фронту, старшим інструктором із організаційно-партійної роботи та старшим секретарем партійної комісії 117-ї гаубичної артилерійської бригади великої потужності Резерву Головного командування.

Після війни перебував на військово-політичній роботі.

Під час Карибської кризи 1962 року — член Військової ради—начальник Політичного управління Групи радянських військ на Кубі.

До 1972 року — член Військової ради—начальник Політичного управління Південної групи радянських військ (Угорщина).

У 1973—1975 роках — заступник командувача ракетних військ і артилерії Сухопутних військ із політичної частини.

Потім — у відставці.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]