Нікопольський район
| Нікопольський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна |
||||
| Область/АРК: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1222900000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Населення: | ▼ 40 666 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1943 км² | ||||
| Густота: | 21.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5662 | ||||
| Поштові індекси: | 53240—53285 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Нікополь | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 15 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 66 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
 |
|||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Шевченка, 130, 5-11-20 | ||||
| Веб-сторінка: | Нікопольська РДА | ||||
| Голова РДА: | Кириченко Олег Володимирович | ||||
| Голова ради: | Матюк Микола Степанович | ||||
|
|
|||||
|
|
|||||
Ні́копольський райо́н — район, розташований на півдні Дніпропетровської області. Адміністративний центр місто Нікополь. Населення становить 42 549 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Межує із Солонянським, Софіївським, Апостолівським та Томаківським районами.
Південна частина Нікопольщини омивається водами Каховського водосховища. На території району протікають річки Базавлук, Солона, Кам'янка, Ревун.
У надрах Нікопольщини залягають багаті поклади марганцевої руди і граніту. Крім цього, на території району зустрічаються й інші мінерали: боксити, нікелевмісні руди, буре вугілля, вапняк-черепашник, глини, мергелі.
Історія[ред. • ред. код]
Під час досліджень тут виявлені скіфсько-сарматські кургани. Край входив до складу Великої Скіфії. Всесвітньо відомі нікопольські скіфські кургани Чортомлик, Лугова та Товста могили. Через край пролягав Чумацький шлях, яким тяглися валки до Криму по сіль та рибу.
Нікопольщина була центром запорізького козацтва, де протягом більше двохсот років знаходились п'ять з восьми Запорозьких Січей. Усі вони (крім Буцько-Томаківського острова) нині перебувають під водами Каховського водосховища. На Микитинській Січі у 1648 році Богдан Хмельницький був обраний гетьманом. Поблизу села Капулівка знаходиться могила славного кошового отамана Івана Сірка.
Адміністративний устрій[ред. • ред. код]
Адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 15 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані Нікопольській районній раді. Адміністративний центр — місто Нікополь, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[1].
Населення[ред. • ред. код]
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 42 649 осіб[2].
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 41 176 осіб, з них міського населення — 6 556 (Червоногригорівка), сільського — 34 620 осіб[3].
За переписом 2001 року розподіл мешканців району (без райцентру) за рідною мовою був наступним[4]:
- українська — 89,66 %
- російська — 9,75 %
- білоруська — 0,24 %
- вірменська — 0,08 %
- молдовська — 0,07 %
- болгарська — 0,02 %
Економіка[ред. • ред. код]
Промисловість[ред. • ред. код]
До промислових підприємств району належать: ВАТ «Завод молочних продуктів», ТОВ «Нікопольська продовольча компанія», ВАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та ВАТ «Нікопольська агропромтехніка».
Сільське господарство[ред. • ред. код]
Родючі землі, сприятливі кліматичні умови, рівнинна поверхня рельєфу дають можливість вирощувати високі врожаї пшениці, кукурудзи, соняшнику, овочів та фруктів.
У сільському господарстві району зайнята половина працездатного населення. Створено 41 агроформування, більшість з яких має переробні підприємства: млини, олійниці, крупорушки, пекарні, два тепличних комбінати, 4 рибопромислових підприємства.
Основна спеціалізація аграрного сектора району — виробництво зерна, питома вага якого у валовому виробництві становить 57%, і тваринницької продукції м'ясо-молочного напряму (43%).
У сільськогосподарському виробництві використовується 132,7 тис. га сільгоспугідь, з яких 111,2 тис. га — рілля. Зрошувана площа становить 19,5 тис. га. Під садами зайнято 1783 га.
У структурі посівних площ майже 50% займають зернові. Найбільші площі відводяться під озиму пшеницю (66%). Кормовий клин займає 25%.
Нікопольщина завжди славилася своїми давніми традиціями вирощування овочів і фруктів. Завдяки помірно-континентальному клімату, жаркому літу і м'якій зимі садівники мають можливість збільшувати врожаї в декілька десятків разів. Два консервні заводи, розташовані на території району, переробляють продукцію садівництва і городництва в повному обсязі і поставляють споживачам як в Україні, так і за її межами.
Тепличне господарство району розташоване на площі 12 га. У закритому ґрунті вирощують огірки, томати, баклажани. У тепличних комбінатах використовуються високоефективні та енергозберігаючі технології, що дає змогу постійно урізноманітнювати асортимент і збільшувати врожаї. ЗАТ "Птахокомбінат «Дніпровський» — одне з найбільших і найсучасніших в Україні з вирощування курчат-бройлерів. Сьогодні на ринках багатьох міст з'явилася продукція птахокомбінату. Підприємство виробляє 8 тис. тонн м'яса бройлерів на рік.
Транспорт[ред. • ред. код]
Район перетинають електрифіковані залізничні магістралі Кривий Ріг — Запоріжжя, Апостолове — Нижньодніпровськ, автодороги національного призначення Н23 (Кропивницький — Запоріжжя), Дніпро — Нікополь, Нікополь — Божедарівка.
Соціальна сфера[ред. • ред. код]
Освіта і культура[ред. • ред. код]
У районі працюють 23 школи, професійне училище та сільськогосподарський технікум, 19 дитячих дошкільних закладів.
Діють 26 клубів і будинків культури, будинок дитячої творчості. Добре відомі своєю майстерністю вокальний колектив «Веселка», ансамбль народної пісні «Калина» (113 колективів художньої самодіяльності). Працюють центральна районна і дитяча бібліотеки, дитяча музична школа.
Спорт[ред. • ред. код]
У районі функціонує спортивний клуб «Колос» — найстаріше сільське спортивне товариство України. За більш ніж 25 років його існування тут підготовлено 80 майстрів спорту, серед них — 15 майстрів міжнародного класу.
Охорона здоров'я[ред. • ред. код]
До послуг населення районна лікарня, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, 6 амбулаторій, селищна поліклініка, водогрязелікарня.
Засоби масової інформації[ред. • ред. код]
Із засобів масової інформації працюють місцеве радіомовлення, телеканал «Кварц», виходить районна громадсько-політична газета «Південна зоря».
Визначні пам'ятки[ред. • ред. код]
На території району знаходяться сотні пам'яток археології, історії та культури. Серед них 49 пам'ятників, що відображають історичні події ХХ ст. та 20 — монументального мистецтва.
Політика[ред. • ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Нікопольського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала - 54,07% (проголосували 17 139 із 31 699 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 47,51% (8 142 виборців); Юлія Тимошенко - 14,64% (2 509 виборців), Олег Ляшко - 8,10% (1 389 виборців), Сергій Тігіпко - 6,93% (1 187 виборців), Анатолій Гриценко - 5,53% (947 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,83%.[5]
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нікопольський район |
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Нікопольського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області
- ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-11.
Посилання[ред. • ред. код]
- Сайт ВР України
- Сторінка на сайті ОДА
- «Громадська організація Нікопольська Січ Всеукраїнського Гетьманського козацтва ім. Івана Богуна»
Додаткові джерела[ред. • ред. код]
- Нікопольський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
 |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проекту, додавши зображення до статті. |
|
|||||||||||
